ФОП торгував з післяплатою через Інтернет і... доторгувався?
Податківці взялися за інтернет-торгівлю. Ви вже чули про листи фізособам, які торгують онлайн без ФОП-реєстрації. Тепер фокус на зареєстрованих ФОП, які отримують післяплату за продажі через пошту. Пояснюємо, як ДПСУ відстежує такі операції, чому вимагає РРО/ПРРО навіть без законних підстав і як захиститися від штрафів.
Як контролюють інтернет-торгівлю
Такий розвиток подій був цілком передбачуваним. Ба більше, головні фіскали відверто попереджали, що саме так і буде. В роз’ясненні ДПСУ від 02.04.2025 // http://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/884605.html йшлося, зокрема про те, що з 1 березня поточного року встановлено контроль не тільки за звичайними “фізиками” (про них ми розповідали в попередній статті рубрики “У фокусі” за посиланням https://buhgalter911.com/uk/news/news-1087982.html), а й за фізособами — підприємцями, які отримують кошти на свої рахунки як післяплату за товари, продані через Інтернет, однак не мають зареєстрованих РРО/ПРРО.
-
Передплачуйте та читайте повністю:
- новини, ексклюзивні статті, довідники
- завантажуйте бланки
- усе це без реклами
місяць
Суто технічно такий контроль здійснюється через небанківських надавачів платіжних послуг (ННПП). Зауважте, що вони роблять це не зі своєї волі, а тому, що законодавство змушує їх це робити. Після останніх змін, унесених Мінфіном до форми і змісту розрахункових документів, інформацію про зарахування інтернет-торговцям післяплати за відвантажений ними товар податківці отримують з фіскальних чеків за формою № ФКЧ-3. Їх ННПП зобов’язані видавати за кожною операцією й одночасно надсилати на сервер ДПСУ. При цьому такий чек містить суму переказу, а також інформацію про його отримувача, тобто про продавця: прізвище, ім’я, по батькові та податковий номер.
Це дає змогу податківцям ідентифікувати ФОП, що торгують через Інтернет, і з’ясувати, є в них РРО/ПРРО чи ні. Якщо немає, то, на думку фіскалів, такі ФОП порушують порядок проведення розрахунків. Та чи так це насправді?
Чому ДПСУ вимагає РРО/ПРРО
Для більшої конкретики говоритимемо про ФОП, що продають товар за післяплатою із залученням як перевізника «Нової пошти». При цьому післяплату від покупця отримує і перераховує продавцеві NovaPay — фінансовий партнер «Нової пошти». Відповідно, податкова завдяки описаному вище механізму отримує інформацію про кожну таку транзакцію.
Так от, ДПСУ свавільно розділила служби доставки на дві категорії (БЗ 109.02 // https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40693): (1) експедитори (логістичні компанії), представник — “Нова пошта” і (2) кур’єри (перевізники), представник — “Укрпошта” і щодо кожної з них вигадала свої правила.
|
(!) Якщо товар доставляє будь-який експедитор, зокрема “Нова пошта”, фіскальний касовий чек має бути сформований до відправки товару та вкладений продавцем у коробку з товаром, або надісланий покупцеві при або до передачі його експедитору |
Щоправда, трохи згодом фіскали дозволили видавати цей чек не пізніше ніж товар буде вручений покупцеві (БЗ 109.19 // https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40972, лист ДПСУ від 27.03.2025 № 1684/ІПК/99-00-07-03-01).
А от у момент, коли NovaPay перераховуватиме на поточний рахунок продавця суму післяплати, додатковий фіскальний касовий чек продавець видавати не повинен. Хоча на сьогодні маємо й протилежне твердження від головних фіскалів (див. лист ДПСУ від 30.05.2025 № 2983/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК): продавець має сформувати ще один фіскальний касовий чек, крім того, що був пробитий при відпуску товару без оплати!
Водночас при доставці товару кур’єром (перевізником), зокрема “Укрпоштою” застосування продавцем РРО/ПРРО не є обов’язковим (див., наприклад, листи ДПСУ від 14.04.2025 № 2010/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, від 18.04.2025 № 2136/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК).
При цьому жодних аргументів на обґрунтування хоча б одного з наведених вище висновків головні фіскали не наводять. Ви можете переконатися в цьому самостійно, прочитавши ті їхні роз’яснення, на які ми посилалися.
За таких обставин доводиться констатувати, що
|
(!) всі наведені тут вимоги ДПСУ щодо фіскалізації інтернет-розрахунків — не більше ніж вигадка. Тож дотримуватися їх чи ні, кожен має вирішувати сам |
Деякі платники цю дилему для себе давно вирішили. Більше того, дехто з них навіть звернувся за судовим захистом. Причому рішення суду першої інстанції доволі обнадійливе (див. рішення Одеського окружного адмінсуду від 12.03.2025 у справі № 420/19624/24 // http://reyestr.court.gov.ua/Review/125850034 і нашу статтю “РРО не потрібен при післяплаті через «Нову пошту»: рішення суду” // «Податки & бухоблік», 2025, № 31). Хоча все може ще змінитися — на 17.06.2025 призначене перше слухання суду апеляційної інстанції в цій справі (див. ухвалу П’ятого апеляційного адмінсуду від 16.05.2025 у справі № 420/19624/24 // https://reyestr.court.gov.ua/Review/127403889)...
