04.11.12
Друкувати
МСФО-НКУ: парадоксы
Украинские компании, перешедшие на МСФО, иногда сталкиваются с налоговыми парадоксами.
Обратим внимание на п.44.2НКУ:
”Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.
Платники податку, які відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності“.
А теперь обратим внимание на п.145.1.9 НКУ:
“Нарахування амортизації в цілях оподаткування здійснюється підприємством за методом, визначеним наказом про облікову політику з метою складання фінансової звітності, та може переглядатися в разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання“.
Итак, выходит, что в части определения методов амортизации бухгалтерский и налоговый учеты совпадают.
Но МСБУ 16, в отличие от ПСБУ 7, не ограничивает предприятия в выборе методики амортизации.
МСБУ 16 лишь приводит некоторые примеры наиболее распространенных методов. А в международной практике применяются десятки (если не сотни) самых разнообразных методов амортизации.
И как же быть тому предприятию, которое в своей учетной политике по МСФО определило метод амортизации отличный от методов, приведенных в п.145.1.5 НКУ ?
(Отметим, что такое случается, как правило, тогда, когда иностранный инвестор настаивает на применении конкретного метода с целью унификации учетной политики для консолидации групповой отчетности).
Парадокс ситуации в том, что как бы ни повел себя украинский главбух, он окажется в роли пресловутой “невістки”.
Если для целей налогообложения применить метод, который не описан в НКУ, то бухгалтер будет уличен в нарушении п.145.1.5 НКУ.
А если, применить в целях налогообложения метод, описанный в НКУ, но не определенный в приказе по учетной политике, то бухгалтеру будет инкриминировано нарушение п.145.1.9 НКУ.
Остается, разве что, сочинить два разных приказа по учетной политике.
Но это значит, что де-факто бухгалтер будет вынужден вести два разных бухучета.
А иностранным инвесторам нужно попытаться пояснить всю “сермяжныю правду” украинского Налогового Кодекса.
Если, конечно, она вообще поддается рациональному пояснению.
Обратим внимание на п.44.2НКУ:
”Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.
Платники податку, які відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності“.
А теперь обратим внимание на п.145.1.9 НКУ:
“Нарахування амортизації в цілях оподаткування здійснюється підприємством за методом, визначеним наказом про облікову політику з метою складання фінансової звітності, та може переглядатися в разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання“.
Итак, выходит, что в части определения методов амортизации бухгалтерский и налоговый учеты совпадают.
Но МСБУ 16, в отличие от ПСБУ 7, не ограничивает предприятия в выборе методики амортизации.
МСБУ 16 лишь приводит некоторые примеры наиболее распространенных методов. А в международной практике применяются десятки (если не сотни) самых разнообразных методов амортизации.
И как же быть тому предприятию, которое в своей учетной политике по МСФО определило метод амортизации отличный от методов, приведенных в п.145.1.5 НКУ ?
(Отметим, что такое случается, как правило, тогда, когда иностранный инвестор настаивает на применении конкретного метода с целью унификации учетной политики для консолидации групповой отчетности).
Парадокс ситуации в том, что как бы ни повел себя украинский главбух, он окажется в роли пресловутой “невістки”.
Если для целей налогообложения применить метод, который не описан в НКУ, то бухгалтер будет уличен в нарушении п.145.1.5 НКУ.
А если, применить в целях налогообложения метод, описанный в НКУ, но не определенный в приказе по учетной политике, то бухгалтеру будет инкриминировано нарушение п.145.1.9 НКУ.
Остается, разве что, сочинить два разных приказа по учетной политике.
Но это значит, что де-факто бухгалтер будет вынужден вести два разных бухучета.
А иностранным инвесторам нужно попытаться пояснить всю “сермяжныю правду” украинского Налогового Кодекса.
Если, конечно, она вообще поддается рациональному пояснению.
Рубрика:
- Інше
- /
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
Коментарі
Блоги 
 (1).jpg?v=1710160023)
.jpg?v=1710191819)
.jpg?v=1709910824)