Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


02.02.24
2381 0 Друкувати

Бізнес закликав впровадити негайні інституційні реформи та мінімізувати дискрецію правоохоронних та перевіряючих органів

Відповідно до досліджень аналітичних центрів верховенство права в Україні ненадійне та субоптимальне, що дещо не співпадає з “діагнозом” іноземних спостерігачів і міжнародних фінансових організацій, на думку яких українські інституції просто слабкі. Зовнішні спостерігачі часто зосереджуються виключно на видимих проблемах в Україні, як-то корупція та вплив олігархів.

Однак ці прояви є симптомами ширшої проблеми – майже недіючої системи верховенства права, заміщеної системою патроналізму. Ця проблема має глибоке історичне коріння й підживлюється системою зворотних зв’язків. Усе це призводить до «поганої рівноваги», обумовленої попереднім шляхом розвитку країни. 

В умовах недіючого принципу верховенства права в Україні неформальні мережі (або звичаєве право) часто затіняють формальні писані правила.

У деяких випадках звичаєве право збігається з писаними правилами, що дає підстави іноземним спостерігачам сприймати українські інституції як такі, що функціонують ефективно. Однак у більшості випадків існує розбіжність між звичаєвим правом і формальним законодавством.

У таких ситуаціях принцип верховенства права не спрацьовує, і громадяни вдаються до хабарів державним службовцям, щоб продовжувати свою традиційну практику, яка відрізняється від писаних правил. При цьому саме державні органи розробляють такі закони та нормативні акти, виконання яких за законною процедурою або неможливе, або максимально утруднено. Через дисфункціональність правоохоронних органів не існує ефективного способу забезпечити дотримання писаних правил, коли вони суперечать звичаєвому праву. За Індексом верховенства права Світового банку, Україна значно поступається навіть найслабшим країнам Східної Європи, як-от Болгарія та Румунія. 

Рівнем розвитку інституцій, якістю держуправління (Worldwide Governance Indicators) Україна знаходиться на рівні країн Латинської Америки та Африки, розрив України із країнами ЄС величезний. За таких умов європейські регуляції призведуть лише до посилення “порочного кола”, тінізації, корупції, а не до покращення адміністрування.

Згідно з іншими провідними світовими рейтингами Україна має вкрай низький рівень економічних свобод: Україна посіла 130 місце з 177 країн у рейтингу економічної свободи (Heritage Foundation), Індекс процвітання 74-та позиція з 167 країн, 112 місце у рейтингу економічної свободи від Інституту Фрейзера з 165 країн. 

Немає прикладів успішного відходу від глибоко вкоріненого патроналізму, досягнутого завдяки виключно традиційним рекомендаціям, які зазвичай надають МФО в країнах Східної Європи чи в інших частинах світу. Єдиний приклад успішного розриву інституційних відносин, заснованих на дискреційних повноваженнях у російському/радянському стилі, спостерігався в Грузії. Ця історія успіху була досягнута завдяки нетрадиційним і навіть інноваційним підходам, усупереч порадам, наданим країні міжнародними фінансовими організаціями. Щоб розірвати цикл «поганої рівноваги», економічна політика в Україні повинна надавати пріоритет простоті, прямолінійності та лібералізації в контексті ненадійного верховенства права, допоки міцно не закріпляться фундаментальні правові структури. Це також потребує перегляду багатьох законодавчих та нормативних актів, які надають державним органам майже безмежну дискрецію, а підприємців роблять беззахисними перед ними, коли судові інструменти не спрацьовують або можна тривалий час затягувати остаточні судові рішення. Рецепт успішних реформ в умовах непрацюючого верховенства права має включати значне обмеження дискреційних повноважень чиновників у застосуванні та виконанні законів, спрощення та/або впорядкування процедур, а також підвищення прозорості. Крім того, критично важливо повністю перезавантажити певні інституції під наглядом громадянського суспільства та міжнародних експертів. Це необхідно для подолання розриву в інституційному розвитку між Україною та навіть найслабшими країнами-членами ЄС.

