09.05.12
Друкувати
Обязательно ли создавать резерв сомнительных долгов на текущую дебиторскую задолженность?
Чи обов’язково створювати резерв сумнівних боргів за такими видами поточної дебіторської заборгованості:
– за відвантажену готову продукцію, розрахунки за яку покупець проводить згідно з графіком, визначеним договором постачання;
– за авансами, перерахованими постачальникам за товари та послуги;
– за авансом, перерахованим постачальнику, з подальшою відмовою від цієї поставки?
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Мінфіну від 08.10.99 р. № 237 (далі – П(С)БО 10), заборгованість, стосовно якої існує невпевненість щодо її погашення боржником, визнається підприємством сумнівним боргом. Порядок розрахунку і створення резерву сумнівних боргів викладено в п. 8 і 9 П(С)БО 10, а приклад визначення величини резерву сумнівних боргів наведено в додатку до цього Положення. Зауважимо, що метод нарахування резерву сумнівних боргів, а також спосіб розрахунку коефіцієнта сумнівності підприємство обирає самостійно і фіксує в наказі про облікову політику.
Відповідно до п. 8 П(С)БО 10 величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів:
– застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;
– застосування коефіцієнта сумнівності.
За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів. При застосуванні цього методу резерв визначається шляхом оцінки платоспроможності окремих дебіторів. Тобто підприємство аналізує поточну дебіторську заборгованість на предмет виявлення сум сумнівної заборгованості, після чого на загальну суму виявленої сумнівної заборгованості створює резерв та відображає це в своєму обліку.
Таким чином, якщо обрано метод застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості, то аналізуючи, наприклад, дебіторську заборгованість за відвантажену готову продукцію, розрахунки за яку покупець проводить регулярно згідно з графіком, передбаченим договором, підприємство не має сумніву щодо погашення такої заборгованості, а отже немає потреби створювати резерв сумнівної заборгованості. Такий самий підхід можна застосовувати і до заборгованостей за перерахованими авансами, а саме якщо строки виконання зобов’язань, визначені в договорах, постачальниками не порушуються, або підписана додаткова угода про відмову від подальшого виконання договору, то у підприємства немає сумнівів щодо виконання постачальниками своїх зобов’язань, отже, немає підстав для нарахування резервів. Для практичного застосування методу абсолютної суми сумнівної заборгованості рекомендуємо зафіксувати це рішення в наказі про облікову політику.
Ганна Довбиш
ТОВ АФ «Профі-Аудит»
Дата підготовки 04.05.2012
– за відвантажену готову продукцію, розрахунки за яку покупець проводить згідно з графіком, визначеним договором постачання;
– за авансами, перерахованими постачальникам за товари та послуги;
– за авансом, перерахованим постачальнику, з подальшою відмовою від цієї поставки?
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Мінфіну від 08.10.99 р. № 237 (далі – П(С)БО 10), заборгованість, стосовно якої існує невпевненість щодо її погашення боржником, визнається підприємством сумнівним боргом. Порядок розрахунку і створення резерву сумнівних боргів викладено в п. 8 і 9 П(С)БО 10, а приклад визначення величини резерву сумнівних боргів наведено в додатку до цього Положення. Зауважимо, що метод нарахування резерву сумнівних боргів, а також спосіб розрахунку коефіцієнта сумнівності підприємство обирає самостійно і фіксує в наказі про облікову політику.
Відповідно до п. 8 П(С)БО 10 величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів:
– застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;
– застосування коефіцієнта сумнівності.
За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів. При застосуванні цього методу резерв визначається шляхом оцінки платоспроможності окремих дебіторів. Тобто підприємство аналізує поточну дебіторську заборгованість на предмет виявлення сум сумнівної заборгованості, після чого на загальну суму виявленої сумнівної заборгованості створює резерв та відображає це в своєму обліку.
Таким чином, якщо обрано метод застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості, то аналізуючи, наприклад, дебіторську заборгованість за відвантажену готову продукцію, розрахунки за яку покупець проводить регулярно згідно з графіком, передбаченим договором, підприємство не має сумніву щодо погашення такої заборгованості, а отже немає потреби створювати резерв сумнівної заборгованості. Такий самий підхід можна застосовувати і до заборгованостей за перерахованими авансами, а саме якщо строки виконання зобов’язань, визначені в договорах, постачальниками не порушуються, або підписана додаткова угода про відмову від подальшого виконання договору, то у підприємства немає сумнівів щодо виконання постачальниками своїх зобов’язань, отже, немає підстав для нарахування резервів. Для практичного застосування методу абсолютної суми сумнівної заборгованості рекомендуємо зафіксувати це рішення в наказі про облікову політику.
Ганна Довбиш
ТОВ АФ «Профі-Аудит»
Дата підготовки 04.05.2012
Рубрика:
- Інше
- /
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
Коментарі
Блоги 
 (1).jpg?v=1710160023)
.jpg?v=1710191819)
.jpg?v=1709910824)