О включении в расходы предпринимательской деятельности суммы арендной платы за земельный участок

   
   Державна фіскальна служба України розглянула <...> звернення <...> щодо включення витрат підприємницької діяльності суми орендної плати за земельну ділянку та повідомляє.
   
   Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним та Цивільним кодексами України, Законом України від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV "Про оренду землі" (далі - Закон), іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
   
   Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи, сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, у яких земельні ділянки перебувають у комунальній власності.
   
   Також орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування (ст. 4 Закону).
   
   При цьому орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. Орендарями земельних ділянок також можуть бути районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом, сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом, громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави (ст. 5 Закону).
   
   Відповідно до ст. 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
   
   Підпунктом 14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
   
   При цьому орендна плата - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 ст. 14 Кодексу).
   
   Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 Кодексу). Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 Кодексу).
   
   Порядок оподаткування доходів фізичних осіб - підприємців визначено ст. 177 Кодексу.
   
   Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Кодексу об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
   
   Пунктом 177.4 ст. 177 Кодексу визначено перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, до яких належать:
   
   • витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;
   
   • витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);
   
   • обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;
   
   • суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;
   
   • інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
   
   Отже, зазначений перелік витрат не містить сплачених податків, зборів (крім суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування).
   
   Оскільки орендна плата є обов'язковим платежем, який справляється у формі загальнодержавного податку та сплачується фізичною особою - підприємцем орендарем за користування земельною ділянкою державної і комунальної власності, ця сума не включається до валових витрат підприємницької діяльності.
   
   Якщо фізична особа - підприємець орендує земельну ділянку у юридичної особи або фізичної особи - підприємця та сплачує відповідно до договору орендну плату, у цьому випадку орендодавець збільшує суму доходів, а орендар включає до витрат суму орендного платежу на підставі документального підтвердження (договір оренди, квитанції тощо) та за умови використання підприємцем цього майна у господарській діяльності.
   
   При цьому податковий агент (юридична особа або фізична особа - підприємець) про суми виплаченої орендної плати фізичній особі - підприємцю зобов'язаний повідомити у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф. N 1ДФ.
   
   В. о. голови
   

М. Мокляк