Коли подавати «Уточнюючу» звітність і як це впливає на штрафи?

Коли податкова звітність отримує статус «Історія подання»?

В електронних системах ДПС кожному поданому документу звітності (декларації, розрахунку тощо) присвоюється стан обробки.

Ознаку «Історія подання» документ отримує у двох основних випадках:

1. Подано новий документ до граничного строку
Якщо платник вже подав декларацію за певний звітний період, а потім:

до закінчення граничного строку подання за цей же період подає новий документ звітності з виправленими показниками (з ознакою «Нова звітна»),
попередній документ стає недіючим, в інформаційній системі він отримує статус «Історія подання».

2. Скасування реєстрації за рішенням суду або вищого податкового органу
Документи звітності також переводяться в статус «Історія подання», якщо:

на підставі яких у підсистемі обробки звітності:

є рішення суду або
рішення підрозділів податкового органу вищого рівня (які адмініструють відповідні платежі),
скасовується реєстрація такої звітності;
документ ідентифікується як недіючий.

Після набуття статусу «Історія подання»:

такі документи не беруть участі у формуванні поточного податкового боргу / зобов’язань;
раніше рознесені за ними суми автоматично виключаються з інтегрованих карток платника датою присвоєння ознаки.

Що означають позначки «Звітна», «Нова звітна» та «Уточнююча»?

Кожен поданий документ звітності має ознаку, яка відображає його тип:

1. «Звітна»

подається за відповідний базовий звітний (податковий) період;
у строки, встановлені ПКУ або з порушенням строків;
є первинною декларацією/розрахунком за цей період.

2. «Нова звітна»

подається за той самий звітний період, що й раніше подана «Звітна»;
подається до закінчення граничного строку подання;
містить виправлені показники замість уже поданої «Звітної»;
після її прийняття попередня «Звітна» автоматично переводиться в «Історію подання» і вважається недіючою.

3. «Уточнююча»

подається після спливу граничного строку подання звітності за цей період;
використовується для виправлення показників уже поданої декларації (з урахуванням строків давності зі ст. 102 ПКУ);
формально є самостійним уточнюючим розрахунком до попередньої декларації.

Як працює «Нова звітна» декларація до граничного строку подання?

Схема така:

ви подали декларацію з ознакою «Звітна»;
до кінця граничного строку подання за цей період виявили помилки;
замість «Уточнюючої» ви подаєте «Нову звітну» декларацію з правильними даними.

Наслідки:

штрафи за ст. 50.1 ПКУ не застосовуються (оскільки коригування відбулося до граничного строку);
попередня «Звітна» декларація:
- відмічається як недіюча;
- отримує ознаку «Історія подання» в системі ДПС;
- не впливає більше на податкові зобов’язання.

Таким чином, «Нова звітна» повністю замінює собою первинну «Звітну» декларацію на рівні обліку.

Коли подавати «Уточнюючу» звітність і як це впливає на штрафи?

Якщо помилку виявлено після граничного строку подання декларації за певний період, є два варіанти дій (п. 50.1 ПКУ):

1. Подати «Уточнюючу» декларацію (уточнюючий розрахунок)

подається за той самий період;
враховує строки давності зі ст. 102 ПКУ;
можуть застосовуватися штрафи та пеня, якщо помилкою занижено податкове зобов’язання (загальні правила ст. 50 ПКУ).

2. Виправити помилку в наступній «Звітній» декларації

уточнені показники можна відобразити у складі декларації за будь-який наступний податковий період, у якому помилку самостійно виявлено;
при цьому діють окремі правила розрахунку штрафів, залежно від способу виправлення.

Окремо ПКУ абзацом 7 п. 50.1 звільняє від штрафів у певних випадках, зокрема коли уточнення відбувається:

шляхом подання нової звітної до граничного строку;
або у зв’язку з виконанням вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ (щодо перерахунку ПДФО з доходів фізосіб).

Отже, правильний вибір типу звітності («Звітна» / «Нова звітна» / «Уточнююча») впливає не лише на технічний статус документу в системі ДПС, а й на: