Налоговой широко открыли двери

   Народні обранці програли справу у суді. Кілька десятків депутатів намагались довести, що низка положень Податкового кодексу суперечать Конституції. Не вийшло. Згідно роз"яснення Конституційного Суду, Податкова має право доступу та перевірки на всі об"єкти оподаткування та ті об"єкти, що можуть бути джерелом погашення податкового боргу. Виняток зробили лише для житла. Роз"яснення суду виглядає так: конституційним обов"язком особи є допуск Податкової. І конституційним правом Податкової є доступ до приміщень для перевірок. Вони мають право оглядати товар, робити ревізію, складати акти огляду. При цьому, підкреслюють юристи, права конфісковувати щось - не мають. Це справа податкової міліції в рамках карних справ. Підприємець може не допусти податкову для огляду. Але тоді до нього застосують інші санкції. Як то - арешт рахунків. З чим можуть зіштовхнутись боржники і не боржники податкової UBR.UA запитав у партнера юридичної компанії Юрія Семенюка.
   
   UBR.UA: Як ринок оцінює рішення Конституційного суду?
   
   Ю. Семенюк: Хотілося б звернути увагу на те, що рішення Конституційного суду прийняте, зважаючи на доцільність і виходячи із фіскальних інтересів держави. Головна думка, яка викладена в цьому рішенні - держава з метою забезпечення належних надходжень податків, має право вводити, фактично, на рівні закону, будь-які обмеження стосовно як суб"єктів підприємницької діяльності, так і фізосіб. Тобто, щодо тих, у кого можуть виникнути заборгованості зі сплати податків. При цьому, подібне рішення відкриває можливість і в подальшому, на законодавчому рівні, проводити інші обмеження як щодо свободи і пересування осіб, так і щодо їх майна і можливості розпорядження власністю.
   
   UBR.UA: Ваша оцінка рішення не є приємною...
   
   Ю. Семенюк: Стаття 30 Конституції гарантує недоторканість не тільки житла, а й, як правильно зазначено, інших володінь особи, до яких не може бути проникнення, окрім як за рішенням суду. Тобто з підстав, визначених законом, або за рішенням суду. В даному випадку, держава на рівні закону в податковому кодексі надала можливість державному органу самому визначати порядок проведення перевірок, фактично, доступу і огляду приміщень.
   
   UBR.UA: І в рішенні Конституційного Суду викладено повне обґрунтування?
   
   Ю. Семенюк: Так. Але воно наче штучне з правової точки зору. І, за великим рахунком, зводиться до двох аспектів - Конституція передбачає обов’язок кожного сплачувати належні податки і держава має право на рівні закону забезпечувати всі заходи, щодо виконання даних обов’язків по сплаті податків. Як вважають автори цього рішення, такі обмеження є необхідними умовами для забезпечення виконання приписів щодо надходження податкових платежів до бюджету. Фактично, мова йде про надання прав податковому органу за своїм рішенням про проведення перевірки, доступу до будь-якого приміщення суб’єкта господарювання в зв’язку із такою перевіркою. Крім того, вони отримують доступ і огляд не тільки приміщення, а також і майна, що там розташоване.
   
   UBR.UA: А як щодо порушень, на яких наголошували позивачі?
   
   Ю. Семенюк: Конституційний суд говорить про те, що порушення Конституції відсутнє, оскільки стаття 30 Основного закону говорить про недопустимість проникнення до житла або іншого володіння. Але в нормі Податкового кодексу мова йде про обстеження приміщень і територій, а також огляд майна, яке там знаходиться. На мою думку, це просто гра термінів, оскільки, по суті, це проникнення, і воно передбачає можливість перебування, огляду і знаходження в самому приміщенні.
   
   UBR.UA: Як саме звучить норма?
   
   Ю. Семенюк: Норма Конституції звучить таким чином: не допускається проникнення до житла та іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше, як за мотивованим рішенням суду.
   
   UBR.UA: Але логічно, з того що Ви вже сказали, що і огляд таких приміщень можливий лише за рішенням суду?
   
   Ю. Семенюк: Що я і намагаюся донести. Тому аргументація, яка наведена в рішенні, досить скупа. І, за великим рахунком, не враховує цілий ряд конституційних положень, які були закладені в основу принципів гарантування прав громадян.
   
   UBR.UA: Тобто для того, щоб піти на перевірку, податкові органи повинні мати дозвіл керівництва підприємства або рішення суду?
   
   Ю. Семенюк: За законом сьогодні перевірка може відбуватися за рішенням податкогвого органу. Але сам факт проведення перевірки, до не давних пір, тобто до введення нової норми, не давав можливість безперешкодного проникнення і доступу до приміщень, проведення огляду цих приміщень суб"єктом, який перевіряє.
   
