Як прив’язати ціну у договорі до інвалюти?

Автор: Амброзяк Наталя, юрист.

Хочете зафіксувати у договорі ціну з урахуванням курсу валюти, але сумніваєтесь, чи це законно? Українське законодавство дозволяє встановлювати гривневу ціну з валютним еквівалентом, однак помилки у формулюваннях можуть призвести до спорів із контрагентами. Та й у бухгалтерському обліку та оподаткуванні запитань вистачає. Тож «Податки & бухоблік», 2026, № 22 ми присвятили саме темі прив’язки ціни у договорі до інвалютного курсу. У цьому ж матеріалі покажемо, як правильно прописати валютну прив’язку, який курс застосовувати та на яку дату. Згадаємо і про невдалі договірні формулювання. Також поговоримо про те, чи можна стягувати у цьому випадку заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних.

Чи можна в українському договорі згадувати про інвалюту?

Гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків.

Ситуації, коли у цій ролі використовують інвалюту, встановлені законодавством. Зокрема, може йтися про Закон про валюту*, Митний кодекс України та нормативно-правові акти НБУ. Наприклад, може йтися про контракти у сфері ЗЕД.

* Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII.

Саме таке правило встановлюють ст. 192, ч. 1 ст. 524 ЦКУ і ст. 5 Закону про валюту.

Проте у договорі ми можемо встановити ціну / винагороду з прив’язкою до грошового еквівалента в іноземній валюті (ч. 2 ст. 524 ЦКУ). Це означає, що

ціна може визначатися з врахуванням курсу тієї чи іншої інвалюти, проте виконуватися зобов’язання буде все одно у гривні