Якщо ж сталося так, що вимог щодо фіскалізації інтернет-розрахунків ви не дотримувалися випадково (чи то не знали про це, чи то думали, що контролери вас не спіймають), саме час подумати про наслідки.
Що чекати ФОП-інтернет-торговцям
І тим, хто свідомо ігнорував вимоги ДПСУ, і тим, хто робив це випадково, зараз можна чекати чого завгодно. Від запиту про отримання інформації до фактичної чи навіть документальної перевірки. Розглянемо кожен із можливих варіантів.
1. Запит про надання інформації. В роз’ясненні від 02.04.2025 // http://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/884605.html ДПСУ запевняла, що вона насамперед націлена на профілактику та упередження порушень, а не на застосування фінансових (штрафних) санкцій. Тож, якщо вірити цим запевненням, найперше, що чекає на ФОП, — саме запит на отримання інформації. Це лист, складений у порядку п. 73.3 ПКУ, в якому фіскали вимагають пояснити, чому надходження коштів на підприємницький рахунок непрофіскалізовано.
Відповісти на нього слід обов’язково (що казати, розповімо нижче). Інакше — штраф у розмірі 1 мінімальної зарплати, тобто у 2025 році — 8000 грн (абзац третій п. 121.2 ПКУ).
2. Позапланова документальна перевірка. Якщо ви на запит податківців не відповіли, це є підставою для проведення позапланової документальної перевірки (п.п. 78.1.1 ПКУ). Такі перевірки проходять без попередження.
Зверніть увагу! ФОП, що торгують через Інтернет, зазвичай працюють без конкретної адреси місця провадження госпдіяльності або на дому. Стосовно таких ФОП частіше за все проводяться документальні позапланові невиїзні перевірки. Однак навіть у межах невиїзної документальної перевірки фіскали мають право перевіряти питання, пов’язані з РРО/ПРРО (ч. 1 ст. 15 Закону про РРО).
А її результатом можуть бути чималі штрафи, які на практиці перевіряючі малюють починаючи з 01.10.2023 і по теперішній час. Щоправда, для окремих ФОП-єдиноподатників до 31 липня 2025 року діють зменшені штрафи за продаж без РРО/ПРРО (див. статтю “РРО-порушення: як користуватися воєнними послабленнями” // «Податки & бухоблік», 2025, № 20):
— при першому порушенні — в розмірі 25 % (замість 100 %) вартості товарів (послуг), проданих з порушенням;
— за всі наступні порушення — 50 % (замість 150 %).
Але й ця сума може виявитися доволі значною. Тож навряд чи перевіряючі лише на ваше прохання відмовляться від такого ласого шматка. Вам доведеться докласти чимало зусиль аби відбити його — надати заперечення до акту перевірки, розпочати адміністративне та/або судове оскарження її результатів. Чим це все аргументувати, див. далі.
3. Фактична перевірка. Фактичну перевірку ФОП за місцем його реєстрації (тобто в його житлі) провести податківцям практично неможливо (див. статтю “ФОП працює з дому: чи можуть прийти податківці з перевіркою?” // «Податки & бухоблік», 2023, № 4). Разом з тим, якщо інтернет-торгівля провадиться в окремому приміщенні (офіс, магазин, склад тощо), жодних перешкод для доступу перевіряючих туди немає.
Предметом фактичної перевірки є, зокрема дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій. А її наслідки і порядок реагування на них такі ж, як і при позапланових документальних перевірках (див. вище).
4. Планова документальна перевірка. Це найменш вірогідний варіант, оскільки платника слід попередньо включити до плану-графіка перевірок на поточний рік (див. його за посиланням https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/883441.html). І хоча податківці мають право коригувати план поточного року щомісяця (п.п. 69.352 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ), проведення такої перевірки все одно має певну інерційність. Але й зовсім відкидати можливість її проведення не варто.
Предметом документальної перевірки є своєчасність, достовірність, повнота нарахування і сплати всіх передбачених ПКУ податків та зборів. Тож обов’язково перевірятимуть, чи всі кошти за проданий товар ви включили в податкову декларацію ФОП. До речі, ФОП — платник єдиного податку (ЄП), який відправляє товар за післяплатою, ЄП-дохід має визначати за датою зарахування коштів (післяплати) на свій рахунок (див. БЗ 107.01.03 // https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42841 і наш коментар до неї в статті “ФОП і післяплата через «Нову пошту»: дохід — за грошима!” // «Податки & бухоблік», 2025, № 27).
