Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


06.03.24
820 0 Друкувати

У БЕБ розповіли, як податкові пільги пов'язані із схемами ухилення від оподаткування

Верховна Рада повернула на доопрацювання до Кабміну резонансний законопроєкт про перезавантаження Бюро економічної безпеки. Документ розкритикували представники багатьох бізнес-асоціацій та низка парламентаріїв з різних фракцій, пише Укрінформ. Негативно висловилися з приводу деяких його положень і міжнародні партнери України.

За даними джерел Укрінформу, під час консультацій одне з ключових протиріч між урядовим та альтернативними закопропроєктами – щодо переатестації чинних співробітників Бюро – вже знято. Дискусії довкола іншого “каменя спотикання” – тривають.

В самому Бюро економічної безпеки запевняють: у суперечку не втручаються й готові виконувати будь-яке рішення. Паралельно ініціюють низку законодавчих змін поза межами цього документа – зокрема, щодо додаткових інструментів, які допоможуть інституції працювати ефективніше. Про це та інше Укрінформу розповів т.в.о. директора БЕБ Андрій Пащук. 

ПРО МАЙБУТНЮ РЕФОРМУ І ШЛЯХ ДО ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ 

Пане Андрію, до зареєстрованих раніше в парламенті урядового й депутатського законопроєктів про реформування Бюро економічної безпеки – №№10439 і 10088-1 – за кілька днів до голосування в сесійній залі додався ще один альтернативний проєкт – №10439-2, згодом з’явилися й інші законодавчі ініціативи. У чому ключові відмінності між документами і який із них, на Вашу думку, найкраще відповідає завданням та духу майбутньої реформи БЕБ? Та чи можливий під час доопрацювання компромісний варіант?

- Значних відмінностей між запропонованими законопроєктами насправді немає. Головне – це підходи до формування конкурсної комісії. В урядовому проєкті йдеться про паритетний склад: троє міжнародних представників і троє призначених Кабінетом Міністрів. Пропозиція альтернативного закононопроєкту № 10439-2 – троє представників від уряду та четверо «міжнародників». Пропонується й варіант 3 на 3 із правом вирішального голосу міжнародних експертів.

Загалом це більше політичне питання, ми його, в принципі, не коментуємо. Адже для нас немає різниці, який підхід у підсумку буде підтриманий парламентаріями. Головне, щоб реформа відбулася, Бюро отримало повноцінного керівника та могло працювати у звичайних, а не стресових, як зараз, через усі ці політичні «розбірки», умовах. Наша справа – виконувати той закон, який з’явиться після доопрацювання. Не відкидаю можливості поєднання різних пропозицій в узгодженому документі.

Єдине, що хотілося б застерегти від ухвалення низки положень, які передбачені проєктом №10439-2 і стосуються вимог до кандидата на посаду директора БЕБ. Приміром, пропонується визначати кандидата без досвіду керівної роботи. Доцільність такої норми під питанням. Те ж саме скажу і про пропозицію допустити до конкурсу осіб, молодших 35 років. Комусь може здатися, що це «про прогрес». Але, якщо взяти на таку посаду людину, яка взагалі ніколи нічим та ніким не керувала, це може негативно вплинути на подальшу роботу відомства. До того ж, є ризики для майбутньої інституційної незалежності Бюро.

Друге, на що б я звернув увагу, – це пропозиція про право обраного директора призначати собі скільки завгодно заступників, самотужки формувати кадрові комісії, визначати порядок набору фахівців. У підсумку отримаємо, ситуацію, що команда знову створюватиметься під одного керівника, який на свій розсуд формуватиме весь особовий склад. Як фахівець у галузі управління, я проти таких норм. І в цьому сенсі урядовий законопроєкт (як би мене зараз не критикували його противники), більш прагматичний, він чіткіше сповідує принципи якісного державного управління.

Тепер щодо різниці в підходах до переатестації працівників Бюро, про що так палко сперечаються. Переатестовувати, звісно, треба, такий інструментарій в арсеналі у директора має бути. І передовсім, цей механізм треба затвердити раз і назавжди. Тобто, має бути постанова Кабінету Міністрів, яка регулюватиме порядок атестації, що діятиме постійно та не мінятиметься залежно від персоналій і «політичних вітрів». Я б, наприклад, проводив атестацію двічі на рік. Бо на практиці розумію, що від 10-20% співробітників Бюро, котрі працюють неефективно, хотів би позбутися уже зараз.

Чому уряд спочатку запропонував відтермінувати атестацію чинних працівників? Пояснення очевидне: треба забезпечити плавний перехід, щоб одномоментно не зупинити роботу Бюро. Зараз зі штату БЕБ у 4 тисячі співробітників набрали лише 1 тисячу. Вакансій для створення «перезавантаженого кістяка» вистачає.  Новообраний директор зможе в будь-який момент ухвалити рішення про переатестацію того чи іншого підрозділу, департаменту, оцінити його роботу, його ефективність у цілому та КРІ кожного працівника.

