Компенсація за невикористану відпустку: де можна помилитися
Автор: Ушакова Лілія, експерт з питань оплати праці.
Компенсація за невикористану відпустку — виплата, з якою роботодавці не товаришують. Як накрутять, наслухаються «дружніх» порад — і давай «граблі лобом збирати». Може, саме тому компенсація за невикористану відпустку залишається однією з виплат, про правильність і необхідність розрахунку якої постійно точаться суперечки працівників із роботодавцями, а роботодавців — із контролерами. Пропонуємо розглянути, на які граблі найчастіше наступають роботодавці.
«Тільки щорічна»
Говорять: виплачуйте компенсацію тільки за невикористану щорічну відпустку.
Це неправильно! При проведенні остаточного розрахунку необхідно нарахувати і виплатити компенсацію за невикористані дні:
— щорічної відпустки;
— додаткової відпустки на дітей (ст. 19 Закону про відпустки).
А ось усі інші невикористані відпустки дійсно компенсації не підлягають.
При цьому підстава для звільнення жодного значення не має.
Навіть якщо звільняємо за прогул і є невикористані дні щорічної відпустки або відпустки на дітей, обов’язково їх компенсуємо грошима.
Навіть якщо трудовий договір припиняємо у зв’язку зі смертю працівника, розраховуємо компенсацію. Її одержувачами в такому разі будуть спадкоємці працівника (ч. 6 ст. 24 Закону про відпустки), що помер.
Звичайно, у випадку із смертю працівника одержувачі можуть і не здогадуватися, що їм щось не доплатили. Але якщо на перевірку завітає Держпраці і виявить це, біди не збудешся.
«Пропишіть і не нараховуйте»
Говорять: можна прописати у внутрішніх нормативних документах роботодавця, що невикористані дні відпусток на дітей за попередні роки не компенсуються.
Прописати можна все, що завгодно. Проте такі положення про некомпенсацію погіршують становище працівників порівняно із законодавством про працю. Тобто є недійсними на підставі ст. 9 КЗпП. Тому все, що не було нараховано працівникам, доведеться донарахувати і виплатити. Адже під виправленням суди розуміють не просто наявність наказу про проведення «втрачених» виплат, але й безпосередню їх виплату працівникові.
Див. постанову Верховного Суду від 12.04.2018 р. у справі № 816/2325/16 // reyestr.court.gov.ua/Review/73355617).
А зі звільненими працівниками це може перетворитися на справжній квест.
До того ж врахуйте, що не передбачено строк давності, після якого працівник втрачав би право на щорічні відпустки і відпустку на дітей. Тому абсолютно всі відпускні борги доведеться компенсувати грошима.
«1 місяць = 2 дні»
Говорять: при підрахунку кількості днів щорічної відпустки, що підлягають компенсації, слід використати правило: що за один відпрацьований місяць належать два дні відпустки.
Що тут скажеш? Такий підрахунок кількості днів можна використати, якщо цікаво дізнатися, скільки днів відпустки ви вже заробили. А ось для підрахунку днів щорічної відпустки, що підлягають компенсації, рекомендуємо скористатися механізмом, запропонованим Мінсоцполітики в листі від 28.10.2016 р. № 616/13/116-16.
Чому саме ним? Ну хоча б тому, що саме його використовує Верховний Суд при визначенні правильності підрахунку невикористаних днів щорічної відпустки, що підлягають компенсації.
Див. постанову Верховного Суду від 22.10.2020 р. у справі № 804/489/17 // reyestr.court.gov.ua/Review/92385228).
- Трудові відносини
- ,
- Суд
- ,
- Відпустки
- ,
- Заробітна плата
- ,
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
- Сомневающийся Sкептиk
Спасибо, Лилия, за статью
Общаясь в чате возник вопрос по компенсации (2 и более детей до 15 лет)
Пример: есть работница, которая родила ребёнка и с 01.03.2012 находилась в отпуске по уходу за ребёнком до 3 лет. После этого, в 2014-м г. она родила второго ребёнка и с 02.06.2014 находилась в отпуске по уходу за вторым ребёнком до 3 лет. После этого родила 3-го ребёнка и с 10.03.2016 находилась в отпуске по уходу за 3-м реб. до 3 лет. Затем она предоставляла документы для отпуска по уходу за реб. до 6 лет. И ей такие отпуски предоставлялись (на 1 год, потом ещё на год...) Отпуск заканчивается 31.12.2021. За весь этот период 01.03.2012-31.12.2021 она ни одного дня не работала и не приступала к работе. Работодатель начислял ей пособие по БиР и указывал в соответствующих отчётах.
Теперь к вопросу. Очень "смущает" нынешняя редакция ст. 19 ЗУ "Про відпустки". Если раньше отпуск предоставлялся "жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років ...", то сейчас: "одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років".
Теперь получается, что хоть эта работница не проработала ни дня, ей за период с рождения 2-го ребёнка (с 2014) по 2021 при увольнении положена компенсация за 80 дней? И если положена компенсация, то ей нужно подтвердить, что отец ребёнка не брал доп. отпуск или компенсацию? А если отцы разные?
??
Хотелось бы услышать Ваше мнение.
- Илона
Джерело: https://www.kadrovik01.com.ua/article/3397-qqq-16-m11-dodatkova-vdpustka-pratsvnikam-yak-mayut-dtey
- Сомневающийся Sкептиk
Стаття 19. Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи
{Назва статті 19 в редакції Закону № 120-VIII від 15.01.2015 - зміна набирає чинності з 01.01.2015}
Одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).
{Частина перша статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2128-IV від 22.10.2004, № 1343-VI від 19.05.2009, № 1959-VI від 10.03.2010, № 120-VIII від 15.01.2015 - зміна набирає чинності з 01.01.2015, № 1401-IX від 15.04.2021}
За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
Джерело:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/conv#n214 Відповісти
Блоги 
