Компенсація за невикористану відпустку без звільнення: коли це можливо у 2026 році
Працівники нерідко накопичують невикористані дні щорічної відпустки за попередні роки та цікавляться, чи можна отримати за них грошову компенсацію без звільнення.
Особливо актуальним є питання, коли працівник має невикористану відпустку за минулий робочий рік та право на щорічну основну відпустку за поточний рік тривалістю 24 календарні дні.
Розглянемо, що з цього приводу передбачає законодавство та яку позицію займають Мінекономіки і фахівці Федерації профспілок України.
Коли дозволена компенсація за невикористану відпустку
Порядок виплати грошової компенсації за невикористані дні відпустки визначено частиною четвертою статті 24 Закону України «Про відпустки» № 504.
Норма передбачає, що за бажанням працівника частина щорічної відпустки може бути замінена грошовою компенсацією.
Проте існує важлива умова: загальна тривалість фактично використаної працівником щорічної та додаткових відпусток не може бути меншою ніж 24 календарні дні.
Саме ця вимога є ключовою при вирішенні питання про виплату компенсації без звільнення.
Як працює правило 24 календарних днів
Якщо працівник має право на відпустку більшої тривалості, ніж 24 календарні дні, він може отримати компенсацію лише за дні понад цей мінімум.
Наприклад, працівнику належить:
- 24 календарні дні щорічної основної відпустки;
- 4 календарні дні додаткової відпустки за ненормований робочий день.
Загальна тривалість відпустки становить 28 календарних днів.
Якщо працівник фактично використав 24 календарні дні відпустки, він має право за власним бажанням отримати грошову компенсацію за решту 4 календарні дні.
Компенсація відпустки працівникам з інвалідністю
Окремі категорії працівників мають право на подовжену щорічну основну відпустку.
Наприклад, працівникам з інвалідністю може надаватися щорічна основна відпустка тривалістю:
- 26 календарних днів;
- 30 календарних днів.
У такому випадку після використання обов’язкових 24 календарних днів працівник може отримати компенсацію за дні відпустки, що перевищують цей мінімум.
Для кого компенсація відпустки заборонена
Законодавство встановлює окремі обмеження щодо неповнолітніх працівників.
Працівникам віком до 18 років заборонено замінювати будь-які види відпусток грошовою компенсацією.
Навіть якщо тривалість їхньої щорічної основної відпустки становить 31 календарний день, усі дні відпочинку мають бути використані фактично.
Позиція Мінекономіки щодо виплати компенсації
Міністерство економіки у листі від 03.05.2023 № 4706-05/20086-09 звернуло увагу на важливу особливість.
На думку відомства, право на грошову компенсацію виникає лише після того, як працівник фактично використав 24 календарні дні щорічної відпустки за відповідний робочий рік.
Тобто,
спочатку працівник має відпочити встановлені законом 24 календарні дні, і лише після цього може претендувати на компенсацію за решту невикористаної відпустки.
Фахівці Центру правової допомоги ФПУ також підтримують позицію Мінекономіки. В консультації вони зазначають: «основною умовою для отримання грошової компенсації за частину щорічної відпустки є використання працівником в обов’язковому порядку 24 календарних днів щорічної відпустки. Тому за бажанням працівника після використання ним за робочий рік, за який надається відпустка, 24 календарних днів щорічної відпустки, за решту днів невикористаної щорічної відпустки за цей самий робочий рік має бути виплачено грошову компенсацію».
Чи можна отримати компенсацію одночасно з відпускними
Свого часу Мінсоцполітики у листі від 07.12.2016 № 731/13/116-16 зазначало, що компенсація може бути виплачена одночасно з відпускними за обов’язкові 24 календарні дні відпустки.
Однак навіть у такому випадку працівник повинен використати гарантовану законом частину відпустки.
Чи можна компенсувати всі накопичені дні відпустки без звільнення
Якщо працівник має:
- невикористану щорічну основну відпустку за попередній робочий рік;
- щорічну основну відпустку за поточний робочий рік тривалістю 24 календарні дні,
то отримати грошову компенсацію за всі ці дні без звільнення він не може.
Причина полягає в тому, що законодавство не дозволяє замінювати грошовою компенсацією обов’язкові 24 календарні дні щорічної відпустки.
Компенсація можлива лише щодо тієї частини відпустки, яка перевищує встановлений мінімум, і лише після фактичного використання працівником гарантованих 24 календарних днів відпочинку.