Якщо ви отримували післяплату на непідприємницький рахунок і тим самим приховали доходи від оподаткування, готуйтесь понести заслужене покарання. Тут ми вам нічим не допоможемо. Хіба що такою порадою:
|
(!) доки є час, подайте виправлену звітність і сплатіть податки самостійно |
Тоді штрафів за це не буде, однак є ризик перевищення єдиноподаткових лімітів і необхідність добровільно залишити спрощенку (див. статтю “Як відмовитися від спрощенки” // «Податки & бухоблік», 2025, № 46). Інакше — скинуть фіскали (подробиці — в статті “Примусове анулювання спрощенця” // «Податки & бухоблік», 2025, № 46);
— дотримання валютного й іншого підконтрольного податківцям законодавства, в тому числі РРОшного. Наслідки в цій частині ті самі, що й при фактичних або документальних позапланових перевірках. Якими аргументами від них відбиватися?, розповімо в наступному розділі.
Чому РРО/ПРРО не потрібен: наші аргументи
Застосовувати РРО/ПРРО повинні суб’єкти господарювання, які зокрема здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів (ЕПЗ), платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (ст. 3 Закону про РРО).
Розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), а також видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу) (абзац шостий ст. 2 Закону про РРО).
Оскільки в момент відвантаження товару “Новій пошті” немає оплати за товар готівкою, немає приймання платіжних карток продавцем, то немає і розрахункової операції. А в підсумку немає й обов’язку застосовувати РРО/ПРРО.
Причому цей висновок не залежить від того, як будуть у подальшому відбуватися розрахунки за такий товар і чи будуть вони відбуватися взагалі, а також від статусу служби доставки (перевізник / кур’єр / експедитор / логістична компанія).
Таким чином,
|
(!) якщо продавець доручає будь-якій службі доставки доставити за плату товар покупцеві, при відвантаженні товару застосовувати РРО/ПРРО продавцеві не потрібно |
Обов’язок продавця під час продажу товару видати споживачеві розрахунковий документ установленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу не пізніше моменту передачі товару (абзаци другий і третій ч. 11 ст. 8 Закону № 1023*) не можна ототожнювати з обов’язком видачі саме фіскального касового чека.
* Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 № 1023-XII.
Навпаки, видавати чек РРО слід тільки в тому разі, коли це прямо передбачено Законом про РРО. Якщо чек РРО продавець на законних підставах не видає, він має надавати покупцеві товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону № 1023. Таким документом може бути, зокрема, товарний чек (БЗ 109.10 // http://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=28840).
Причому порушення цього правила не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування (п. 15 ст. 3 Закону про РРО).
І нарешті, оскільки при отриманні післяплати від NovaPay
|
(!) розрахунок за товар між покупцем і продавцем відбувається в класичному безготівковому форматі, то підстав для застосування продавцем РРО/ПРРО тут теж немає |
Засвойте і повторюйте ці аргументи всюди, де тільки можна — і ми впевнені, що греблю беззаконня рано чи пізно таки прорве! Тим більше, що перший крок на цьому шляху вже зроблено — ми сказали про це вище. А про результати розгляду цього питання в суді апеляційної інстанції розповімо, як тільки буде прийнято відповідне рішення. Сподіваємося, воно теж буде на користь платників.
Висновки
При продажу товару за післяплатою через «Нову пошту» із зарахуванням коштів на рахунок ФОП у NovaPay обов’язок застосовувати РРО/ПРРО юридично не виникає, оскільки відсутня розрахункова операція у розумінні Закону про РРО.
Разом з тим ДПСУ вважає, що ФОП має застосовувати РРО/ПРРО, сформувати на ньому фіскальний чек і надіслати його разом із товаром, посилаючись при цьому на закнодавство із захисту прав споживачів.
Користуючись можливістю ідентифікації ФОП, що отримують доходи від інтернет-торгівлі, але не фіскалізують їх, ДПСУ вже почала направляти їм запити про надання інформації, а також готуватись до їх фактичних і документальних перевірок.
Якщо податкова направила запит про пояснення щодо непрофіскалізованих надходжень, обов’язково подайте відповідь у встановлений строк, інакше — штраф 8000 грн та ризик позапланової перевірки.
Щоб уникнути штрафів за приховані доходи, які можуть виявити перевіряючі, варто добровільно подати уточнюючу звітність і сплатити податки. Це звільняє від санкцій, хоча може й призвести до втрати спрощеної системи.
- ФОП
- ,
- Підприємці
- ,
- РРО
- ,
- Перевірки
- ,
- ДПСУ
- ,
- Ігор
Тобто НЕ законодавство цього вимагає. а ПОЗИЦІЯ ДПС! Ну людоньки добрі, ми ж не на танцях, де всі стали у другу позицію (чи може, в третю, не пам’ятаю) і вжарили вальс. Тут не позиція якогось чиновника головна, а закон!
Відповісти
