Про рівень життя населення та рівень бідності
На виконання Генеральної угоди Міністерство соціальної політики України інформує про основні показники рівня життя населення та бідності у цілому по Україні та в розрізі регіонів.
За даними Держстату за II квартал 2021 року номінальні доходи населення склали 1 079,8 млрд грн, що становило 120,9% порівняно з відповідним періодом попереднього року. Наявний дохід, який може бути використаний населенням на придбання товарів та послуг зріс на 15,2%, а реальний наявний, визначений з урахуванням цінового фактору, – на 5,6 %.
Наявний дохід у розрахунку на одну особу у II кварталі 2021 року становив 18 969 грн, що становило 115,9% порівняно з відповідним періодом попереднього року.
Спостерігається збільшення питомої ваги заробітної плати у структурі доходів населення, яка у II кварталі 2021 року становила 47,4% проти 45,6% у відповідному періоді 2020 року.
За даними Держстату середньомісячна заробітна плата штатних працівників за січень-вересень 2021 року становила 13 604 грн, що на 21,5% більше, ніж у відповідному періоді 2020 року.
Найнижчий рівень середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності за цей період був у працівників, зайнятих поштовою та кур’єрською діяльністю, – 8 009 грн (58,9% до середнього рівня по економіці), а найвищим – у працівників авіаційного транспорту – 27 084 грн (199,1%).
У промисловості середньомісячна заробітна плата за січень-вересень 2021 року у порівнянні з відповідним періодом 2020 року зросла на 16,6% і склала 14 523 гривні.
У регіональному розрізі найнижчий рівень заробітної плати за цей період спостерігався у Чернівецькій області – 10 857 грн (79,8% до середнього рівня по економіці), найвищий – у Донецькій області – 14 611 грн (107,4%). У м. Києві її розмір становив 19 811 грн (145,6%).
Індекс реальної заробітної плати за січень-вересень 2021 року по відношенню до відповідного періоду 2020 року становив 111,3 відсотка.
У вересні 2021 року середня заробітна плата штатних працівників становила 14 239 грн, що порівняно з серпнем 2021 року склало 101,7%, а відносно вересня 2020 року – 118,7% (у промисловості заробітна плата працівників становила 15 406 грн, або 116,8% в порівнянні з вереснем 2020 року).
На регіональному рівні найнижча заробітна плата у вересні 2021 року була у працівників Чернівецької області – 10 976 грн (77,1% до середнього рівня по економіці), а найвища – у працівників Донецької області – 15 148 грн (106,4%). У м. Києві – 20 658 грн (145,1%).
За даними Пенсійного фонду України середній розмір пенсії разом з цільовою грошовою допомогою з урахуванням індексації станом на 1 жовтня 2021 року становив 3 915,75 грн, що на 14,8% перевищує розмір середньої пенсії станом на 1 жовтня 2020 року.
Ціни на споживчому ринку, за даними Держстату, у жовтні 2021 року порівняно з попереднім місяцем зросли на 0,9%, а з початку року – на 8,5 відсотка.
З початку року зросли ціни на освіту (на 16,8%), продукти харчування та безалкогольні напої (на 10,2%), транспорт (на 10,0%), житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива (на 9,9%), зв’язок (на 6,7%), охорону здоров’я (на 5,0%), предмети домашнього вжитку, побутову техніку та поточне утримання житла (на 4,1%), відпочинок і культуру (на 3,5%), одяг і взуття (на 2,2%) та різні товари та послуги (на 1,7%).
Середньомісячні сукупні витрати одного домогосподарства у I кварталі 2021 року склали 10 968 грн (у I кварталі 2020 року – 9 689 грн), міського – 11 262 грн, сільського – 10 350 грн (у I кварталі 2020 року відповідно – 10 045 грн та 8 945 грн).
Серед усіх витрат домогосподарств 92,6% становили споживчі сукупні витрати (у I кварталі 2020 року – 92,7%), з них на:
- продовольчі товари – 47,3%;
- непродовольчі товари – 30,7%;
- послуги – 14,6%.
