ФОП-айтівець і форма № 20-ОПП: подавати чи ні?

Проте більшість ІТ-ФОП окремого офісу не мають. Вони працюють удома, у коворкінгах чи кав’ярнях, не закріплюючи за собою конкретного робочого місця. І тут виникає запитання: чи потрібно в такому разі подавати форму № 20-ОПП?

Робота в коворкінгу і кав’ярнях

Якщо ФОП-айтівець працює лише в коворкінгах, кав’ярнях чи будь-де, де є доступ до інтернету, і при цьому за ним не закріплено конкретного приміщення або робочого місця за договором, то формально він не має об’єкта, яким володіє чи користується на документально підтвердженому праві.

Адже сьогодні він може працювати в одному місці, завтра — в іншому. Тому назвати конкретну кав’ярню чи столик у коворкінгу «об’єктом оподаткування» язик не повертається.

Може здатися, що в цьому випадку ФОП, який працює у невизначених місцях, не повинен подавати форму № 20-ОПП щодо об’єктів оподаткування.

Однак контролюючі органи дивляться на цю ситуацію інакше. Свою позицію з цього приводу вони виклали, зокрема, в листі ДПСУ від 30.12.2022 № 2436/ІПК/99-00-12-01-02-06, а також у листі ГУ ДПС у Харківській обл. від 07.10.2021 № 3741/ІПК/20-40-24-06-09. У них вони заявили, що

якщо господарська діяльність провадиться виключно в коворкінгу або кав’ярнях без виникнення права володіння, користування чи розпорядження такими приміщеннями на підставі правовстановлюючих документів, то об’єктом, пов’язаним зі здійсненням підприємницької діяльності, вважається податкова адреса платника, тобто адреса, за якою з ним підтримується офіційний зв’язок.

І саме про цю адресу (фактично — про своє місце проживання чи місце реєстрації) такий ФОП повинен подати форму № 20-ОПП.

Заповнюється така форма, за роз’ясненнями податківців (БЗ 116.11), так:

— у графі 3 «Тип об’єкта оподаткування» зазначається код відповідно до типу житла, де фактично проживає підприємець-айтівець. Тобто це може бути код «682» (квартира), «685» (житловий будинок), «293» (котедж) тощо;

— у графі 14 «Стан об’єкта оподаткування» слід вказати код «2» (експлуатується) або «8» (орендується), залежно від того, чи є ФОП власником цього житла;

— у графі 15 «Вид права на об’єкт оподаткування» — відповідний код права (власності, користування тощо). Так якщо це власне житло, то вказуєте код «1» (право власності), а якщо орендоване, то або код «7» (право довгострокового користування чи оренди), або код «8» (право короткострокового користування, оренди або найму).

Деталі див. у «Коворкінг і ф. № 20-ОПП» // «Податки & бухоблік», 2026, № 52.

Заповнена форма № 20-ОПП, за рекомендаціями податківців, буде такою, як наведено нижче.

Із таким підходом можна посперечатися. Адже якщо ФОП лише проживає у квартирі й не веде там бізнес, то підстав вважати її об’єктом оподаткування немає. Тим більше що для визначення місця провадження діяльності податківці самі не прив’язуються до адреси житла, а рекомендують зазначати «Надання послуг на території України» або «Виконання робіт чи надання послуг за межами України (експорт)» (див. «Місце провадження діяльності ІТ-платника ЄП: що зазначити в заяві?» // «Податки & бухоблік», 2026, № 62).

Проте тим, хто не бажає сперечатися з податківцями, безпечніше все ж зазначити її у формі № 20-ОПП. Але тоді під загрозою пільга з податку на нерухомість (деталі нижче).

Якщо робота ведеться вдома

Інша ситуація, коли ФОП постійно працює зі свого житла: наприклад, виділив під офіс окрему кімнату у квартирі чи будинку і звідти щодня пише код, спілкується з клієнтами, веде розробку. У такому випадку сумнівів щодо необхідності подання форми № 20-ОПП уже не виникає. Таке житло однозначно є місцем, пов’язаним зі здійсненням підприємницької діяльності, а тому про нього потрібно повідомити.

Заповнюється форма щодо такого об’єкта за тими самими правилами, що й у ситуації з коворкінгом:

— у графі 3 зазначається тип житла (квартира, будинок, котедж тощо);

— у графі 14 вказуєте стан об’єкта під кодом залежно від того, є ФОП власником чи орендарем житла;

— у графі 15 як вид права зазначаєте відповідний код права на житло.

До відома! Якщо ж ідеться про житло, яким ФОП користується спільно з іншими особами (наприклад, квартира перебуває у спільній сумісній власності подружжя або підприємець зареєстрований і проживає в житлі, що належить, скажімо, батькам), то виникають додаткові нюанси щодо заповнення графи 15 «Вид права на об’єкт».

Зокрема, якщо ФОП не є власником житла, а лише користується ним як член сім’ї власника, у графі 15 зазначається код «3» — право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій), оскільки право члена сім’ї на користування житлом за своєю правовою природою прирівнюється до сервітуту (ст. 405 ЦКУ).