Тим не менше, Кабмін врахував рекомендації міжнародних партнерів та вніс відповідні уточнення до законопроєкту в частині переатестації всіх працівників Бюро та проведення аудиту. Конкурс з обрання керівника пропонується за аналогією з конкурсом на посаду директора НАБУ. 

- А що з термінами втілення реформи? Який алгоритм вважаєте найприйнятнішим? Чи варто відкладати усе на «після війни»? 

- Вважаю, що перезавантаження має бути поступовим. Зрозумійте, для того, щоб забезпечити ефективність роботи, яку ми зараз демонструємо, нам знадобився приблизно рік. Уявіть, що в один момент це все на невизначений час зупиниться… Новим співробітникам знадобиться ще не менше року «для розкачки». Та й відверто: не факт, що до кожного підрозділу, на кожну позицію вдасться набрати чесних, порядних працівників. По-перше, де ми їх знайдемо? По-друге, ми зупинимо ті справи, які досліджуються, а поміж них є доволі гучні, дуже складні. Зараз лише в центральному апараті детективами призначено понад 700 фінансово-економічних експертиз. Кожну із них супроводжують аналітик, 2-3 детективи, тому що справи великі й складні.

Звідси – висновок про потребу в поступовому реформуванні, щоб не втратити напрацювань та зберегти темп досліджень. Тим більше, що міжнародні партнери, зокрема з МВФ, постійно наголошують на посиленні операційної спроможності Бюро економічної безпеки. Уявіть, якщо це на кілька місяців, на пів року чи й на рік раптово зупинити. Вийде, причетні до економічних злочинів на цей період отримають «індульгенцію» та додаткові можливості замести сліди… 

- Але ж і нинішній штат Бюро два роки тому набирався вже по-новому, відповідно до на той час нового закону. БЕБ – одна з наймолодших правоохоронних інституцій у нашій країні. У чім же причина того, що, за вашими словами, принаймні 10-20% співробітників працюють неефективно? А якщо провести переатестацію, певно ж з’ясується, що мова навіть про більшу кількість людей. Чому не спрацювали затверджені вже в сучасних умовах, з урахуванням досвіду формування інших органів – САП, НАБУ, НАЗК, – механізми?

- Ви ж керівникові ставите запитання, а керівник хіба впливає на набір? За законом, не впливає. Були рішення комісії, яку претендентам на посади вдалося переконати у своїй ефективності, добросовісності та професійності.

На практиці ж у деяких випадках (але, повірте, – не в більшості) виявилося інакше. Багато хто зараз каже: із БЕБ треба вигнати всіх, хто раніше мав стосунок до податкової міліції чи до інших силових органів. А хто ж має працювати, хто формуватиме професійне ядро в підрозділах? Тому й мене активно критикують за те, що поставив певні вимоги при відборі кандидатів на роботу в Бюро.

А як демонструвати ефективність, коли я візьму працівника зі студентської лави, який не знає ні процесу, ні аналітики, нічого? Так, добре, якщо йдеться про підготовку кадрів на майбутнє, коли такий співробітник приходить в уже досвідчений колектив, де переймає досвід у професіоналів і сам поступово стає профі. А якщо набрати увесь підрозділ без досвіду, з «нуля»?

От мені пропонували ваші колеги розслідувача взяти. Я кажу: немає питань, але розслідувачеві доведеться вивчити, що таке податкова база, що таке податкова звітність, як вона формується, як виписується, як проходить аудит…

- Законодавство – і кримінальне, і кримінально-процесуальне…

- Безперечно. Хоча ми й кажемо, що в регіонах, у територіальні підрозділи БЕБ, готові брати людей «з нуля»: нехай вчаться, нехай ростуть, набираються досвіду. Але ж, погодьтеся, нераціонально одним махом «викинути» всіх досвідчених і набрати на всі позиції новачків. Плюс – гарантій того, що всі новобранці, навіть начебто без корупційного шлейфу, не мають «хисту» до корупції, до отримання в нечесний спосіб прибутків, насправді ніхто не дасть, як би ретельно й відповідально не працювали кадрові комісії. 

- І що ми маємо отримати в результаті реформи, рішення про яку, сподіваюся, таки буде ухвалене ближчим часом? Вже давно і наші міжнародні партнери, і українська влада, й суспільство – та і в самому Бюро – говорять, що БЕБ має стати єдиним органом із розслідування економічних злочинів. Що заважало створити такий орган раніше, при першій спробі реформування? І якими бачите практичні кроки до створення такого реально дієвого органу?

