Податкові різниці щодо перенесення від’ємного значення

Автор: Костюк Дмитро, заступник головного редактора.

ПКУ передбачає особливий порядок обліку від’ємного значення об’єкта оподаткування. Він установлений у п.п. 140.4.4 ПКУ і пп. 3, 42 підрозд. 4 розд. XX ПКУ. Для більшості платників податку на прибуток усе досить просто і логічно (хоча не без питань). А ось великим платникам доведеться морочити голову.

Перенесення збитків звичайними платниками податку на прибуток (не належать до великих)

Навіщо потрібна різниця. У бухгалтерському обліку збитки (ряд. 2295 Звіту про фінрезультати форми № 2, ряд. 2290 Звіту про фінрезультати форми № 2-м і № 2-мс зі знаком «-») відображаються тільки в межах року і на наступний рік не переносяться. У податковому ж обліку передбачено перенесення збитків на наступний рік. Інакше вийшло б несправедливо: якщо в наступному році платник отримує хоч трохи прибутку, він вимушений платити податок, хоча насправді минулорічні збитки нікуди не поділися і коштів на сплату цього податку в нього, можливо, і немає. Щоб уникнути таких негативних наслідків, і передбачено це перенесення. У спрощеному вигляді воно виглядає так: від’ємне значення об’єкта оподаткування з декларації за рік переноситься в декларацію за перший період наступного року як зменшуюча різниця.