Податок на нерухомість: умови звільнення для промислових та складських будівель

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухоме майно), є складовою податку на майно. Порядок його справляння регламентується розділом XII ПКУ.

Платниками цього податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які володіють об’єктами житлової та/або нежитлової нерухомості. Об’єктом оподаткування виступають житлові та нежитлові будівлі, а також їх частки.

Водночас підпунктом 266.2.2 ПКУ визначено перелік об’єктів, які не підлягають оподаткуванню. Серед них – будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності підприємств, основний вид діяльності яких класифікується у секціях B–F КВЕД ДК 009:2010, та не передаються власниками в оренду, лізинг чи позичку (підпункт «є» п.п. 266.2.2 ПКУ).

Щоб скористатися цим звільненням, платник податку має одночасно виконати такі умови:

- бути підприємством, основний вид діяльності якого класифікується у секціях B–F КВЕД ДК 009:2010;

- бути власником будівель класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) згідно з НК 018:2023, затвердженим наказом Мінекономіки від 16.05.2023 №3573;

- використовувати ці будівлі за призначенням у господарській діяльності;

- не здавати будівлі в оренду, лізинг чи позичку.

Передача таких об’єктів нерухомості в оренду, лізинг або позичку позбавляє платника права застосовувати зазначене звільнення.

Важливо: виключення, передбачене підпунктом «є» п.п. 266.2.2 ПКУ, поширюється на всю будівлю, а не на окремі її частини. Якщо підприємство здає навіть частину площі об’єкта в оренду, право на звільнення втрачається щодо всієї будівлі.