Чем подтвердить, что нерезидент подлежит налогообложению в отношении роялти в государстве, резидентом которого он является?

   Чим підтвердити, що нерезидент підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої він є?
   
   Віднесення роялті, нарахованих на користь нерезидента, до складу податкових витрат має певні особливості.
   
   Так, суми нарахованих нерезиденту роялті (крім нарахувань на користь постійного представництва нерезидента, яке підлягає оподаткуванню згідно з п. 160.8 ПКУ, нарахувань, що здійснюються суб'єктами господарювання у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону «Про телебачення і радіомовлення», та нарахувань за надання права на користування авторським, суміжним правом на кінематографічні фільми іноземного виробництва, музичні та літературні твори) можна віднести до податкових витрат лише в розмірі, що не перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному (абз. 1 пп. 140.1.2 ПКУ).
   
   Водночас, положення ПКУ передбачають ряд умов, при виконанні яких до складу витрат не включаються нарахування роялті на користь нерезидента.
   
   Однією з таких умов є нарахування у звітному періоді роялті на користь нерезидента, який не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої він є (пп. «г» пп. 140.1.2 ПКУ).
   
   Тобто, для можливості віднесення виплачених нерезиденту роялті до складу податкових витрат необхідно, щоб нерезидент, на користь якого виплачуються роялті, підлягав оподаткуванню у відношенні роялті в своїй державі.
   
   Відтак, дана норма зазначає, що можливість відображення нарахованих нерезиденту роялті залежить від того, чи оподатковуються роялті такого нерезидента в його країні.
   
   Звичайно, коли йдеться про виплату доходів нерезидентам, в першу чергу слід звертатися до положень міжнародних договорів (конвенцій) про уникнення подвійного оподаткування, якщо вони укладені між Україною та країною нерезидента, на користь якого виплачуються роялті.
   
   Аналогічної думки дотримується і податковий орган у листі від 14.05.2012 р. № 8229/6/15-1215.
   
   Слід зауважити, що кожного року в своїх листах податковий орган надає актуальну інформацію щодо укладених міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування.
   
   Як правило, кожна конвенція містить окрему статтю, яка називається «Роялті». Саме в ній можна знайти необхідну інформацію щодо оподаткування роялті.
   
   Аналіз міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, чинних на сьогодні, дозволяє умовно поділити їх на три групи:
   
   1) конвенції, які підтверджують, що роялті, виплачені нерезиденту, підлягають оподаткуванню в його країні: «Роялті, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, підлягають оподаткуванню у цій другій Державі».
   
   До таких країн належать: Австрія, Алжир, Вірменія, Кіпр, Румунія, Сирія, ФРН.
   
   Тобто міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування з вищезазначеними країнами чітко стверджують, що нерезидент, на користь якого виплачуються роялті, підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої він є. Відповідно, для віднесення до складу податкових витрат роялті, нарахованих на користь резидентів цих країн, достатньо від такого нерезидента отримати довідку, що підтверджує його резидентський статус;
   
   2) конвенції, які підтверджують, що роялті, виплачені нерезиденту, можуть оподатковуватися в його країні: «Роялті, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Договірній Державі».
   
   Фактично таке формулювання підтверджує той факт, що нерезидент підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в країні, резидентом якої він є, оскільки роялті можуть оподатковуватись в його країні.
   
   Водночас, слово «можуть» дає підстави для сумнівів, оскільки зазначає, що роялті можуть і не оподатковуватись в державі нерезидента. Тому, щоб уникнути непорозумінь з податковим органом, окрім довідки із зазначенням резидентського статусу, у нерезидента потрібно отримати ще й довідку, яка б підтверджувала, що він у своїй країні підлягає оподаткуванню у відношенні роялті.
   
   Перелік країн, договори з якими передбачають таке неоднозначне трактування, досить великий. Такими державами є: Азербайджан, Бельгія, Білорусь, Болгарія, В’єтнам, Греція, Данія, Естонія, Єгипет, Ізраїль, Індія, Індонезія, Іран, Ісландія, Іспанія, Італія, Йорданія, Казахстан, Канада, Киргизстан, КНР, Корея, Кувейт, Латвія, Литва, Ліван, Лівія, Македонія, Малайзія, Марокко, Монголія, Нідерланди, ОАЕ, ПАР, Португалія, Російська Федерація, Сербія і Чорногорія, Сінгапур, Словаччина, Словенія, США, Таджикистан, Таїланд, Туреччина, Туркменістан, Угорщина, Узбекистан, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція, Японія;
   
   3) конвенції, які не дають чіткої відповіді на запитання, чи підлягає оподаткуванню у відношенні роялті нерезидент у своїй державі: «Роялті, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватися в цій другій Договірній Державі, якщо цей резидент фактично має право на одержання цих роялті і підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в цій другій Договірній Державі».
   
   До країн, з якими укладено такі угоди, належать: Великобританія, Грузія, Молдова, Норвегія, Пакистан, Польща.
   
   Для можливості відображення у витратах сум виплачених роялті резидентам цих країн варто отримати від нерезидента довідку з підтвердженням того, що такий нерезидент підлягає оподаткуванню у відношенні роялті у своїй державі. Аналогічне підтвердження потрібно і у випадку, якщо роялті виплачено резиденту держави, з якою Україна не уклала міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування.
   
   Таким чином, порядок оподаткування роялті у міжнародних договорах про уникнення подвійного оподаткування не завжди прописаний однозначно. А тому можливе неправильне трактування цих норм, що, у свою чергу, тягне за собою певні податкові ризики.
   
   
   Ірина Літвінчук
   консультант
   
   Світлана Петрова
   аудитор
   
   Аудиторська група «Гарантія-Аудит»
   
   Дата підготовки 01.11.2012