Два договори, один взаємозалік: коли насправді виникає ПДВ
Матеріал статті ґрунтується на висновках ІПК ДПС від 25.08.2026 р. №5066/ІПК/99‑00‑21‑03‑02, у якій податківці ще раз підтвердили свою позицію: сама по собі угода про зарахування зустрічних однорідних вимог не є об’єктом оподаткування ПДВ і не створює «першої події». Водночас саме на основі цієї консультації добре видно, коли насправді виникають ПДВ‑зобов’язання при взаємозаліку, чому ДПС фактично ігнорує договірні умови сторін та як коректно будувати податкові накладні, щоб уникнути претензій.
сам по собі взаємозалік не створює ПДВ‑наслідків. Проблема не стільки в цій позиції, скільки в тому, як її застосовувати на практиці, коли між контрагентами діють кілька договорів і відбувається зарахування зустрічних грошових вимог.
Коли застосовується зарахування зустрічних однорідних вимог
Поширена ситуація: між двома компаніями діє кілька окремих договорів. Наприклад:
- за одним – постачаються товари;
- за іншим – надаються послуги або інші товари.
Часто виникає дисбаланс:
- за одним договором є передоплата, яку вже не будуть закривати постачанням;
- за іншим – є поставлені, але не оплачені товари/послуги.
Сторони погоджують зарахування грошових зобов’язань. Ст. 601 ЦКУ дозволяє таку схему:
Зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.
Ключові умови:
- вимоги мають бути однорідними (у нашому випадку – грошовими);
- строк їх виконання вже настав або не визначений/визначений моментом пред’явлення;
- обидві сторони визнають наявність зобов’язань.
Юридично все коректно: зайва передоплата й борг за поставку грошові, їх можна погасити взаємозаліком. Але виникає питання: як це співвідноситься з ПДВ, який нараховується за правилом «першої події»?
Чи є дата взаємозаліку «першою подією» для ПДВ
Розглянемо конкретний кейс:
- Договір 1: Товариство‑1 продає Товариству‑2 новий автомобіль 2025 року за 6,01 млн грн.
- Договір 2: Товариство‑2 продає Товариству‑1 уживаний автомобіль 2022 року за 2,6 млн грн.
2 квітня 2026 року сторони:
- підписують Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог;
- Товариство‑2 перераховує частковий аванс грошима та передає своє авто;
- Товариство‑2 складає ПН на вартість переданого авто;
- Товариство‑1 складає дві ПН датою 02.04.2026:
- на суму отриманого грошового авансу;
- на суму «заліку» (різниця між вартістю нового авто та авансом).
Фактичне відвантаження нового автомобіля Товариством‑1 відбулося 03.04.2026.
Товариство‑1 звертається до ДПС: якщо за договором передача авто можлива лише після 100% оплати, а зарахування вважається розрахунком, чи не є дата Угоди (02.04.2026) «першою подією» для нарахування ПДВ на суму взаємозаліку?
Чому ДПС відкидає договірні умови
Податкова нагадує про пріоритет норм ПКУ над будь‑якими іншими актами й цивільними угодами (ст. 5 ПКУ). Якщо умови договору суперечать ПКУ, для цілей оподаткування враховуються лише норми Кодексу.
ЦКУ регулює, як припиняються зобов’язання (у тому числі зарахуванням), але не визначає правила виникнення податкових зобов’язань з ПДВ.
Вирішальним є п. 187.1 ПКУ (правило «першої події»): дата виникнення ПЗ з ПДВ – це:
- або дата зарахування коштів від покупця на банківський/електронний рахунок (чи оприбуткування готівки);
- або дата відвантаження товарів / оформлення акту на послуги – залежно від того, яка подія сталася раніше.
Пункт 187.1 містить вичерпний перелік подій, які запускають ПДВ. Він не передбачає виникнення ПЗ на дату:
- отримання «інших видів компенсації»;
- укладення угоди про зарахування зустрічних вимог.
Отже, взаємозалік сам по собі – не подія з п. 187.1 ПКУ.
Позиція ДПС:
Угода про зарахування зустрічних вимог не є об’єктом оподаткування ПДВ. Факт її укладення не спричиняє ПДВ‑наслідків і не визначає дату виникнення податкових зобов’язань.
У нашому прикладі:
- на дату угоди про взаємозалік (02.04.2026) не відбулося ні нового зарахування коштів, ні відвантаження нового авто;
- тому ця дата не може бути «першою подією» для частини вартості, що покривається взаємозаліком.
Для частини вартості, яка гаситься взаємозаліком, ПЗ виникають виключно на дату фактичного відвантаження нового авто – 03.04.2026, підтверджену первинними документами (накладна, акт приймання‑передачі тощо).
А що з грошовим авансом
Грошовий аванс, який не підлягає заліку і реально надходить на рахунок, працює за класичним правилом «першої події»:
- на суму грошового авансу ПЗ з ПДВ виникають на дату зарахування коштів на рахунок (02.04.2026);
- база для ПН – фактично отримана сума, дата – дата банківської виписки.
Як уникнути помилок у ПН при взаємозаліку
Щоб не помилитися в датах і сумах податкових накладних при взаємозаліку, варто:
1. Не прирівнювати дату угоди про зарахування до дати «першої події» з ПДВ.
ПН на суму взаємозаліку не складається на дату підписання угоди. Потрібно орієнтуватися на:
- для грошового авансу – дату надходження коштів;
- для частини, що гаситься заліком, – дату фактичного відвантаження/передачі товару.
2. Розділяти операцію на частини за реальною хронологією:
- на суму грошового авансу – ПН датою банківської виписки (у прикладі – 02.04.2026);
- на решту вартості товару, що погашається взаємозаліком, – ПН датою відвантаження/передачі (у прикладі – 03.04.2026).
3. Не покладатися на договірні формулювання типу «відвантаження лише після 100% оплати» як аргумент для зміни ПДВ‑дат.
Якщо частина «оплати» фактично – взаємозалік, податкова орієнтуватиметься на реальний рух коштів і факт передачі товару, а не на умовні конструкції в договорі.
Фактично, взаємозалік – це інструмент цивільно‑правового погашення боргів, а не самостійна ПДВ‑подія. Для ПДВ завжди дивимося на гроші та відвантаження, а не на дату підписання угоди про зарахування.