За даними 2020 року спостерігається збільшення показників бідності за основними абсолютними критеріями. Так, рівень бідності за витратами нижче фактичного прожиткового мінімуму збільшився з 41,3% за 2019 рік до 47,2%, а за доходами нижче фактичного прожиткового мінімуму – з 23,1% до 23,2%. Рівень абсолютної бідності, розрахований на основі законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму, збільшився і склав 1,6% проти 1,1% за 2019 рік.
Що стосується показників відносної бідності за 2020 рік, то рівень бідності за критерієм за витратами (75% медіани сукупних витрат) зменшився на 2,1 в.п. і склав 22,3%, а за критерієм з використанням еквівалентної шкали ЄС (60 % медіани сукупних доходів) зменшився на 1,0 в.п. і склав 10,4 %.
Рівень бідності серед:
- працюючих за відносним критерієм за витратами зменшився на 1,5 в.п. і склав 17,2% (за 2019 рік – 18,7%), за абсолютним критерієм за доходами нижче фактичного прожиткового мінімуму збільшився на 1,4 в.п. і склав 14,7% (за 2019 рік – 13,3%);
- осіб пенсійного віку (непрацюючих) за відносним критерієм за витратами зменшився на 0,4 в.п. і склав 26,9%, за абсолютним критерієм за доходами нижче фактичного прожиткового мінімуму зменшився на 2,2 в.п. і склав 31,1% (за 2019 рік – 33,3%).
- Звітність
- /
- Трудові відносини
- /
- Інше
- /
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
- Сомневающийся Sкептиk
И ещё они берут держстатовский показатель "середньомісячна заробітна плата штатних працівників" из отчётности ЮЛ в держстат (без сведений по зарплате работникам самозанятых лиц). А держстат
мог бы брать эти сведения (хотя бы по т.н "штатним" работникам) – напрямую у ДПС и ПФУ из Податкових розрахунков, которые сдают, кроме ЮЛ, самозанятые лица (ФОПы и лица, осуществляющие независимую проф. деятельность). Данные были бы более точными, а юрлицам не нужно было бы сдавать лишнюю отчётность в держстат.
Что касается показателя "рівня середньомісячної зар. плати
за видами економічної діяльності" – вполне возможно, что "у працівників авіаційного транспорту" он составляет 27 084 грн. Но я не думаю, что он – "найвищий". Например, середня заробітна плата члена правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у 2021 році склала 1,37 млн грн на місяць, а члени наглядової ради Державної компанії отримуватимуть в середньому майже 533 тисячі грн на місяць; Голова правління АТ "Укрзалізниця" – 625 тис. грн.; Дев'ять членів наглядової ради "ПриватБанку" отримали за 2020 рік виплати (без урахування додаткових компенсацій) – 39,79 млн грн; зарплати суддів сягають 200 тисяч гривень на місяць; совсем "нищие" в этом списке – министры с зарплатами от 60 тысяч и нардепы с зарплатой более 42 тысяч.
"Авіаційникам" (не говоря о "працівниках, зайнятих поштовою та кур’єрською діяльністю") есть куда "расти" в зарплате.
Я не понимаю другого: предположим, у гражданина зарплата 20 тыс. грн, после всех расходов остаётся 10 тыс. грн, есть квартира, но также есть непогашенные долги в сумме 120 тысяч грн. И вдруг, что-то у этого гражданина переклинило и он решает проложить ветку гиперлупа от своей квартиры на работу стоимостью 0,5 млн грн: берёт дополнительные кредиты, погашает предыдущие, а зарплата как была 20 тыс., так и осталась. ЗАЧЕМ?
Помню, как нам клятвенно обещали, что нужно обязательно повысить зарплаты судьям, чтобы в Украине было европейское правосудие и никакой коррупции (иначе – никак!); чтобы не развалились направления в экономике – обязательно нужны наглядови ради, причём с миллионными зарплатами, без этого, мол, ничего не получится и коррупцию не победить, а экономика сразу развалится, – всю эту лапшу нам вешали, продолжают веш
Блоги 
.png?v=1676493689)