- Перше: хочу запевнити, що оця думка про нібито такий «всесильний» аналітичний орган, який має одним ударом побороти тіньову економіку, покінчити зі злочинністю, по суті своїй трішки ідеалістична. Це неможливо без роботи в одній зв’язці з усіма державними інституціями та радикальним оновленням суспільного договору в частині толерантності до корупції, починаючи від побутового до найвищого політичного рівня. 

Почнемо з того, що аналітика – це все-таки діагностика економічних процесів у державі. Вона не протидіє, вона виявляє, дає уявлення, розуміння що відбувається. А протидіяти злочинам можна двома шляхами. Це або контроль та регуляторний вплив, як-от із боку Податкової, Митниці, Національного банку, Нацкомісій з держрегулювання, Антимонопольного комітету. Або ж, якщо йдеться вже про факт вчинення злочину, – правоохоронна функція.

До моменту виявлення факту вчинення злочину діють норми закону про БЕБ, який передбачає вплив на регулювання виявленого аналітиками ризику. Далі треба ухвалювати рішення: що роботи із цим ризиком? Єдиний поки що для нас шлях – це скерувати рекомендаційний лист державному органові. Ми не можемо вплинути безпосередньо на підприємця, вказати йому на порушення, натомість лише інформуємо про виявлений ризик орган контролю, а вже він має унеможливити ці ризики, запобігти чи припинити порушення економічного законодавства.

У випадках же, коли аналітика виявляє не лише ризик, а вже факт можливого вчинення злочину, створюється відповідний аналітичний продукт, який передаємо органові досудового розслідування – детективу – для оцінки того, чи достатньо виявлених фактів для порушення справи, чи ні. Якщо достатньо, він відкриває провадження. І починає діяти вже в іншій законодавчій площині, де діють Кримінально-процесуальний та Кримінальний кодекси, які чітко регулюють, хто і які має права та обов’язки при розслідуванні – детектив, прокурор, підозрюваний, свідок, експерт… Зараз уряд хоче ввести до процесу ще одного учасника – бізнес-омбудсмена.

Інших механізмів реагування на виявлені порушення та злочини зараз немає. Тому, коли в нас запитували, що ж треба для посилення операційної, інституційної спроможності Бюро, ми надали низку пропозицій. Перше: якщо справді хочемо на етапі аналітики реагувати на виявлені факти й не доводити до порушення справи та подальших судових процесів, згаданий рекомендаційний лист має бути обов’язковим для розгляду відповідним контролюючим органом і регулятором.

Також варто розширити коло адресатів цього листа, аби надсилати його не лише регуляторові чи іншому держорганові, а й самим суб’єктам підприємницької діяльності. Реакція ж контролюючих органів на цей припис має бути обов’язковою. Тоді ефективність роботи зросте. Ну і, звичайно, фінансування – як же без нього…

ПРО ТЮТЮНОВУ МАФІЮ ТА РОБОТУ “НА ОДНОМУ ПОЛІ” ІЗ СУМІЖНИКАМИ

- Поміж звинувачень, які найчастіше лунають зараз із вуст ваших (чинного керівництва Бюро) критиків, – те, що частка підслідних БЕБ справ у його провадженні порівняно незначна. Натомість займаєтеся багатьма розслідуваннями із «парафії» інших правоохоронних органів, а ті навпаки – «пасуться» на вашому «полі». 

- Цими днями знайомився зі статистикою стосовно розслідування іншими правоохоронними органами справ, які підслідні БЕБ. Погоджуюся, картина справді погана. Не називатиму цифри, адже не я адміністратор цієї інформації. Є прокуратура, вона має за цим стежити, визначати підслідність. Але, судячи з аналізу цих даних, у регіонах, де немає територіальних управлінь БЕБ, майже всі економічні злочини розслідуються іншими органами – в основному, Нацполом, СБУ й ДБР. Тож, одна із причин такої ситуації те, що Бюро й досі не запрацювало на повну силу, не сформовано мережу наших територіальних підрозділів.

Друга причина також пов’язана з непростим процесом становлення відомства. Ще не працюють на повну силу деякі наші оперативні й оперативно-технічні підрозділи, тому виконання низки гласних та негласних слідчих дій детективи вимушено доручають оперативним підрозділам Національної поліції, СБУ, Державної прикордонної служби – для того, щоб ефективно протидіяти злочинності.

Якщо ми говоримо про те, щоб сконцентрувати всі економічні розслідування в одному органі, треба, по-перше – час, по-друге – нормальне фінансування, набір фахових мотивованих людей і розбудова відповідної інфраструктури. Тільки тоді ми зможемо сказати, що БЕБ працює лише у «своєму», окремому, сегменті й керується виключно принципами, дотримання яких вимагає від нас суспільство.