   UBR.UA: Точніше, можливо порівняти з тим що було?
   
   Ю. Семенюк: Якщо субєкт надає право доступу в добровільному порядку, то, дійсно, податковий орган може прийти, розміститися в приміщенні і проводити спокійно перевірку. Суб"єкт надає на вимогу податкового органу ті документи, які необхідні для проведення перевірки і надає належні пояснення. Таким чином відбувається ця процедура.
   
   UBR.UA: А як відбуватиметься процедура після роз"яснень?
   
   Ю. Семенюк: Роз"яснення підтверджує можливість податкового органу, фактично, самостійно проводити перевірку, проводити огляд приміщень на розсуд перевіряючої особи. Тобто, не питаючи дозволу, не враховуючи інтереси суб"єкта, не рахуючись з його графіком роботи, особливостями його підприємницької діяльності, не рахуючись із тим, чи присутній в даний момент на підприємстві керівник, чи належна особа, яка може надати кваліфіковані відповіді перевіряючим. Тобто, може скластись ситуація, коли на свій розсуд податкова прийде із перевіркою і навіть за відсутності керівників чи тих осіб, які б могли надати компетентні роз"яснення, проводить огляд, має доступ до матеріалів, до документів, до майна.
   
   UBR.UA: Перевірки є планові і позапланові. Право доступу податківців узгоджується з цими перевірками. Чи це право - без терміну і обмежень?
   
   Ю. Семенюк: Про всі перевірки податковий орган повідомляє. Він повідомляє про те, що проводиться така перевірка, з таких-то підстав, тоді визначає термін для таких перевірок.
   
   UBR.UA: То ж, повинен повідомляти?
   
   Ю. Семенюк: Так, але справа в тому, що процес перевірки передбачає, що надання субєктом зі своєї сторони, на запит податкового органу тих докуменів і матеріалів, які вимагає податковіий орган. Таким чином, державний орган обмежений в своїх повноваженнях, щодо втручання у підприємницьку діяльність, щодо можливості огляду всіх інших матеріалів, які пов"язані з господарською діяльністю. Обмежили лише мету і обсяги визначення перевірки. Причому, йому ці документи надає саме субєкт, якого перевіряють. Самостійно податкові органи не вправі такі документи вилучати або брати на огляд.
   
   UBR.UA: А як же тоді ситуації щодо дій податкової міліції, коли ламаються двері, вилучаються документита та, навіть, компьютери?
   
   Ю. Семенюк: От як раз такі дії відбуваються в рамках судових справ. По-перше, кримінальних справ, а, по-друге, за мотивованою постановою суду. Це ті випадки, коли надається можливсть таким чином втручатися і проводити обшук (як слідчі дії), проводити вилучення, повязані із тією чи іншою кримінальною справою. Але роз"яснення, зачіпає саме не проведення подібних дій і доступ до приміщень у звязку з крмінальною справою, а питання проведення перевірки загалом.
   
   UBR.UA: Що тоді трактувати, як перевірку?
   
   Ю. Семенюк: Сьогодні у податкового органу виникають певні сумніви або підстави вважати, що суб"єкт порушує податкове законодавство. І податковий орган вбачає за необхідність проведення перевірки на предмет наявності чи відсутності порушень. Таким чином, на цій стадії суб"єкт ще не є порушником, його лише перевіряють. Тепер же виходить так, що з моменту винесення рішення на перевірку, він уже перебуває у статусі особи, права якої вже, так би мовити, обмежені.
   
   UBR.UA: Право відмовити у перевірці існує?
   
   Ю. Семенюк: Так. Якщо була порушена формальна процедура податкового органу для проведення цієї преервірки. Наприклад, неналежним чином оформлене рішення на проведення перевірки, або якісь помилки допущені стосовно перевіряючого субєкта. Такі підстави, чисто з формальної точки зору, дійсно можуть бути. Але, на практиці, не так часто застосовується.
   
   UBR.UA: Чи існує якийсь офіційний час на роздуми для допуску податкової? Наприклад, коли відсутні і керівник, і юристи?
   
   Ю. Семенюк: Зазвичай, вони попереджають за 10 днів про проведення перевірки. В цьому випадку відсутні маски-шоу. Як правило, такого не відбувається.
   
   UBR.UA: Роз"яснення стосується тільни норм перевірок, чи якихось інших питань?
   
   Ю. Семенюк: Трохи інший аспект. Перевірки були завжди. Коментовані норми Податкового кодексу стосуються саме прав податкових органів стосовно перебуваня в приміщенні, де знаходиться суб"єкт. До початку дії Податкового еодексу такі повоноваження були відсутні. Тільки рішення суду могло надати можливість для проведення таких дій. Оскільки, за законом, такі дії, відносять до одного з видів слідчих дій - проведення оглядів майна, огляду приміщення, обшуку. Можливо, що це є одним із елементів слічих дій, які можуть здійснюватися виключно у звязку із розслідуванням якоїсь певної кримінальної справи і, крім того, на підставі постанови слідчого, постанови суду.
   
