Бізнес: Нацстратегія доходів містить значні корупційні ризики та негативні пункти для економіки

Питання податкової та митної політики, економічного розвитку, зміни у спрощеній системі оподаткування і Національну стратегію доходів-2030 обговорили члени Української Ради Бізнесу під час онлайн-зустрічі із народним депутатом України, членом Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Галиною Васильченко. Участь у зустрічі взяли керівники бізнес-асоціацій, підприємці з різних регіонів України.

Олена Хотенко, віце президент Асоціації платників податків України, запропонувала механізм сприяння працевлаштуванню внутрішньо переміщених осіб та вирішення кадрових проблем для релокованого бізнесу. Пропозиція полягає у звільненні від утримання ПДФО і ЄСВ впродовж одного року. Таким чином, роботодавці будуть зацікавлені в тому, щоб приймати переселенців на роботу, а самі внутрішньо переміщені особи матимуть стимул йти працювати, а не лише отримувати соціальну допомогу від держави. Йдеться про 3,8 млн переселенців, від 18 років і старших. 

Народна депутатка виявила готовність розглянути концепцію та поцікавилася, як враховані можливі ризики зловживань. 

Питання перезавантаження митниці порушив перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран. «Законопроєкти про перезавантаження митниці, Бюро економічної безпеки і податкової служби традиційно «зависають». Ми просимо вас, щоб ви допомогли їз реалізацією цих законопроєктів. Зі свого боку, готові надати аналітику та аргументи».  

Галина Васильченко запевнила, що фракція «Голос» підтримує ухвалення законопроєктів і закликала активізувати публічні зусилля для підтримки реформ митної, податкової служби і БЕБ. 

Директор асоціації Software Ukraine Христина Венгриняк звернула увагу на велику кількість державних і комунальних підприємств, які не є ефективними, водночас такі підприємства не дозволяють приватним компаніям виконувати роботи для бюджету. Також представниця асоціації запропонувала створювати нові ІТ-сервіси силами приватних компаній, а не державним коштом. Згодом компанії могли би підтримувати функціонування цих сервісів. Така практика сприяла би розвитку ІТ-бізнесу, який створює продукти з доданою вартістю. «Це частина державно-приватного партнерства, ми за те, щоб удосконалити новий законопроєкт і дати можливість співпраці приватним ІТ-компаніям із державою».

Народний депутат запевнила, що підтримує ідею приватизації державних підприємств, запросила представників бізнесу надати детальні пропозиції.

Мирослав Лаба висловив занепокоєння тим, що податкова служба накладатиме значні штрафи за невеликі порушення у фіскальних чеках. 

Галина Васильченко попросила підготувати звернення до Міністерства фінансів і Державної податкової служби, щоб відповідні зміни були включені до наказу. 

Також серед пропозицій бізнес асоціацій була ідея щодо непотрібності РРО, розрахунки під час дистанційної торгівлі здійснюються на карту-ключ, прив’язану до рахунку підприємця у банку. Було обговорено пропозицію, щоб в межах доопрацювання законопроєкту 10166 (спецрежим для самозайнятих) – для підприємців із найнижчим доходом ставки фіксованого податку встановлювали місцеві громади. Такий податок допоможе вивести з «тіні» самозайнятих підприємців і дозволить поповнювати місцеві бюджети.

Коментуючи ці пропозиції – народний депутат попросила пропрацювати цю ідею з регіонами і надати висновки, а також надіслати детальні пропозиції щодо карти-ключ. 

Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської приватної асоціації підприємців, проаналізував Національну стратегію доходів-2030 і реформу спрощеної системи оподаткування. 

«У реформі спрощеної системи головний акцент робиться на малому бізнесі, тоді як аналіз доводить, що головні втрати бюджет несе від зловживань великого бізнесу. Доцільно зайнятися в першу чергу реформою загальної системи оподаткування. Складність цієї системи, можливості для зловживань призводять до того, що підприємці залишаються на спрощеній системі навіть тоді, коли обіг зростає. Немає мотиваційного містка, який би давав можливість підприємцям зростати», – сказав керівник асоціації. 

Ганна Стрикун, Національна платформа малого й середнього бізнесу, висловила занепокоєність представників малого бізнесу щодо зазначеного документу і пообіцяла направити пропозиції від організації. В аналізі витрат-вигод до пропозицій Стратегії потрібно не лише говорити про збільшення доходів бюджету, а і враховувати витрати бізнесу на адміністрування ПДВ, повний товарний облік тощо. 

Для народних депутатів важливо мати зворотний звʼязок від бізнесу щодо цих документів, наголосила Галина Васильченко. Вона виявила готовність надіслати депутатський запит щодо витрат і вигод від запропонованої реформи. 

«Важливо обʼєднати зусилля, щоб відстояти спрощену систему оподаткування, запропонувати своє бачення. Розумію, що уряду зараз теж непросто знаходити кошти під час війни, ми мусимо рахуватися і враховувати думку міжнародних партнерів. Але перемовники з українського боку мусять мати і враховувати чітку позицію українського бізнесу, що є червоні лінії і що ми категорично не можемо змінювати. Найкращий варіант – щоб було єдине бачення від бізнесу щодо спрощеної системи оподаткування», – наголосила депутат. 

Давид Алханішвілі, Асоціація платників податків України, поставив три запитання до народного депутата: щодо нової оплати і скорочення кількості вакансій у сфері державної служби, щодо посилення боротьби з корупцією і щодо запровадження персональної відповідальності посадових осіб за неправомірне блокування податкових накладних. 

Коментуючи питання врегулювання проблеми з податковими накладними, Галина Васильченко зазначила, що отримувала багато звернень від підприємців щодо блокування накладних у 2023 році. Народний депутат підтримала ідею запровадження відповідальності посадових осіб і попросила надіслати відповідні напрацювання. 

Говорячи про скорочення вакансій у сфері державної служби, народний депутат наголосила, що підтримує скорочення неефективних органів, які не беруть участі в обороні держави: «Я вважаю, що потрібно не лише скорочувати, а й якусь частину коштів витрачати на адекватні, ринкові зарплати відповідним держслужбовцям. Бо ми завжди хочемо ефективних рішень. Але щоб було прийняте або згенероване якісне рішення, нам потрібні ефективні менеджери». 

У підсумку учасники обговорення домовилися обмінюватися додатковою інформацією з порушених питань, продовжити діалог із проблем, які хвилюють бізнес та спільно реалізувати обговорені проєкти.