Якщо ж житло є спільною сумісною власністю подружжя і ФОП — один із власників, то у графі 15 форми № 20-ОПП вказується код «1» — право власності, без виділення часток, оскільки форма № 20-ОПП частки як такі не відображає.

Детально про заповнення форми № 20-ОПП у цих випадках читайте у «Майно у спільній власності: як заповнити ф. № 20-ОПП?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 93.

Якщо вказати квартиру як об’єкт оподаткування

Якщо ФОП-айтівець, який працює, де доведеться, чи в одній із кімнат квартири або будинку, де проживає, подасть форму № 20-ОПП із зазначенням у ній як об’єкта оподаткування власного житла, то така квартира чи будинок офіційно «прив’язується» до підприємницької діяльності. А це прямо впливає на право підприємця на пільгу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Адже за загальним правилом усі фізичні особи (власники житлової нерухомості) мають право на зменшення загальної площі об’єктів оподаткування податком на нерухомість на 60 кв. м для квартири (квартир), на 120 кв. м для житлового будинку (будинків) або на 180 кв. м у разі одночасного перебування у власності і квартири, і будинку. Ця пільга надається фізособі щорічно згідно п.п. 266.4.1 ПКУ. Деталі у «Податок на нерухоме майно фізосіб — 2025 у прикладах» // «Податки & бухоблік», 2026, № 43.

Проте це звільнення не застосовується до об’єктів нерухомості, які використовуються власником з метою отримання доходів, наприклад здаються в оренду, лізинг, позичку, або використовуються у підприємницькій діяльності (п.п. 266.4.3 ПКУ).

А тому якщо ФОП-айтівець використовує житло для бізнесу або задекларував його у формі № 20-ОПП як об’єкт оподаткування (працюючи у кав’ярні), таке житло вважається використаним у підприємницькій діяльності, а право на пільгу щодо нього втрачається

Зверніть увагу! Втрата пільги не загрожує, якщо ФОП використовує у бізнесі житло, власником якого він не є (наприклад, житло своїх батьків, дружини тощо).

У такому разі фактичний власник, за умови, що він не порушуватиме перелічені вище обмеження, пільгу щодо цього та іншого свого житла не втратить (див. категорію 106.05 БЗ, а також статтю «Якщо ФОП веде бізнес удома» // «Податки & бухоблік», 2024, № 63).

Враховуючи вищеозвучене, ФОП-айтівець, перед тим як подавати форму № 20-ОПП з інформацією про власне житло, як про об’єкт оподаткування, у випадку коли він працює в коворкінгу чи кав’ярнях, має зважити всі ризики. Адже подавши форму № 20-ОПП, він, з одного боку, знімає ризик претензій від податківців щодо неінформування їх про об’єкт оподаткування, а з іншого, цілком реально й відчутно втрачає пільгу зі сплати податку на нерухомість за цей об’єкт. Хоча сам факт роботи в коворкінгу чи кав’ярнях, на наш погляд, не створює справжнього обов’язку подавати форму № 20-ОПП щодо таких об’єктів.

Висновки

• ФОП зобов’язаний подати форму № 20-ОПП протягом 10 робочих днів, якщо набув право власності чи користування об’єктом, який фактично використовується в господарській діяльності, зокрема орендованим офісом.
• Якщо ІТ-ФОП працює без закріпленого робочого місця (у коворкінгу, кав’ярнях тощо), обов’язок подавати форму № 20-ОПП виникати не повинен. Але податківці рекомендують подати форму № 20-ОПП і визначити в ній адресу реєстрації як об’єкт оподаткування.
• Якщо підприємницька діяльність фактично здійснюється у квартирі чи будинку, таке житло слід відобразити у формі № 20-ОПП із зазначенням відповідного типу об’єкта, стану та виду права на нього.
• Подання форми № 20-ОПП щодо власного житла може призвести до втрати пільги з податку на нерухоме майно, оскільки такий об’єкт вважатиметься використаним у підприємницькій діяльності.

Читати також:

• Формування собівартості у продуктових та сервісних ІТ-компаніях
• Документальне оформлення ІТ-послуг
• Дохід сервісної ІТ-компанії: визнання за поетапного надання послуг
• Розробка програмного забезпечення: коли визнавати дохід і ПДВ
• Постачання ІТ-продуктів та ПДВ
• ІТ-послуги нерезиденту: чи загрожує ПДВ-реєстрація?
• Розробка сайтів та інші IT-послуги ФОП на ЄП: чи підійде група 2?
• Які коди КВЕД обрати ФОПу для діяльності (послуги / роботи) у сфері ІТ?
• Місце провадження діяльності ІТ-платника ЄП: що зазначити в заяві?
• ФОП-айтівець і форма № 20-ОПП: подавати чи ні?
• Чи потрібні ФОП-айтівцю на ЄП документи на дохід
• ФОП-айтівцю пропонують оплату в криптовалюті: наслідки
• Єдинник сплачує за ІТ-послуги нерезиденту: чи утримувати податок на репатріацію?
• Що буде у серпні 2026 року