ГНСУ об отнесении к расходам предприятия расходов, связанных с командировкой

   

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 06.03.2012 р. N 3268/5/15-1416
   
   Щодо віднесення до витрат підприємства витрат, пов'язаних із відрядженням

   
   Державна податкова служба України розглянула лист стосовно включення до витрат підприємства витрат, пов'язаних із відрядженням фізичних осіб, і повідомляє.
   
   Відповідно до пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку в межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (утому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.
   
   Будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу витрат платника податку за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з діяльністю такого платника податку.
   
   Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства) (п. 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. N 59 (далі - Інструкція)).
   
   Підприємство, що відряджає працівника, забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом). Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток (п. 5 Інструкції).
   
   Керівник підприємства може встановлювати додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження: витрат на найм житлового приміщення, на побутові послуги, транспортні та інші витрати. Указані в цьому абзаці обмеження запроваджуються наказом (розпорядженням) керівника підприємства (п. 6 Інструкції).
   
   Підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Податкового кодексу України. У разі відрядження за кордон підтвердні документи, що засвідчують вартість понесених за кордоном у зв'язку з таким відрядженням витрат, оформлюються згідно із законодавством відповідної держави (п. 15 Інструкції).
   
   Виходячи з викладеного вище, підприємство може відносити до складу витрат витрати, понесені відрядженою особою: на оплату користування послугами камери схову, послугами платного залу очікування, на оплату послуг сервісних центрів з придбання квитків для відрядження, витрати на сплату комісійних зборів, що утримуються перевізником при поверненні проїзного документа у разі рішення про скасування відрядження, якщо наказом (розпорядженням) керівника підприємства не передбачено обмежень щодо цих витрат.
   
   Заступник Голови
   А. Ігнатов