- Ви згадали про понад 700 експертиз, що тривають у межах проваджень Бюро. Які магістральні напрями досліджень? І який алгоритм ваших дій? Адже дехто із критиків БЕБ каже, що цифри у звітах, мовляв, забезпечуються старими методами і не є результатом сучасних підходів з превалюванням аналітичного, а не силового складника… Невже видима робота БЕБ – то все ще передовсім «маски-шоу»? 

- Найбільше порушень, які розслідуємо, пов’язані з ухиленням від сплати податків. Понад 600 таких проваджень зараз розслідуються. З початку року понад 60 справ уже скерували до суду. Є чимало судових вердиктів, які підтверджують бездоганність зібраної доказової бази.

І, до речі, запевняю: всі ті справи, про які повідомляли в інформаційному просторі, що нібито пов’язані із тиском, «незаконними» обшуками, з перевищенням повноважень, мають вироки, за ними вже відшкодовано заподіяні державі збитки. Часто самі підозрювані чи обвинувачені під тиском доказів, розуміючи, що спростувати їх через суд не вдасться, йдуть на угоди зі слідством, добровільно відшкодовуючи збитки.

Взагалі зараз розслідуємо майже 2 300 справ. Переважна кількість – це згадане вже ухилення від сплати податків, нелегальний обіг підакцизних товарів, легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом, та привласнення чи розтрата майна зі зловживанням службовим становищем.  

За законом, особливу увагу фахівці БЕБ мають приділяти ситуації на ринках виробництва, завезення та збуту підакцизних товарів. Бюро, буває,  звинувачують у тому, що воно нібито недопрацьовує за цими напрямами. Скажімо, доволі часто відомство звітує про виявлення контрабандних та контрафактних цигарок, але ловить, зазвичай, «дрібну рибку», а головні  бенефіціари цих схем залишаються недосяжними. Та й у цілому: реального перекриття схем, мовляв, немає.  

- Переконаний, ближчим часом ситуація нормалізується. Адже такий стан речей   частково пояснювалася проблемами в регулюванні. Всі наші пропозиції щодо адміністративного регулювання, виробництва, контролю за сировиною почули й бізнес, й урядовці, і депутати.

Торік наприкінці вересня за дорученням прем’єр-міністра створили робочу групу з протидії порушенням на цьому ринку. Паралельно своя робоча група в Бюро аналізувала процеси, які негативно впливають на галузь. Ми запрошували сюди представників Податкової, Митниці, прикордонників, поліції, обговорювали, як краще розв’язати проблему. Дійшли висновку про необхідність регулювання ввезення і вирощування сировини, її переміщення та  переробки. Приміром, виявлено схеми, коли при ферментації втрати (на папері) становлять до 40-60%. Зрозуміло, що це - нелогічний бізнес-процес, який потрібно було негайно врегулювати. Тому запропонували норму, згідно з якою, такі втрати сировини не можуть перевищувати 5%. Цю норму й експерти і учасники ринку сприйняли позитивно, а парламент нещодавно ухвалив відповідний закон.

Пропозиції щодо обліку при вирощуванні тютюну ми теж надавали. Поспілкувавшись з асоціацією «Укртютюн», переконалися, що площі посівів під цією культурою збільшуються, та через відсутність регулювання незрозуміло, куди йде та сировина. Хоча насправді всім все зрозуміло: на тіньовий ринок. Те ж стосується і обладнання. Було виявлено факти, що через зміну коду під виглядом, наприклад, устаткування для виробництва соків в країну завозили обладнання для виготовлення цигарок. Ми теж надали пропозиції – у тому числі, щодо посилення відповідних контрольних функцій митниці. Частина з наших пропозицій була реалізована у вигляді змін до тих чи інших нормативно-правових актів.

Запропонували зміни до Адміністративного кодексу в частині відповідальності за дії, пов’язані з продажем незначної кількості тютюнових виробів. Дійшли висновку, що й Податкова має посилювати роботу за цими напрямами. Наприклад, є такий інструмент як контрольно-розрахункова операція перед проведенням перевірки, аби зафіксувати факти продажу продукції без акцизу.

І паралельно треба протидіяти, виявляти тих, хто налагоджує таке специфічне  обладнання. Це дуже вузькопрофільні спеціалісти. Така робота – вже прерогатива оперативних підрозділів самого Бюро: виявити, чи законно він працює, чи має офіційний договір із замовником, чи законні та прозорі завдання виконує.

Над такими пропозиціями працюватимемо й надалі.  При цьому постійно використовуємо для протидії злочинам увесь наявний інструментарій. Як наслідок, за 5 місяців міжвідомча робоча група з протидії незаконному обігу підакцизних товарів вилучила понад 11 млн пачок сигарет та близько 500 тисяч «електронок», які могли нелегально потрапити на ринок держави. 

