Про оподаткування українських біженців за кордоном

В інтерв’ю для Новини.LIVE голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розказав про оподаткування українських біженців за кордоном.

— Як буде вирішено питання з можливим подвійним оподаткуванням українських біженців?

— Це надскладне питання. Це не стільки питання двосторонніх договорів між державами, скільки питання резидентного статусу особи. Якщо людина переїжджає, наприклад, у Польщу, Угорщину чи Францію і отримує там тимчасовий захист, то статус особи під тимчасовим захистом сам по собі вже передбачає, що людина стає податковим резидентом цієї країни. Вже з першого дня свого перебування в країні. Цей статус містить, зокрема, медичне страхування, право на роботу і податкове резидентство.

І біженці не дадуть збрехати — більшість із них зрозуміли принади загального декларування у багатьох країнах Європи. І тому більшість з них подали податкові декларації за 2022 рік.

— Ви хочете сказати, що більшість біженців подали податкові декларації?

— Можливо, в Європі є країни, де немає загального декларування. Але в більшості країн — є. І українці подають декларації як податкові резиденти цих країн.

По-перше, робити це їх зобов’язує закон. По-друге, якщо людина навіть не отримала статус тимчасового захисту, то діє норма, згідно з якою після перебування в країні понад 183 дні людина стає податковим резидентом країни перебування. І якщо український біженець в 2022 році перебував в іноземній країні більше, ніж пів року, то він стає податковим резидентом цієї країни і перестає бути податковим резидентом України.

Окрема проблема — можливе подвійне оподаткування у разі відсутності чіткої визначеності щодо податкового резидентства. Взагалі, питання резидентства — найскладніше в міжнародному податковому праві.

Рік тому цією проблемою намагався займатись Мінфін. Потім цим зайнявся Економічний штаб при Мінекономіки. Вони намагалися обмінятися листами з податковими службами країн перебування українських біженців, що, як мені здається, було сумнівною ідеєю. Українська сторона намагалася дуже швидко вирішити це питання. Це не вдалося зробити. Україна намагалась домовитися з іншими країнами, щоб наші громадяни, їдучи за кордон, не ставали там податковими резидентами.

Але це потрібно вирішувати на рівні парламентів і законів цих країн. Причому — з кожною країною окремо. Це надскладна процедура. Буду відвертий — вона навряд чи буде вирішена.

— Не буде в принципі вирішена чи найближчим часом?

— Думаю, в принципі не буде вирішена. Час іде, декларації подаються, люди вже мають статус податкових резидентів там і сплачують там податки. Зокрема, втрачають статус податкового резидента в Україні, якщо вони перебувають за кордоном більше 183 днів і не мають центру життєвих інтересів в Україні.

— А якщо мають центр життєвих інтересів в Україні?

— Якщо мають, то виникає проблема подвійного оподаткування і подвійного статусу. Ці проблеми вирішуються точково щодо певних категорій. Але це не системне рішення.

— Отже, чи доведеться українським біженцям платити податки в країнах перебування в 2024 році?

— Це — питання до Уряду, до того ж таки Економічного штабу. Але з того, що відбувається навколо, я на сьогодні не бачу шляхів вирішення цього питання.

— Тобто, наразі визначеності щодо оподаткування українських біженців немає?

— Поки що немає. На мою думку, це складова більш широкого питання щодо політики повернення українських вимушених мігрантів. Улітку невелика частка біженців, близько 100 тисяч осіб із 6,2 млн мігрантів, повернулась додому. Утім, як свідчать свіжі дані НБУ, мігранти, які лишаються за кордоном, все більше адаптуються, працюючи на повну або неповну зайнятість і відповідно сплачуючи податки у приймаючих країнах.