Оформление страхового свидетельства об общеобязательном государственном социальном страховании
Який порядок оформлення свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування і яку відповідальність передбачено за невчасне подання документів, потрібних для його оформлення?
Відповідно до статті 8 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР особи, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, одержують єдине для всіх видів страхування свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – страхове свідоцтво). Воно видається кожній особі, яка підлягає будь-якому виду соціального страхування, і є документом суворої звітності, що підтверджує право застрахованої особи на одержання матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Порядок видачі та зразок страхового свідоцтва затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2000 року № 1306 (далі – Порядок № 1306).
Згідно з пунктом 17 Порядку № 1306 страхове свідоцтво пред'являється застрахованою особою під час:
– одержання послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням;
– укладення трудового договору (контракту);
– укладення договору цивільно-правового характеру, предметом якого є виконання робіт та надання послуг;
– прийняття на навчання тощо.
Оформляють страхові свідоцтва органи Пенсійного фонду України, які ведуть персоніфікований облік застрахованих осіб (п. 5 Порядку № 1306). Ця робота не потребує й не передбачає будь-яких додаткових платежів від роботодавців і застрахованих осіб. Отримання страхових свідоцтв не пов'язане з будь-якими договорами або полісами. Працівники підприємств, установ, організацій одержують страхові свідоцтва за основним місцем роботи.
Спершу відбувається обов'язкова реєстрація застрахованих осіб в органах Пенсійного фонду на підставі даних, що містяться в наданих роботодавцем анкетах застрахованих осіб. Бланки цих анкет отримує роботодавець в органах Пенсійного фонду за місцем обліку як платника єдиного соціального внеску. Зміст анкети, по суті, зведено до паспортних даних. Окрім ідентифікаційного номера, зазначається прізвище, ім'я, по батькові застрахованої особи, стать, дата і місце її народження, адреса постійного місця проживання, місце основної роботи й адреса та дані паспорта або іншого документа, що посвідчує особу. Заповнені застрахованими особами анкети, які після перевірки мають засвідчуватися підписом і печаткою роботодавця, передають до органу Пенсійного фонду за місцем обліку підприємства як платника єдиного соціального внеску.
Орган Пенсійного фонду протягом трьох тижнів з дня одержання анкети оформляє страхове свідоцтво або, якщо треба уточнити певні відомості, надсилає через роботодавця запит за формою, встановленою Пенсійним фондом. Застрахована особа не пізніше як за тиждень з дня одержання цього запиту уточнює відомості про себе (якщо треба, підтверджує їх документально), підписує запит і через роботодавця повертає його до відповідного органу Пенсійного фонду.
Страхові свідоцтва заповнює уповноважена посадова особа органу Пенсійного фонду, засвідчує підписом керівник цього органу (його заступник), відтак ставиться печатка.
|
Звернути увагу |
|
У тексті страхового свідоцтва виправлення не допускаються. Оформлені органом пенсійного фонду страхові свідоцтва разом із супровідною відомістю, форму якої встановлює Пенсійний фонд, надсилають роботодавцеві, який зобов'язаний їх видати застрахованим особам під розписку в супровідній відомості. Страхове свідоцтво зберігається у застрахованої особи. |
Оскільки у страховому свідоцтві не передбачено фотографії застрахованої особи, воно дійсне лише у разі подання паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.
Отже, якщо дані, зазначені у страховому свідоцтві, не відповідатимуть даним паспорта, у застрахованої особи можуть виникнути проблеми з отриманням матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, а саме:
– відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або смерті через нещасний випадок на виробництві та професійне захворювання, яке спричинило втрату працездатності;
– отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах, путівок на санаторно-курортне лікування;
– отримання допомоги по безробіттю;
– призначення пенсій за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника тощо.