- Насправді повідомлення про такі «точкові» удари по тютюновому «монстру» постійно з’являються у ЗМІ з посиланням на оперативно-розшукові заходи Бюро економічної безпеки. Але закиди ваших критиків, переважно, стосуються того, що, знаючи основних бенефіціарів цих схем, називаючи привселюдно їхні прізвища, ще й досі не вдалося вийти на «верхівку». Що для цього потрібно? Посилити аналітичну складову чи силову компоненту?

- Скажу відверто: якщо ми говоримо про тютюнову галузь, то тут особливо аналітики не спрацюють. Вони можуть виявити порушення, але зібрати доказову базу їм буде вкрай складно. Адже всі розуміють, що бенефіціари таких схем десятиліттями вибудовують свої імперії, прикриваючись корупційними зв’язками, маючи фінансовий ресурс для втягування в корупцію доволі впливових у країні людей. І документувати їхні (вчинені «професійно») злочини тими засобами, які у нас зараз є, непросто, а можна відверто сказати: практично неможливо. Тобто, зібрати доказову базу щодо організатора, учасників «вищого рівня», які здійснюють свої контрзаходи. 

- Довго чекати на те, що ситуацію вдасться змінити? 

- По мірі розгортання повноцінної роботи Бюро. Потрібно набрати достатню кількість працівників, створити територіальні управління там, де спостерігаємо найбільші ризики, укомплектувати оперативно-технічні підрозділи, врегулювати питання доступу фахівців БЕБ до реєстрів та баз даних і запровадити Єдину інформаційну систему. Це все потребує відповідного фінансування, якого наразі немає. 

ПРО РОСІЙСЬКІ АКТИВИ, БОРОТЬБУ ЗІ “СКРУТКАМИ” ТА “БАРАБАННИМИ” ТЕНДЕРАМИ 

- А окрім тютюнових кейсів, які ще цікаві справи зараз у роботі (звісно ж, якщо про це можна публічно говорити)? 

-  Ми нещодавно виявили цех підробки різної продукції, який працював у Межигір’ї – резиденції колишнього президента-утікача. Там у теплицях налагодили виробництво підроблених продуктів.

Ще такий цікавий факт: на Закарпатті знайшли цех з виробництва фальсифікованого прального порошку, іншої побутової хімії. Причому, у великих масштабах. Як з’ясувалося, на території Угорщини у цього ж власника є офіційний завод, обсяги виробництва якого набагато менші, ніж виготовляли підробленої продукції у нас в Україні у «лівому» цеху. При цьому маркування виробленої продукції свідчило, що вона нібито походить з Італії.

Таких фактів, пов’язаних із нашии так би мовити «тактичними» перемогами, багато. Але стратегічно наше суспільство має розуміти: всі кейси щодо так званих олігархів дали свій економічний ефект. Візьмімо ті ж облгази. За останній рік не чуємо ні про пов’язані із ними скандали, ні про невмотивовані тарифи, якісь нові умови, накрутки. Тобто, ми маємо стабільне постачання газу, стабільні тарифи і сплачений до бюджету податок. А крім податку, маємо ще й дивіденди від діяльності відповідних суб’єктів господарювання для держави. Якщо взяти фінансову систему, згадайте про скандальний Айбокс-банк, який торік вивели з ринку. Свого часу ми аналізували його діяльність і з’ясували, що 99% усіх його операцій були задіяні у схемах міскодингу, пов’язані з ігровим бізнесом. Як наслідок, бачимо: якщо 2022 року до бюджету надійшло лише пів мільярда гривень податків від грального бізнесу, то торік -  понад 10 мільярдів.

За іншими напрямами так само. «Укрнафта» (передання активів «Татнафти») - той же ефект: сплата податків, дивідендів та більш-менш стабільне постачання нафтопродуктів на внутрішній ринок.

Активно продовжується розслідування стосовно «кейсів» Коломойського.  Це дуже об’ємне провадження. Детективи вже допитали понад 100 людей, серед яких колишні та чинні співробітники Приватбанку: інкасатори, касири та менеджмент. Проведено 2 експертизи, ще дві призначено - це комплексна інженерно-технічна експертиза та судово-економічна. Схема, яку розслідує БЕБ,  є дуже складною, в ній задіяно понад 10 суб’єктів господарювання, зокрема 4 комерційні банки. До того ж, події відтерміновані у часі, а навколо самого  розслідування багато маніпуляцій, зокрема й медійних. Думаю, найближчим часом детективи нададуть більше подробиць. 

- Одним із перших завдань Бюро в умовах війни були виявлення і арешт активів громадян Росії та колаборантів. Який результат? 

-  У принципі, особливих інструментів для протидії російському бізнесові у Бюро економічної безпеки немає. Разом із тим, ми аналізуємо, виявляємо, структури, пов’язані з «російським інтересом». У перші місяці повномасштабної агресії виявили чимало суб’єктів, які мали стосунок у тому числі й до державних структур РФ. Було конфісковано права власності і товари на понад 40 мільярдів гривень, які передали в управління АРМА.

