Відшкодування шкоди (збитків): що з ПДВ?

І це справедливо — оскільки об’єктом оподаткування ПДВ виступають операції постачання (ст. 185 ПКУ). А операції з відшкодування шкоди (збитків) не є постачанням (ознак постачання в розумінні п.п. 14.1.191 ПКУ не містять) — тому не можуть бути об’єктом ПДВ.

Що говорять податківці

Податківці, на перший погляд, такі правила не заперечують. Принаймні, у консультації «для всіх платників», розміщеній у Базі знань на сайті ДПСУ, на запитання про те «чи включаються до бази оподаткування ПДВ кошти, які надходять платнику як відшкодування збитків за пошкоджене, знищене або втрачене майно», фіскали відповідають негативно і з урахуванням норм п. 188.1 ПКУ пояснюють, що грошові кошти, які надходять платнику як відшкодування збитків за пошкоджене, знищене або втрачене майно, не включаються до бази оподаткування ПДВ (БЗ 101.07). Хоча одночасно рекомендують платникам податків у кожній конкретній ситуації при відшкодуванні шкоди звертатися за отриманням індивідуальної податкової консультації (ІПК). А ось

в ІПК, що надаються платникам, позиція податківців (за чітких норм ПКУ), на жаль, уже не виглядає так однозначно

Зазвичай у них фіскали чіткої відповіді не дають, а лише двояко роз’яснюють, що:

— якщо кошти, отримані платником, розглядаються як оплата неустойки (штрафних санкцій), відшкодування шкоди внаслідок невиконання (або неналежного виконання) договірних зобов’язань — то такі кошти відповідно до п. 188.1 ПКУ не включаються до бази оподаткування ПДВ, а

— якщо кошти, отримані платником, за своєю суттю є компенсацією (відшкодуванням) вартості втраченого, пошкодженого або зіпсованого майна — то сума такого відшкодування включається до бази оподаткування ПДВ. Тому в такому разі платнику слід нарахувати податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ, а також скласти та зареєструвати податкову накладну (ПН) (див., наприклад, листи ДПСУ від 12.01.2026 № 244/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК, від 06.08.2025 № 4234/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК, від 11.07.2025 № 3735/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК, ГУ ДПС у Полтавській обл. від 29.08.2025 № 4648/ІПК/16-31-04-01-05).

Щоправда, як розмежувати ці дві ситуації, податківці не пояснюють. Імовірніше, у тому разі:

— якщо збитки у продавця виникли, скажімо, від того, що контрагент несвоєчасно перерахував продавцю оплату — податківці (як у першому випадку) погодяться, що відбувається відшкодування шкоди «без ПДВ»;

— якщо ж перевізник, наприклад, взявся перевезти товар, проте товар було втрачено (пошкоджено) під час перевезення — то податківці (як у другому випадку), мабуть, стануть говорити про «компенсацію вартості товару» і вимагати нарахувати ПДВ.

Хоча насправді і в першому, і в другому випадку внаслідок невиконання контрагентами своїх договірних зобов’язань (покупцем — щодо оплати, перевізником — щодо перевезення) продавцю була завдана шкода. Тобто в обох випадках мало місце порушення контрагентами умов договору, що спричинило втрати (збитки) для продавця. Тому відшкодування таких втрат (як відшкодування шкоди) не має оподатковуватися ПДВ.

Ну а в нещодавньому листі ДПСУ від 03.04.2026 № 360/2/99-00-21-01-01-02 (після цитування норм п. 188.1 ПКУ про невключення відшкодування збитків до бази оподаткування ПДВ) податківці лише посилили свою фіскальну тезу. І чомусь пояснили, що «якщо має місце перерахування (сплата) платнику іншою особою грошових коштів у рахунок відшкодування матеріальних збитків за пошкоджене майно — такі грошові кошти за своєю фактичною суттю є компенсацією вартості такого майна і, відповідно, включаються до бази оподаткування ПДВ» (ср. 025135600).

Не поділяємо думку фіскалів — вважаємо її безпідставною. Ось аргументи з цього приводу.

Чому відшкодування шкоди (збитків) — не об’єкт для ПДВ

Відшкодування шкоди — не постачання. По-перше, слід зауважити, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції постачання (ст. 185 ПКУ). Проте при відшкодуванні шкоди (збитків) жодного постачання (у розумінні п.п. 14.1.191 ПКУ) не відбувається. Втрачене, зіпсоване, пошкоджене майно ніхто не продає / не придбаває (при відшкодуванні шкоди таке майно нікому не передається) — а воно стає лише причиною для пред’явлення претензії до винуватця. А якщо немає постачання — то немає об’єкта і для ПДВ.

Відшкодування шкоди — санкція. По-друге, відшкодування шкоди (збитків) за своєю суттю є однією з форм цивільно-правової відповідальності — одним із способів захисту громадянських прав та інтересів при порушенні (неналежному виконанні) договірних зобов’язань (п.п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦКУ). Тобто відшкодування шкоди (збитків) є фактично таким самим заходом відповідальності, що й штраф. У зв’язку з цим, ураховуючи однотипну «санкційну» природу виплат, абзацом шостим п. 188.1 ПКУ для них визначено один підхід і встановлено, що відшкодування шкоди (збитків) (як і штрафи) до складу договірної вартості (бази оподаткування ПДВ) не включаються.

