Директор звонил в отпуске в служебных целях: признавать ли расходы на телефонные разговоры в налоговом учете
Відтворення матеріалу у будь-якій формі повністю або частково можливо лише з письмового дозволу газети «Інтерактивна бухгалтерія».
Директор телефонував у відпустці
в службових цілях: чи визнавати витрати
на телефонні розмови в податковому обліку
Директор нашого підприємства, перебуваючи в
іншій країні у відпустці, використовував у службових цілях мобільний телефон із корпоративним номером. Чи можна віднести вартість таких розмов до складу витрат у податковому обліку або
їх варто вважати додатковим благом та обкладати податком на доходи фізосіб?
ВІДПОВІДЬ: Вартість розмов у службових цілях із корпоративного номера повинна потрапляти до складу податкових витрат незалежно від того, де й коли відбувалися дзвінки. Адже згідно
з пп. 138.10.2 Податкового
кодексу України (далі — ПКУ),
витрати на оплату послуг зв’язку (у т.ч. на стільниковий зв’язок)
включають до складу інших витрат без будь-яких додаткових умов1. Зрозуміло,
якщо всі дзвінки мали службовий
характер, сплачувати ПДФО з їх
вартості не потрібно.
Щоправда, не виключаємо, що в контролюючих органів може скластися на цей рахунок й інша
думка. Мовляв, перебуваючи у відпустці, директор не при виконанні трудових обов’язків, тому будь-який дзвінок не пов’язаний із роботою. Водночас,
вважаємо, такий аргумент можна з легкістю спростувати. Адже якщо дотримуватися такого підходу, не можна
було б віднести на витрати й вартість телефонних розмов, здійснених після закінчення робочого дня (скажімо, о 18-01) або у вихідний день. Але це абсурд, оскільки режим роботи не вказує на робочий або особистий характер дзвінків, отже, і не є визначальним чинником у пошуку зв’язку витрат на телефонні розмови з госпдіяльністю.
Госпдіяльний статус витрат на зв’язок
підтверджує наказ по
підприємству про придбання мобільних телефонів із метою використання їх у госпдіяльності. Крім того, звичайно ж, повинні бути розрахункові документи про оплату послуг мобільного зв’язку та договір з оператором про надання послуг за зазначеними корпоративними номерами. Такої ж
думки дотримуються Держкомпідприємництва
(лист від 30.03.2004 р. № 1964) і Державна адміністрація
зв’язку (лист від
23.04.2010 р. № 3714/11-01-10). Вважаємо, цієї низки документів цілком достатньо для віднесення вартості
послуг мобільного зв’язку до складу податкових витрат.
Обережні платники податків в ідеалі також
можуть замовляти роздруківку списку контактів і
вести журнал реєстрації дзвінків,
наводячи в ньому стислий опис суті мети розмови. Про це, зокрема, згадували
податківці в підкатегорії
102.07.21 ЄБПЗ2: «до документів, що можуть підтвердити
зв’язок телефонних переговорів із господарською діяльністю, можна віднести: наявність договорів на підключення, інші угоди, рахунки-фактури; правила користування
мобільним зв’язком, затверджені наказом керівника підприємства; перелік співробітників, забезпечуваних мобільними телефонами у зв’язку з
виробничою необхідністю; у разі контрактного підключення
—деталізовані рахунки
від оператора із зазначенням номерів абонентів і часу їх розмов;журнали обліку дзвінків із зазначенням цілей дзвінків та їх тривалості за кожним номером — якщо підключення здійснюється шляхом придбання карток; щомісячні письмові звіти про здійснені переговори (виділено авт. — Г.В.)».
До речі!
Послуга з роздруківки списку контактів, з якими розмовляв абонент, може бути платною. Її вартість,
вважаємо, також може бути віднесена до складу податкових витрат як витрати на зв’язок.
Звісно, на практиці вести журнал і робити
деталізовані роздруківки дзвінків украй клопітно та й не завжди видається можливим. Тому ще раз підкреслимо: основним
доказом зв’язку з госпдіяльністю все ж є наказ по підприємству,
і його, на нашу думку, цілком
достатньо для таких цілей. Детальніше на цю тему — у статті «Витрати на зв’язок: як документально підтвердити їх господарський статус», яка опублікована
в поточному номері газети «Інтерактивна бухгалтерія».
Геннадій ВАСИЛЬЄВ,
головний редактор
газети «Інтерактивна бухгалтерія»
1 Окрім загальної умови для всіх податкових витрат — їм має
бути притаманний госпдіяльний
статус (пп. 14.1.27 ПКУ).
2 Єдина база податкових знань. Розміщена на офіційному сайті Міндоходів України —www.minrd.gov.ua.
- Інше
- /
Блоги 