Зараз перед нами новий виклик. Передовсім, маємо запобігати постачанням  стратегічної сировини, яку історично використовували в Росії, в тому числі, для ВПК  – такої як титан, графітові руди тощо. Тому аналітики вивчають ланцюжки постачання цих чутливих товарів.

Але інструментарію для кримінального переслідування осіб, причетних до таких постачань, у нас зараз немає. Тому ми зверталися і звертаємося до Міжвідомчої робочої групи з питань реалізації державної санкційної політики, надаємо пропозиції. І вже понад 150 суб’єктів потрапили під такі санкції. У тому числі, й іноземні структури, які використовувалися для постачання такої чутливої для військово-промислового комплексу Росії продукції.

Останній кейс – викриття мережі іноземних, у тому числі європейських, суб’єктів господарювання, які забезпечували постачання запчастин для виробництва російських ударних дронів «Ланцет». Відповідну інформацію скерували до комісії, а далі за рішенням СБУ затверджено відповідні  санкційні рішення.

Наступний напрям -  постачання в Україну важливої сировини або готової продукції, що напряму впливає на наповнення бюджету. Йдеться, у першу чергу, про нафтопродукти. Коли, наприклад, за допомогою ланцюжка компаній російські нафтопродукти потрапляють до країн ЄС чи до України. 

Наприклад, є випадки, коли російська нафта постачалася до Індії, там перероблялася і у вигляді бензину чи дизпалива експортувалась до інших країн. Частину схем зупинено. Але виклики пов’язані із тим, що певні групи осіб інструментально (за допомогою інших компаній або фіктивних документів)  забезпечують такі постачання, хоча формально вони при цьому не порушують ні податкового, ні іншого законодавства. Але ж очевидно, що покарання за такі дії має бути. Отже, до законодавства треба вносити відповідні зміни. Ми декілька разів обговорювали під час засідань міжвідомчих робочих груп потребу у введенні кримінальної відповідальністі саме за обхід санкцій.

Завдання - запобігти використанню важливими для економіки держави підприємствами неякісної продукції, яка може постачатися з Росії або ж суб’єктами, що зареєстровані у третіх країнах чи в європейській зоні, але власниками яких через прикриття є РФ чи російські представники. За цим напрямом теж треба працювати.

Тому ми й посилюємо аналітичну складову і кажемо, що для якісної роботи нам потрібно не тільки мати хороші бази даних в Україні, а й посилювати співпрацю з іноземними колегами для швидкого отримання інформації. В перспективі маємо запровадити оперативний обмін даними. 

- Одне з основних завдань БЕБ у мирний час – боротьба з податковими “скрутками”, сірими схемами мінімізації податків, зарплатами “у конвертах”. Доходять руки в умовах війни? 

- Звісно. В аналітичній діяльності ми використовуємо трирівневий метод аналізу негативних процесів. На першому етапі - оперативний аналіз, який працює з масивами даних, із застосуванням різних методик, виявляє суб’єктів, в чиїй діяльності є ті чи інші аномалії. Я завжди наводжу такий приклад: імпортер, завозячи банани і апельсини, кладе їх на склад, відповідно, маючи податковий кредит. Там ця продукція нібито лежить понад півроку. Погодьтеся, це нелогічно: що станеться за цей час із фруктами, скільки коштуватиме їх зберігання? А потім із цими бананами відбуваються якісь метаморфози: вони “перетворюються” на, приміром, болти чи гайки. Зрозуміло, що тут щось не так, є велика ймовірність правопорушення.

Далі: якщо вже ми виявили певну схему, в якій задіяні ті чи інші суб’єкти, об’єкти, фізичні особи, передаємо цю інформацію до підрозділів тактичного аналізу. Завдяки йому з’ясовуємо, хто причетний до схеми і кому яку роль у ній відведено. Якщо факт вчинення злочину вже виявлено, кейс передають детективам, котрі й розслідують справу, збираючи докази. Вся ця інформація акумулюється в базі даних, і тоді вже приєднується підрозділ стратегічного аналізу, який вивчає, у чому причини виникнення такої ситуації та появи поля для зловживань.

І тут ми останнім часом почали виявляти, що багато схем пов’язані із застосуванням пільг від держави. Тоді почали з’ясовувати, як так виходить, що пільга активно використовується у схемі. А намагання розібратися з цим не подобаються деяким парламентаріям, бо ж ініціатором таких пільг, зазвичай, є якийсь конкретний депутат.

Беремо простий приклад - україномовні книжки. Цю пільгу пояснюють позитивним впливом на українізацію суспільства. А чи визначили маркери, які вкажуть на те, що ми досягли цієї мети? І Кабмін та деякі депутати, виявляється, свого часу були проти, розуміючи, що наявність такої преференції без чітко визначених рамок і запобіжників - це широке поле для зловживань. У результаті аналітики підрахували, що держава зазнала збитків на 1,3 мільярда гривень, а чи досягли при цьому поставлених цілей, ніхто сказати не може.