Згідно зі ще одним дослідженням фахівців – оцінки найбільших схем з ухилення від сплати податків, – найбільші схеми на цей час також пов’язані зі слабкими інститутами: від порушення митних правил та сірого імпорту держава втрачає щороку 100-150 млрд грн, від контрафакту та нелегальної торгівлі 40-45 млрд грн щороку, від схем з ПДВ – 20-30 млрд грн.

Через неефективну та корупційну роботу тільки трьох органів – Державної митної служби, Державної податкової служби, Бюро економічної безпеки – держава щороку  втрачає, ⁠за розрахунками експертів – 200-250 млрд гривень

Тож вкрай важливими є негайні інституційні реформи та мінімізація дискреції правоохоронних та перевіряючих органів, а саме: 

  1. Перезавантаження Бюро економічної безпеки, обрання голови на відкритому конкурсі з вирішальним голосом міжнародників, переатестація співробітників, створення та затвердження якісних показників ефективності – законопроєкт №10088-1.
  2. Перезавантаження Державної митної служби України, обрання голови служби на відкритому конкурсі за участі міжнародників (з вирішальним голосом міжнародників), переатестація співробітників, встановлення ринкових з/п співробітникам – законопроєкт №6490д.
  3. Перезавантаження Державної податкової служби України, обрання голови на відкритому конкурсі з вирішальним голосом міжнародників, переатестація співробітників, встановлення ринкових заробітних плат співробітникам – законопроєкт №9243.
  4. Визначення ефективних KPI для ДПС та ДМС (tax gap – ключовий) та постійний моніторинг їх виконання  для більш обґрунтованої оцінки діяльності служб. Прибрати плани надходжень з будь-яких КРІ.
  5. Реформа державної служби, зокрема запровадження персональної відповідальності та втрати бездоганної репутації керівного складу держапарату за завдані збитки бізнесу внаслідок неправомірних дій або бездіяльності, відновлення прозорих конкурсів та громадський контроль за відкритими конкурсами на ключові посади у владі, забезпечення ризикоорієнтованого підходу до перевірок суб’єктів господарювання.
  6. Завершення та імплементація судово-процесуальної реформи, у тому числі завершення реформи системи адміністративного судочинства, перехід на цифрове судочинство і посилення прав інвесторів, неприпустимість створення виключень для державних органів щодо виведення оскарження їх рішень або нормативних актів з-під загальної судової процедури. 
  7. Зміна ідеології СМКОР з “каральної системи” на аналітичну, запровадження законодавчого обмеження часу зупинення реєстрації податкових накладних за прикладом загальносвітового механізму, що діє у сфері протидії відмиванню «брудних» грошей (кошти заморожуються на незначний час та лише за наявності вагомих підстав блокуються на тривалий, але обмежений термін). Саме тимчасовість блокування стане підставою для впровадження реальних заходів податкового контролю та відмовиться від презумпції «винуватості платника податків». Забезпечити швидке та безперешкодне виконання рішень судів щодо справ з ПДВ
  8. Забезпечення захисту прав учасників кримінального провадження – прийняття законопроєкту №9211
  9. Перезавантаження Національної поліції за механізмами створення НАБУ – обрання голови Нацполіції на відкритому конкурсі за участі міжнародників (з вирішальним голосом міжнародників), переатестація всіх співробітників.
  10. Збереження поточної спрощеної системи оподаткування, сприяння легальному мікро- і малому підприємництву, запровадження спрощеного оподаткування самозайнятих осіб. Скасування тотальної фіскалізації 2 та 3 груп ССО, застосування фіскалізації виключно для окремих ризикових груп платників, які мають значний ризик перевищення лімітів ЄП.
  11. Проведення обов’язкових публічних консультацій перед запровадження законодавчих змін у різних сферах (законопроєкт №4254), дія якого має поширюватись на законопроєкти від КМУ та від народних депутатів. Відновлення майданчиків для постійного діалогу та консультацій з бізнесом на регіональному рівні. 

Українська Рада Бізнесу закликає якнайшвидше реалізувати основні антикорупційні та інституційні зміни, зазначені у листі, які спростять умови ведення бізнесу та мінімізують корупцію у нашій державі. Члени УРБ готові до співпраці щодо реалізації цих важливих задач, готові брати участь в обговореннях та доопрацюваннях відповідних проєктів. 

За матеріалами Українська Рада Бізнесу

Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.

Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам