Облік купівлі-продажу товару, якщо ціна прив’язана до валюти

В умовах коливання курсів валют сторони часто фіксують у договорі гривневу ціну з валютним еквівалентом. Розберемося з обліково-податковими нюансами цієї операції, як для покупця, так і для продавця.

Чи застосовується «валютний» НП(С)БО 21?

Варто одразу звернути увагу на те, що в цьому випадку НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» не застосовується, бо у нас операції — у гривнях (зобов’язання залишаються гривневими і оплата теж здійснюється в гривнях). А НП(С)БО 21 регулює операції в інвалюті.

Тому

курсових різниць у цьому випадку не буде

Відповідно не будуть працювати і правила, які стосуються обліку курсових різниць (зокрема щодо необхідності їх розрахунку на кожну дату балансу і на дату господарської операції).

Також слід урахувати, що всю підтвердну первинку оформляють у гривнях.

Як обліковувати сумові різниці?

За роз’ясненнями Мінфіну, сумову різницю, що виникає через коливання валютного курсу під час оплати, у бухгалтерському обліку потрібно визнавати іншими операційними доходами (Кт 719) або іншими операційними витратами (Дт 949) (лист Мінфіну від 31.07.2009 № 31-34000-10-16/20869).

Існує також підхід, що якщо курс на дату оплати збільшився, то сумову різницю треба визнавати не іншими операційними доходами, а фінансовими доходами у вигляді процентів (Дт 373 — Кт 732, п. 6 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», п. 22 НП(С)БО 15 «Дохід»). Проте оскільки Мінфін запропонував уключати сумової різниці до інших операційних доходів, то варто орієнтуватися на підхід, запропонований Мінфіном.

Облік у продавця