   UBR.UA: Давайте розглянемо ситуацію, коли особа збирається за кордон, але має податкові борги. Як відомо, згідно з роз"ясненням КСУ, податова може арештовувати. Що далі?
   
   Ю. Семенюк: Якщо ДПА стає відомо, що громадянин, щодо якого вже визначене податкове навантаження, податківці можуть своїм рішенням накласти адміністративний арешт на майно. В тому числі, власне майно фізичної особи. І, таким чином, фактично обмежити можливості людини користування і розпорядження своїм майном.
   
   UBR.UA: В яких випадках це застовується? Наприклад, є рахунки - арештуйте їх. Навіщо накладати арешт і на майно?
   
   Ю. Семенюк: Річ у тім, що адміністративний арешт може застосовуватись щодо майна - з метою забезпечення виконання платником податків своїх зобов"язань по сплаті податків. Тобто, на той випадок, якщо він буде ухилятися від даного обов"язку. Якщо платник не сплачує, то, відповдіно, потім його майно, яке знаходиться під адміністративним арештом, може бути використане для звернення, стягнення і задовлення вимог держави вже в примусовому порядку.
   
   UBR.UA: А якщо грошей на рахунку немає, але можливе отримання прибутку через 2-3 місяці? Якщо майно арештоване, то блокується можливість зробити продукцію, яка дасть дохід...
   
   Ю. Семенюк: Може і таке бути. А можлива і ситуація, коли платник в судовому порядку намагається оскаржувати нараховані додадкові податкові зобов"язання. Але борг вже вважається встановленим. І щодо нього вже можуть застосовуватись санкції або обмежння у вигляді адмінарешту. Хоча справа ще може розглядатися в суді.
   
   UBR.UA: Чому майно вважається арештованим, якщо справа ще розглядається в суді.
   
   Ю. Семенюк: В тому і справа. Що право накладення адміністративного арешту згідно Податкового Кодексу надано податоковому органу. І таким чином рішенням керівника податкового органу накладається арешт. А платник податків може далі намагатися оскаржити ці рішення в суді .
   
   UBR.UA: Це і є корінь нещасть?
   
   Ю. Семенюк: Такі підходити існували і раніше. Але виключно щодо юридичних осіб. В даному випадку, мова може йти і про громадян, звичайних фізичних осіб, у яких можуть бути певні податкові зобов"язання. І це трохи дивно.
   
   UBR.UA: Дивно те, що зачепили фізичних осіб?
   
   Ю. Семенюк:Питання, пов"язані із обмеженням прав і свобод громадян - є ключовими в Конституції, вони є визначальнимив загальній структурі Основного закону. І, як правило, щодо тлумачення тих чи інших норм, що обмежували або зачіпали положення Конституції щодо захисту прав і свобод громадян, Конституційний Суд завжди відносився найбільш виважено, аргументація була дуже грунтовна і розписана в деталях.
   
   UBR.UA: Що ж саме викликає подив?
   
   Ю. Семенюк: Фактично, одностайне тлумачення тими суддями, які затверджували рішення. Відсутня була жодна окрема думка у жодного із суддів. Хоча, при об"єктивному обговоренні і розгляді таких питань, окрема думка у когось повинна була б виникнути. Згідно із законом "Про Конституційний Суд", якщо у судді КС при прийнятті рішення є окрем думка, вона обов"язково долучається до тексту рішення.
   
   UBR.UA: Це свідчення невірного тлумачення?
   
   Ю. Семенюк: Видно по тексту рішення, що воно було обгрунтоване доцільністю ще більшого утвердження ролі держави по контролю і забезпеченню своїх інтересі, в тому числі, і за рахунок ущемлення прав громадян. Таким чином, порушено принцип рівності всіх перед законом, оскільки держава, порівняно із своїми громадянами, уже завідомо є в більш переважному становищі.
   
   UBR.UA: З чого виходить таке категоричне твердження?
   
   Ю. Семенюк: До роз"яснення Конституційного суду у суб"єктів підприємницької діяльності були законні підстави для звернення до суду за захистом прав і оскарженням дій ДПА про проникненя і проведення оглядів в приміщеннях і офісах. Після даного рішення суду, такої можливості підприємці позбавлені, оскільки КС своїми роз"ясненнями розтлумачив законність дій податкових ораганів. А відтак і в всіх інших судів відсутні підстави для задоволення відповідних скарг платників податків.
   
   Автор: Виктория Бойко