Щодо особливостей бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги

Правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги та сприяння гласності і прозорості цього процесу визначає Закон України від 22.10.1999 № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (далі – Закон № 1192-XIV).

Відповідно до статті 5 Закону №1192-XIV, зокрема, контроль за отриманням, розподілом, використанням за цільовим призначенням, підготовкою статистичної звітності, обліком гуманітарної допомоги, визнаної такою рішенням спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги, здійснює центральний орган виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення.

Згідно із статтею 11 Закону № 1192-XIV бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.

На виконання статті 11 Закону № 1192-XIV Мінфіном затверджено наказ від 14.12.1999 р. № 298 «Про порядок бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги», дія якого поширюється на юридичних осіб незалежно від видів діяльності та форм власності (крім бюджетних установ), які одержали гуманітарну допомогу (отримувачі), які її потребують і яким вона безпосередньо надається (набувачі). 

Відповідно до Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996-XIV) бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно із Законом № 996-XIV для цілей бухгалтерського обліку активи – це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Відповідно до Закону № 996-XIV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 р. № 88, підставою для  бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи – це документи, які містять відомості про господарську операцію (дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства).

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються НБУ) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Наказом Мінфіну від 13.12.2022 р. № 431 «Про затвердження типових форм з обліку та списання запасів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» затверджено типові форми з обліку та списання запасів, які можуть застосовуватися юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності.

Згідно із Законом № 996-XIV інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Підприємства зобов’язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419, фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (далі – НП(С)БО) або міжнародними стандартами фінансової звітності (далі – МСФЗ), або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі відповідно до законодавства.

У разі застосування підприємством для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності НП(С)БО, питання визначення вартості активів для цілей бухгалтерського обліку регулюється відповідними НП(С)БО з урахуванням особливостей здійснення господарських операцій.

Якщо підприємство відповідно до законодавства застосовує для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності МСФЗ, то для нього вимоги МСФЗ є правилами бухгалтерського обліку, за якими відображаються господарські операції, та складання фінансової звітності.

Зауважмо, що роз’яснення Мінфіну щодо бухгалтерського обліку благодійної та гуманітарної допомоги викладено у листі Мінфіну від 27.04.2022 р. № 41020-06-5/8479.

Крім того, надання роз’яснення щодо дотримання вимог спеціального законодавства, яке регулює питання надання та отримання гуманітарної допомоги, до повноважень Мінфіну, визначених Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою КМУ від 20.08.2014 р. № 375, не належить.