Відпустка без збереження зарплати понад 90 днів: чи можна надати під час воєнного стану?

Чи можна надати працівнику відпустку без збереження заробітної плати після того, як він уже використав 90 календарних днів?
Відповідь залежить від того, на якій саме підставі була оформлена попередня неоплачувана відпустка. Законодавство під час воєнного стану передбачає різні види відпусток за власний рахунок, і правила їх надання суттєво відрізняються.
Коли діє обмеження у 90 календарних днів?
Частина 4 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX встановлює спеціальну гарантію для:
-
працівників, які виїхали за межі України;
-
внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Таким працівникам роботодавець зобов'язаний надати відпустку без збереження заробітної плати тривалістю не більше 90 календарних днів за весь період дії воєнного стану.
Після використання цього ліміту працівник не має права повторно вимагати таку саму відпустку на цій підставі.
Чи можна надати відпустку без збереження зарплати після використання 90 днів?
Так, можна, але вже на іншій законній підставі.
Якщо працівник використав усі 90 календарних днів як ВПО або особа, яка виїхала за кордон, роботодавець може оформити нову відпустку без збереження зарплати за згодою сторін відповідно до частини 3 статті 12 Закону № 2136.
Читати також:
Відпустка за власний рахунок та страховий стаж
Відпустка за згодою сторін: чи є обмеження?
Під час воєнного стану роботодавець має право надати працівнику відпустку без збереження заробітної плати без обмеження її тривалості.
Особливості такої відпустки:
-
кількість календарних днів законом не обмежена;
-
її можна надавати неодноразово;
-
тривалість визначається за домовленістю між працівником і роботодавцем.
Водночас така відпустка не є обов'язком роботодавця. На відміну від спеціальної відпустки для ВПО чи працівників, які перебувають за кордоном, вона надається лише за взаємною згодою.
Чи може роботодавець відмовити?
Так. Якщо працівник просить надати відпустку без збереження зарплати за згодою сторін, роботодавець має право:
-
погодитися;
-
відмовити.
Тобто остаточне рішення залежить від домовленості між сторонами трудових відносин.
Як правильно оформити наказ?
Якщо роботодавець погоджується надати працівнику ще одну неоплачувану відпустку після використання 90 днів, у наказі слід чітко зазначити, що вона надається:
- за згодою сторін відповідно до частини 3 статті 12 Закону № 2136.
Повторно посилатися на підставу для ВПО або працівників, які виїхали за кордон, не можна, адже встановлений законом 90-денний ліміт уже використано.
Висновок
Використання 90 календарних днів відпустки без збереження заробітної плати для ВПО або працівників, які перебувають за кордоном, не означає, що працівник більше не може отримати неоплачувану відпустку.
Після вичерпання цього ліміту роботодавець може надати нову відпустку за згодою сторін без будь-яких законодавчих обмежень щодо її тривалості. Головне — правильно визначити підставу її надання та належним чином оформити кадрові документи.