І таких пільг, якими користується нечесний бізнес, у нас багато. Загалом через різні преференції країна втрачає десятки мільярдів. А їхній ефект та вплив на тих, кого такі пільги насправді, за задумом, мали б підтримати, мінімальні. Тому ми й інформуємо Кабмін про такі схеми під “прикриттям” добрих задумів, просимо врегулювати ці питання.

- А порушення та зловживання в бюджетній сфері, при процедурах закупівель, тендерних процедур?..

- Тут останнім часом бачимо чимало так би мовити “незрозумілих” тендерів  – на придбання барабанів, овочерізок для сховищ тощо. При виявленні таких оголошень скеровуємо листи до бюджетних організацій, щоб отримати пояснення та запобігти невмотивованим придбанням. Дехто із розпорядників нормально ставиться до таких листів, але вистачає і тих, хто їх просто ігнорує. У нас же, на жаль, немає методів впливу на посадовців, які нехтують приписами Бюро. Адже наш рекомендаційний лист не має юридичної сили. Ми пропонували змінити цю норму, тому що йдеться про єдиний інструмент впливу та запобігання збиткам на етапі до порушення справи.

З іншого боку, всі ці факти розкрадань, перевищення закупівельних цін, підпадають під статтю 191 Кримінального кодексу – розтрата майна, зловживання владою, службовим становищем. Але вона, на наш погляд, не дуже досконала. Справа в тому, що за цією статтею до 1,5 мільйона гривень розслідує Національна поліція, від 1,5 до 6 мільйонів – БЕБ, а понад 6 мільйонів – НАБУ.

- Тож, є ризик ситуації, за якої “у семи няньок дитина без ока”...

- Так, такі випадки теж є. Буває також, що знайдемо на першому етапі порушення на 3,5 мільйона гривень, передаємо детективу. Той починає розслідування і далі з’ясовує, що насправді йдеться не про 3,5, а про 7 мільйонів. Це міняє підслідність. Усе, що напрацьовано, треба передати до НАБУ, а там розслідування починають спочатку. Виходить, справа затягується, правоохоронний ресурс використовується неефективно.

Тому ми пропонуємо законодавчо передбачити підвищення порогу хоча б до 50 мільйонів гривень, щоб і ми могли спокійно працювати, і навантаження на НАБУ зменшилося. Але консенсусу в цьому питанні поки що немає. Тривають дискусії.

ПРО “ТИСК” НА БІЗНЕС І ПРО ТЕ, ЧОМУ БЕБ — НЕ БАБАЙ

- Одне з останніх запитань стосується того, що, власне, червоною ниткою пройшло через нашу сьогоднішню розмову. Це відносини Бюро економічної безпеки та бізнесу. І з об’єктивних, і почасти – із суб’єктивних причин - тут існує такий собі водорозділ, коли навіть до хороших ініціатив БЕБ підприємці ставляться з підозрою, з пересторогами...  

- Я б запропонував бізнесу не боятися Бюро. Про той бізнес, який працює “в білу”, який не порушує економічного законодавства і законів країни загалом, БЕБ не має знати взагалі. Як і бізнес – про нас: де Бюро розташоване, хто тут керівник, яка наша структура й так далі. Наприклад, чомусь ми не знаємо, хто директор «Макдональдс» в Україні. Ми ніколи із ними не зустрічалися і вони до нас не йдуть.

Мова, зазвичай, уже про кримінальний процес, де бізнесмен - вже не бізнесмен, а чи-то свідок, чи підозрюваний, чи обвинувачений. А до моменту порушення справи - аналітична діяльність, коли ми взагалі не контактуємо з підприємцями. Натомість ми контактуємо з інформацією, яка стосується бізнесу. Якщо є аномалії, помітні певні негативні процеси, то, звичайно ж, реагуємо.

Прагнемо, щоб бізнес зрозумів це, і намагаємося самі почути бізнес. Ведемо  відповідну роботу через асоціації, через різні громадські майданчики. 

Проте, у більшості випадків виходить так, що наша робота (хоча й повністю перебуваючи у межах закону) сприймається як нібито тиск на бізнес. Однак з моменту заснування Бюро в Україні не було  порушено жодної справи про перевищення повноважень нашими працівниками. Відсутні справи про зловживання. Натомість маємо багато прикладів того, коли ті, хто спочатку заявляв про нібито тиск із нашого боку, визнали провину, компенсували збитки, сплатили штрафи до бюджету.

