20.08.12
Друкувати
Еще раз о суточных...
Підготовлено експертами Компанії «Дінай», www.dinai.com
Працівник підприємства направляється у відрядження. Яка сума добових має бути видана йому, та як потім відобразити витрати на відрядження в податковому обліку?
Як відомо, розмір добових для небюджетних підприємств регулює пп. 140.1.7 ПКУ. Згідно з ним, до складу витрат на відрядження відносяться документально не підтверджені витрати на харчування та фінансування інших власних потреб відрядженого (добові витрати) в таких розмірах:
- у межах території України - не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати*;
- для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати*.
*мається на увазі мінімальна заробітна плата, встановлена на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження
Інакше кажучи, гранична величина розміру добових наразі (з 01.01.2012 р.) становить:
- для відряджень по Україні – до 214,60 грн (0,2 х 1073 грн);
- для відряджень за кордон – до 804,75 грн (0,75 х 1073 грн).
Виникає цілком логічне запитання: встановлено максимальну суму, а який же мінімум?
Так, дійсно про мінімальну величину в ПКУ нічого не сказано, а норми Інструкції про відрядження (в редакції наказу Мінфіну України N 362 від 17.03.2011 р.) на звичайні (небюджетні) підприємства не розповсюджуються.
Але все-таки хочемо зауважити: хоч на сьогоднішній день у чинному законодавстві відсутній нормативно-правових акт, який би встановлював мінімальний розмір добових для працівників небюджетних підприємств (підприємств, що не фінансуються за рахунок бюджетних коштів), ми не рекомендуємо встановлювати розмір добових менший за 30 грн., який діяв до 01.04.2011 р. (постанова КМУ N 663 від 23.04.99 р.). Встановлення меншого розміру добових можна розцінити як звуження обсягу існуючих прав і свобод, а це прямо заборонено ст. 22 Конституції України.
Це ще не все, що стосується розміру добових. На практиці можуть виникати ситуації, коли підприємство хоче і може дозволити собі видати своєму працівникові добові, що перевищують названі вище суми (тобто більше ніж 214,60 і 804,75 грн). І тут вже бухгалтер повинен бути насторожі. Адже суму, що перевищує граничний розмір, який встановлений ПКУ, можна розцінити як додаткове благо для працівника (ознака доходу у ф. N 1ДФ "126"), а воно відповідно підлягає оподаткуванню ПДФО. Та й не забуваймо про підвищуючий коефіцієнт (п. 164.5 ПКУ), який застосовується до таких сум (сум перевищення). Зверніть увагу, бухгалтер не має права включати ці суми до податкових витрат підприємства.
Також він не має права взагалі включати до податкових витрат суми добових, якщо в підприємстві відсутній наказ про відрядження, а при закордонному відрядженні - відмітки уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в паспорті або документі, що його замінює. За відсутності документального підтвердження, видані добові будуть розцінюватись як додаткове благо для працівника і, відповідно, обкладатимуться ПДФО.
Ну і декілька слів про ЄСВ із суми добових. Його не буде. І ось чому. В п. 6 Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (затверджений постановою КМУ N 1170 від 22.12.2010 р.), зазначені витрати на відрядження, а саме: добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення.
Також у підтвердження цих слів пропонуємо п. 3.15 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої комітетом статистики України N 5 від 13.01.2004 р. Відповідно до нього, витрати на відрядження не належать до фонду оплати праці. А звідси висновок – вони не можуть бути базою нарахування ЄСВ.
Ольга Шара
Відтворення матеріалу у будь-якій формі повністю або частково можливо лише з письмового дозволу Компанії "Дінай"
Працівник підприємства направляється у відрядження. Яка сума добових має бути видана йому, та як потім відобразити витрати на відрядження в податковому обліку?
Як відомо, розмір добових для небюджетних підприємств регулює пп. 140.1.7 ПКУ. Згідно з ним, до складу витрат на відрядження відносяться документально не підтверджені витрати на харчування та фінансування інших власних потреб відрядженого (добові витрати) в таких розмірах:
- у межах території України - не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати*;
- для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати*.
*мається на увазі мінімальна заробітна плата, встановлена на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження
Інакше кажучи, гранична величина розміру добових наразі (з 01.01.2012 р.) становить:
- для відряджень по Україні – до 214,60 грн (0,2 х 1073 грн);
- для відряджень за кордон – до 804,75 грн (0,75 х 1073 грн).
Виникає цілком логічне запитання: встановлено максимальну суму, а який же мінімум?
Так, дійсно про мінімальну величину в ПКУ нічого не сказано, а норми Інструкції про відрядження (в редакції наказу Мінфіну України N 362 від 17.03.2011 р.) на звичайні (небюджетні) підприємства не розповсюджуються.
Але все-таки хочемо зауважити: хоч на сьогоднішній день у чинному законодавстві відсутній нормативно-правових акт, який би встановлював мінімальний розмір добових для працівників небюджетних підприємств (підприємств, що не фінансуються за рахунок бюджетних коштів), ми не рекомендуємо встановлювати розмір добових менший за 30 грн., який діяв до 01.04.2011 р. (постанова КМУ N 663 від 23.04.99 р.). Встановлення меншого розміру добових можна розцінити як звуження обсягу існуючих прав і свобод, а це прямо заборонено ст. 22 Конституції України.
Це ще не все, що стосується розміру добових. На практиці можуть виникати ситуації, коли підприємство хоче і може дозволити собі видати своєму працівникові добові, що перевищують названі вище суми (тобто більше ніж 214,60 і 804,75 грн). І тут вже бухгалтер повинен бути насторожі. Адже суму, що перевищує граничний розмір, який встановлений ПКУ, можна розцінити як додаткове благо для працівника (ознака доходу у ф. N 1ДФ "126"), а воно відповідно підлягає оподаткуванню ПДФО. Та й не забуваймо про підвищуючий коефіцієнт (п. 164.5 ПКУ), який застосовується до таких сум (сум перевищення). Зверніть увагу, бухгалтер не має права включати ці суми до податкових витрат підприємства.
Також він не має права взагалі включати до податкових витрат суми добових, якщо в підприємстві відсутній наказ про відрядження, а при закордонному відрядженні - відмітки уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в паспорті або документі, що його замінює. За відсутності документального підтвердження, видані добові будуть розцінюватись як додаткове благо для працівника і, відповідно, обкладатимуться ПДФО.
Ну і декілька слів про ЄСВ із суми добових. Його не буде. І ось чому. В п. 6 Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (затверджений постановою КМУ N 1170 від 22.12.2010 р.), зазначені витрати на відрядження, а саме: добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення.
Також у підтвердження цих слів пропонуємо п. 3.15 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої комітетом статистики України N 5 від 13.01.2004 р. Відповідно до нього, витрати на відрядження не належать до фонду оплати праці. А звідси висновок – вони не можуть бути базою нарахування ЄСВ.
Ольга Шара
Відтворення матеріалу у будь-якій формі повністю або частково можливо лише з письмового дозволу Компанії "Дінай"
Рубрика:
- Інше
- /
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
Коментарі
Блоги 
 (1).jpg?v=1710160023)
.jpg?v=1710191819)
.jpg?v=1709910824)