Как правильно сформировать налоговые обязательства продавца и налоговый кредит покупателя в случае задержки зачисления банком денежных средств на счет продавца?

   Як правильно сформувати податкові зобов’язання продавця та податковий кредит покупця у разі затримки зарахування банком коштів на рахунок продавця?
   
   По-перше, необхідно відповісти на питання, коли банк повинен зараховувати на рахунок отримувача кошти, що йому надійшли.
   
   Відповідь міститься у п. 2.31 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22 (далі – Інструкція), а саме:
   
   – якщо при перевірці банком відповідності номера рахунку отримувача і його коду, що зазначені в електронному розрахунковому документі та у базі клієнтів банку, розбіжностей не виявлено – банк отримувача зобов’язаний зарахувати на рахунки своїх клієнтів такі кошти протягом операційного дня, у день їх отримання;
   
   – якщо ж при такій перевірці виявлено розбіжності у номері рахунку отримувача чи його коду – банк має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів для встановлення належного отримувача цих коштів, і зараховує її на рахунок «Кредитові суми до з’ясування».
   
   Таким чином, у банку є чотири робочі дні для з’ясування реквізитів, а поки такі дані з’ясовуються – підприємство-отримувач не може користуватись коштами, оскільки вони йому не надійшли на рахунок і, можливо, не надійдуть. Оскільки якщо немає змоги встановити належного отримувача або не надійшли уточнені дані від банку платника, то банк не пізніше четвертого робочого дня зобов’язаний повернути кошти банку, що обслуговує платника, із зазначенням номера та дати електронного розрахункового документа та причини повернення (п. 2.32 Інструкції).
   
   По-друге, слід визначитися з датою виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту.
   
   У разі, якщо першою подією вважається оплата за товари, роботи, послуги, то:
   
   – датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг (п. 198.2 ПКУ);
   
   – датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню (п. 187.1 ПКУ).
   
   Досить цікава ситуація виникає у разі, якщо банк затримав платіж для з’ясування реквізитів, скажімо, 30.08.2012 р. на 4 робочі дні. За таких умов право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у покупця виникає 30.08.2012 р., але зобов’язання з ПДВ у продавця виникнуть тільки 04.09.2012 р. (у разі уточнення реквізитів та зарахування коштів на рахунок покупця).
   
   Реалізувати таке право на віднесення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту покупець може тільки після отримання податкової накладної від продавця (п. 198.6 ПКУ).
   
   Відповідно до п. 201.4 ПКУ податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов’язань продавця, тобто у день зарахування коштів на його розрахунковий рахунок.
   
   Таким чином, покупцю, який помилився при формуванні платіжного доручення, зазначивши у ньому некоректні дані, необхідно повідомити про це свій обслуговуючий банк у спосіб, визначений банком, для виправлення ситуації, оскільки відповідно до п. 2.32 Інструкції для встановлення належного отримувача банк отримувача зобов’язаний надіслати банку платника запит щодо уточнення номера рахунку та/або коду отримувача.
   
   Тільки після зарахування коштів на рахунок продавця покупець може вимагати податкову накладну та реалізувати отримане раніше право на включення таких сум ПДВ до податкового кредиту. Скористатися нормою абз. 11 п. 201.10 ПКУ, який регламентує порядок включення покупцем суми ПДВ до складу податкового кредиту без податкової накладної (шляхом подання заяви із скаргою на постачальника), неможливо, оскільки фактично у продавця не виникло податкових зобов’язань.
   
   Реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі здійснюється у загальному порядку, тобто не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (п. 201.10 ПКУ).
   
   Отже, для формування податкових зобов’язань продавця у цьому випадку важливо не коли кошти були списані з рахунку покупця, а коли вони фактично були зараховані на рахунок такого продавця. Саме дата зарахування коштів на рахунок продавця і буде датою відображення його зобов’язань, формування податкової накладної та реалізації права на включення суми ПДВ, сплаченої у ціні товарів, робіт, послуг, до податкового кредиту.
   
   
   Максим Торопов
   податковий консультант
   ТОВ «АЦ «БУХГАЛТЕР»
   
   Дата підготовки 10.10.2012