Загалом намагаємося реагувати на факти неправомірних, на думку бізнесу, слідчих дій, якщо йдеться про кілька випадків, що може свідчити про системні помилки. Я викликаю керівника досудового органу, кажу: розберімося, що стало причиною таких скарг – чи це детектив один і той же, котрий щось не так як треба робить, чи якась законодавча норма застосовується не правильно, – маємо розбиратися. Але так, щоб ми впливали на якусь конкретну справу лише через те, що в бізнес-асоціації вважають пов’язаного з нею підприємця “хорошим”, не буде.

- Але ж підприємці, певно, бояться протилежних процесів, остерігаються, що в цьому кабінеті пролунає телефонний дзвінок і ви потім комусь щось доручите таке, що вплине на діяльність когось із бізнесменів. Чи є якісь запобіжники, окрім вашої принциповості, які унеможливлюють такий вплив “згори” на вас і з вашого боку – на підлеглих?

- Таких запобіжників у кримінальному процесі дуже багато. Там чітко визначені права, обов’язки кожного. І я не думаю, що хтось їх відверто порушуватиме. Детектив - це самостійна фігура. Не думаю, що мій дзвінок або виклик співробітника до кабінету зі словами “зроби так і так” вплинуть на його роботу. Бо він несе за свої дії відповідальність, а не я. Плюс поряд стоїть прокурор, який координує справу, фактично управляє процесом. Він теж підписує практично всі документи. І теж несе за це відповідальність. 

- Але ж зарплатну відомість детективові ви візуєте... 

- Його зарплата чітко визначена на законодавчому рівні, я на це не впливаю. У мене немає механізму й ресурсу, щоб щось комусь додати чи зменшити.

-  А вплинути у майбутньому на рішення про його переатестацію – можете? 

- Процедура переатестації визначається законом. Тому залежатиме від того, який варіант ухвалять народні обранці. Однак у будь-якому випадку – це процес, вплинути на який одноосібно неможливо. 

- Насамкінець – про завдання БЕБ на найближчі тижні та місяці. Адже, доки урядовці й парламентарії думатимуть над варіантом реформування Бюро, його робота не припиняється. Наскільки плани залежатимуть від темпів реформи, від того, чи буде невідкладно ухвалене те законодавство, про яке ми говоримо? 

- По-перше, треба переконати суспільство, що Бюро економічної безпеки – це не каральний орган. Це правоохоронний орган, який діє і працює тільки з тими, хто вчиняє злочини. Якщо нічого не порушуєш, ніхто до тебе не прийде, якщо ж дієш незаконно, то рано чи пізно ми виявимо цей факт і притягнемо тебе до відповідальності. Це має розуміти кожен в Україні, тим більше зараз, у такий складний час. Толерантність до бізнесу, який в умовах війни свідомо йде на порушення і ухилення чи зловживання у сфері закупівель та розкрадання бюджетних коштів, безперечно, нульова.

По-друге, все ж таки треба зрозуміти, що без належного фінансування і стабільного розвитку ми не побудуємо стабільний орган з протидії економічним злочинам, скільки б не оновлювали профільне законодавство. Та й зміни, на які зараз чекаємо, повинні бути, як-то кажуть, “назавжди”. Ну не може бути так, що ми кожні півроку щось там реформуємо.

Колектив має бути впевнений у завтрашньому дні. Повірте, з такими “гойдалками”, із апріорі негативним сприйняттям інституції частиною політикуму, я навіть оголосити кадровий конкурс не можу – не факт, що сюди хтось піде. 

Згадаймо проходження закону про бюджет на цей рік у парламенті. Спочатку обмежили штатну чисельність Бюро 1400 співробітників, хоча рамковим законом передбачено 4 тисячі. Потім під час розгляду бюджетного законопроєкту зменшили річний обсяг фонду оплати праці на 2024 рік. Через ці обмеження ми можемо набрати не більше 1200 працівників навіть при існуючому мінімальному рівні оплати праці.

Крім того, нас не внесли до переліку інституцій, на які поширюється спеціальна норма, яка дозволяє нараховувати зарплатню, виходячи з показників 2023 року (мінімалка, прожитковий мінімум), залишаючи все на рівні 2021-го. Тож нині й виходить, що детектив НАБУ чи ДБР отримує 90-100 тисяч гривень зарплатні, а наш – лише 50-60 тисяч. Ну як працювати з такими нормами і з такими підходами до нібито нового органу, який має забезпечити стабільну роботу економіки та її вихід із “тіні”? 

Але, як би складно не було, ми працюватимемо на результат, розвиватимемося, освоюватимемо нові методи та інструменти. Сподіватимемося, ухвалений варіант реформи БЕБ сприятме нашій інституційній спроможності та ефективності. 

- Подаватиметеся на конкурс на посаду «постійного» директора Бюро?

- Так, звісно. Готовий до чесних конкурентних змагань. 

Владислав Обух, Київ

 

Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.

Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам