Право на відпустку працівнику, який не працював, але зарплата за ним зберігалась

Держпраці у листі від 04.03.2024 р. N 360/2/2.1-ЗВ-24а роз’яснює, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР, до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховують час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та зарплата повністю або частково. Час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу також  включають до такого стажу.

Водночас це не стосується випадків, коли за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігалися місце роботи і посада на підприємстві на час призову.