Відшкодуванняшкоди≠компенсація. По-третє, оскільки часто збитками є втрати, понесені у зв’язку зі знищенням або пошкодженням майна (п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦКУ), податківці, чіпляючись за «майно», трактують відшкодування шкоди (збитків) як «компенсацію вартості цього майна». І, мовляв, оскільки йдеться про «компенсацію майна» — вважають, що така «компенсація» має оподатковуватися ПДВ.

При цьому контролери випускають з уваги те, що «компенсації» оподатковують ПДВ, тільки якщо виконується головна умова — має місце постачання. А в цьому випадку жодного постачання, повторимо, не відбувається, а через втрату (пошкодження) майна відбувається стягнення шкоди (збитку) з винуватця — відшкодування втрат. І

те, що вартість втраченого (пошкодженого, зіпсованого) майна враховується при розрахунку величини шкоди (збитків), що підлягають відшкодуванню (ст. 1192 ЦКУ), зовсім не означає, що відбувається постачання цього майна і виникає об’єкт для ПДВ*

* Інша справа, що щодо знищеного майна, яке більше не може бути використане в господарській діяльності, виникає необхідність компенсувати суму вхідного ПДВ — нарахувати компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ.

Ще порівняйте: «відшкодування шкоди» і «компенсації». Коли йдеться про відшкодування шкоди — мається на увазі, насамперед, порушення умов договору (невиконання або неналежне виконання стороною взятих договірних зобов’язань) — тобто коли за договором щось пішло не так, через що винуватець повинен відшкодувати шкоду (втрати) постраждалій стороні. Тобто відшкодування є заходом відповідальності через допущене порушення договірних умов.

Тоді як

при компенсації витрат жодного порушення договірних умов (зобов’язань) не відбувається

А навпаки, за домовленістю замовник компенсує виконавцеві витрати, які безпосередньо або опосередковано пов’язані з виконанням укладеного договору.

Наприклад, за договором транспортної експедиції — експедитор має право на компенсацію (у погоджених з клієнтом обсягах) додаткових витрат, які виникли під час виконання договору транспортної експедиції, якщо такі витрати здійснено в інтересах клієнта (ст. 10 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004 № 1955-IV). Тобто компенсації підлягають витрати, пов’язані не з порушенням, а з виконанням стороною взятих зобов’язань — які виникають у ході виконання договору. А не як це подають податківці, називаючи «відшкодування шкоди (збитків)» — «компенсацією».

До речі,

на це звертали увагу і суди,

зазначаючи, що аргументи податківців про те, що кошти, які надходять платнику як відшкодування збитків, розцінюються як «компенсація вартості такого майна» (і, відповідно, мають включатися до бази оподаткування ПДВ з нарахуванням ПЗ), є необґрунтованими, оскільки ПДВ оподатковуються лише ті операції, які є об’єктом оподаткування ПДВ у розумінні п. 185.1 ПКУ (тобто операції постачання). А операції з отримання відшкодування шкоди не є постачанням — тому такі кошти не є об’єктом оподаткування ПДВ (постанова Другого апеляційного адмінсуду від 19.10.2022 у справі № 440/14032/21). Тим паче, що на цей випадок є прямі норми ПКУ — про те, що відшкодування шкоди (збитків) не оподатковується ПДВ. Більше про відшкодування шкоди можна прочитати в статті «Товар знищено під час перевезення, але перевізник компенсував його вартість: ПДВ-питання» // «Податки & бухоблік», 2023, № 96 та в тематичному номері «Податки & бухоблік», 2024, № 69.

Висновки

• Пунктом 188.1 ПКУ встановлено, що відшкодування шкоди (збитків) не включається до договірної вартості та не оподатковується ПДВ.
• Незважаючи на це, в роз’ясненнях податківці часто перекваліфіковують «відшкодування шкоди» (збитків) на «компенсацію вартості майна» та вимагають нараховувати ПЗ і складати ПН.
• Не поділяємо позицію фіскалів, оскільки «відшкодування шкоди (збитків)»: (1) не є постачанням (об’єктом ПДВ), (2) є санкцією (заходом цивільно-правової відповідальності) за порушення умов договору, (3) не може вважатися «компенсацією» (що підтримують і суди).

Інші матеріали із "Податки & бухоблік", 2026, № 35:

• Відшкодування шкоди (збитків): що з ПДВ?
• Внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю: розрахунок
• Індексація зарплати: чи буде в травні 2026 року?
• Заміна оливи в генераторі: утилізація, екоподаток
• Новий закон про перевірки: що потрібно знати?
• ФОП надає нерухомість в оренду: детально про нову думку податківців щодо мінімального орендного платежу
• Основне місце роботи / сумісництво: як виправити в Д1
• Утримання маркетплейсом комісії з виручки не порушує умови перебування на єдиному податку
• Посередники на єдиному податку: проблеми розрахунків
• Зміна НГО ріллі південних регіонів: уточнюємо плату за землю, сільгоспЄП, МПЗ
• Списання необоротних активів при переході на МСФЗ: без ПДВ-наслідків і податкових різниць
• Про розмір плати за пальні й алко-/тютюнові ліцензії та залік переплат
• Хто повідомляє про вебсайти, з яких продають алко- і тютюнові: ДПС роз’яснює
• Продаж нерухомості за кордоном: оподаткування в Україні
• Календар бухгалтера на травень 2026 року

Передплатити "Податки & бухоблік"