04.12.14
Друкувати
Применение штрафов за неоприходование в кассе наличных ограничено во времени
Постанова ВСУ від 04.11.2014 № 21-466а14
Верховний Суд України визнав протиправними податкові повідомлення-рішення про застосування до підприємства штрафів за порушення норм з регулювання обігу готівки (неоприбуткування в касах готівки).
Таке рішення прийняте судом у зв’язку з порушенням податковим органом строків, протягом яких до господарюючого суб’єкта можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції, якими за своєю суттю є штрафи.
Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України (ГК), відповідно до частини першої якої ці санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Зі змісту цієї статті випливає, що законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб’єктів господарювання за порушення зазначеними суб’єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Фактично у наведеній статті містяться два строкові обмеження. Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після спливу одного року з дня вчинення порушення суб’єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Зокрема, порушення норм з регулювання обігу готівки.
Другий обмежувальний строк, установлений у цій статті, полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності органом контролю. Отже, другий обмежувальний строк у застосуванні адміністративно-господарських санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (неоприбуткування в касах готівки) полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення.
Тобто податковий орган, виявивши факт неоприбуткування суб’єктом господарювання в касах готівки та приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, установлених частиною першою статті 250 ГК. Закінчення будь-якого зі встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.
Верховний Суд України визнав протиправними податкові повідомлення-рішення про застосування до підприємства штрафів за порушення норм з регулювання обігу готівки (неоприбуткування в касах готівки).
Таке рішення прийняте судом у зв’язку з порушенням податковим органом строків, протягом яких до господарюючого суб’єкта можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції, якими за своєю суттю є штрафи.
Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України (ГК), відповідно до частини першої якої ці санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Зі змісту цієї статті випливає, що законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб’єктів господарювання за порушення зазначеними суб’єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Фактично у наведеній статті містяться два строкові обмеження. Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після спливу одного року з дня вчинення порушення суб’єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Зокрема, порушення норм з регулювання обігу готівки.
Другий обмежувальний строк, установлений у цій статті, полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності органом контролю. Отже, другий обмежувальний строк у застосуванні адміністративно-господарських санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (неоприбуткування в касах готівки) полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення.
Тобто податковий орган, виявивши факт неоприбуткування суб’єктом господарювання в касах готівки та приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, установлених частиною першою статті 250 ГК. Закінчення будь-якого зі встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.
Рубрика:
- Інше
- /
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
Коментарі
Блоги 
.jpg?v=1710191819)
.jpg?v=1709910824)
 (1).jpg?v=1710160023)