|
Страхове свідоцтво – це ламінована картка, яка має номер і серію. При цьому номер страхового свідоцтва має збігатися з ідентифікаційним номером, наданим фізичній особі як платникові податків та інших обов'язкових платежів. Крім того, у свідоцтві відображено такі відомості про застраховану особу: – прізвище, ім'я, по батькові; – дата і місце (країна, область, район, населений пункт) народження; – стать (див. додаток). |
|
Додаток Лицьовий бік
Зворотний бік
|
Тому всі страхові свідоцтва, що містять помилки, слід замінити.
|
Звернути увагу |
|
Відповідно до пунктів 11 і 12 Порядку № 1306 в разі виявлення в тексті страхового свідоцтва помилок застрахована особа через роботодавця має одержати в органі Пенсійного фонду лист-виправлення і занести до нього уточнені дані. На підставі листа-виправлення орган Пенсійного фонду протягом двох тижнів оформляє нове страхове свідоцтво за тим самим номером і передає його роботодавцеві для видачі працівникові. |
Якщо роботодавець не може видати застрахованій особі страхове свідоцтво у зв'язку з її відрядженням чи з інших причин, він самостійно перевіряє текст страхового свідоцтва, уточнює дані, якщо треба, та повертає органу Пенсійного фонду засвідчений лист-виправлення. Заповнені та засвідчені роботодавцем супровідні відомості та (якщо треба) листи-виправлення, а також страхові свідоцтва, не видані застрахованим особам через їх звільнення, повертаються органу Пенсійного фонду. Повернені страхові свідоцтва видаються застрахованим особам безпосередньо органом Пенсійного фонду після їхнього звернення.
Якщо відомості, що включаються до страхового свідоцтва, з часом зазнали змін, застрахована особа у місячний термін з дня настання змін зобов'язана через роботодавця подати до органу Пенсійного фонду заяву про обмін страхового свідоцтва разом із копіями документів, що підтверджують ці зміни. На підставі поданих документів орган Пенсійного фонду протягом двох тижнів оформляє нове страхове свідоцтво за тим самим номером.
|
Звернути увагу |
|
У разі пошкодження або загублення страхового свідоцтва застрахованій особі у тому самому порядку, що й свідоцтво, видають його дублікат на підставі раніше поданих документів та особистої заяви, в якій викладено обставини пошкодження або загублення. У лівому верхньому кутку такого страхового свідоцтва ставлять штамп або пишуть чорним чорнилом: «Дублікат». Страхове свідоцтво або його дублікат видають безкоштовно. |
Особи, які не працюють, але раніше працювали і сплачували страхові внески (збір) на обов'язкове соціальне страхування, проходять реєстрацію та одержують страхове свідоцтво в органах Пенсійного фонду за місцем проживання.
Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (підприємці та інші особи, діяльність яких пов'язана з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності), особи, які добровільно сплачують страхові внески, а також громадяни України, які працюють за межами України й не застраховані в системі соціального страхування країни, де вони перебувають, подають анкету застрахованої особи до органів Пенсійного фонду за місцем постійного проживання самостійно. Видають їм страхові свідоцтва після пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, безпосередньо в органах Пенсійного фонду під розписку.
Стосовно відповідальності за невчасне подання документів, потрібних для оформлення страхових свідоцтв, то законодавством її не встановлено. Більше того, як зазначено в листі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 1 березня 2011 року № 01-16-345, відсутність страхового свідоцтва не може бути підставою для відмови в призначенні матеріального забезпечення застрахованій особі або відмови у фінансуванні страхувальника-роботодавця. Водночас у проекті Трудового кодексу України визначено новий перелік документів, які подаються під час прийняття на роботу, до якого включено страхове свідоцтво (п. 3 ч. 2 ст. 58). Крім того, без страхового свідоцтва практично неможливо запровадити медичне страхування. Передбачається, що робочі органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності укладатимуть договори з медичними закладами про надання послуг застрахованим особам. Ідентифікувати застраховану особу, якій надаватимуть медичні послуги, можна буде за допомогою страхового свідоцтва.
|
Ірина Єременко |
Експерт з питань
соціального страхування |
«Довідник кадровика», грудень 2012 р., № 12 (126)
- Інше
- /
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
Блоги 
