Поступове приведення митного законодавства та митних процедур у відповідність до законодавства ЄС є зміною філософії української митниці

Про складний шлях реформування митниці, виклики, які ще потрібно подолати, та про амбітні перспективи у побудові сучасної митної системи відповідно до європейських стандартів йшлося під час круглого столу: «Майбутнє української митниці в умовах вступу України до Європейського Союзу», організованого Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій.

«Поступове приведення нашого митного законодавства та наших митних процедур у відповідність до законодавства ЄС є зміною філософії митних органів. Це потребує часу, зусиль, навчання митників і бізнесу, починаючи з професійних навчальних закладів. Ми працюємо із закладами вищої освіти щодо зміни навчальних програм, щоб спеціалісти випускалися з новим розумінням усіх процесів вже реформованої митниці», – підкреслив у своєму виступі директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України Олександр Москаленко.

Він також зауважив, що за впровадженням реформ стоїть велика підготовча робота та кропітка праця митників для максимального полегшення переходу бізнесу від національних спрощень до європейських форматів: системи Авторизованого економічного оператора (АЕО), NCTS (так званий «митний безвіз»), для суттєвого збільшення кількості авторизаціїй тощо.

«Ми не можемо вберегти увесь бізнес від усіх складнощів переходу, проте важливо розуміти, що понад 80 % європейського бізнесу користуються авторизаціями та митними спрощеннями, які фактично є основною системою митного оформлення у Європейському Союзі. Впровадження нових європейських правил докорінно змінює ландшафт щодо контролю за митними процесами та посилення антикорупційної складової», – акцентував Олександр Москаленко, адже завдяки переходу 07 листопада 2023 року від національних спрощень на європейські процедури зменшено безпосередній контакт бізнесу з посадовцями митниці для отримання можливих неформальних «авторизацій» на скасовані вже сьогодні національні спрощення експорту та імпорту без заїзду на термінали.

Щодо вступу в ЄС

Станом на сьогодні Європейська комісія представила Раді ЄС проєкт переговорної рамки для України – це 5-й крок з 9-ти. Наступний етап –  затвердження її Радою ЄС і двосторонні переговори з кожною країною-членом ЄС.

Велика увага приділяється саме цифровій трансформації Митної служби. За програмою Ukraine Facilities, за якою в цьому році вже отримано 4,5 млрд євро підтримки, розробка та впровадження митного ІТ відповідно до стандартів ЄС є, по суті, основним зобов’язанням України в митному напрямі.

Олександр Москаленко зазначив, що митна справа в ЄС регулюється переважно регламентами (нормами прямої дії). Впровадження європейських регламентів, які не вимагають розробки додаткових нормативних актів для імплементації їх у національне законодавство країн ЄС, з одного боку, полегшує процес приведення українського законодавства у відповідність до законодавства ЄС, з іншого – не дає простору для вільного їх тлумачення.

Він також окреслив можливі часові рамки митної реформи для вступу до ЄС у розрізі анонсованої хвилі чергового розширення ЄС у 2030 році: 2029 рік – фіналізація усіх двосторонніх переговорів; 2028 рік – двостороння дипломатична робота з парламентами; 2027 рік – один рік застосування в Україні європейських норм законодавства; 2026 рік – затвердження підзаконних актів нового законодавства; 2025 рік – має бути прийнято новий Митний кодекс України; 2024 рік – розробка проєкту нового Митного кодексу України на основі Митного кодексу ЄС.

Презентація драфту Митного кодексу України наразі заплановано на грудень цього року з подальшим його обговоренням із бізнесом та іншими зацікавленими сторонами.