О возврате излишне или ошибочно уплаченного НДФЛ и ЕСВ в связи с перемещением из населенных пунктов территорий, временно неподконтрольных Украине

   
   Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула лист щодо повернення надміру або помилково сплаченого податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску у зв’язку з переміщенням з населених пунктів територій, тимчасово непідконтрольних Україні, та повідомляє таке.
   
   Пунктом 45.4 ст. 45 Бюджетного кодексу України визначено, що податки і збори (обов’язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування відповідно на єдиний казначейський рахунок та рахунки, відкриті в установах банків державного сектору згідно з частиною другою цієї статті, і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
   
   Здійснюючи діяльність на території України, платники податків зобов’язані діяти тільки в межах чинного законодавства України, зокрема, щодо сплати податків та зборів.
   
   Платник податків зобов’язаний виконувати обов’язки, передбачені Податковим кодексом України, іншими законами України, у тому числі за місцем перебування на податковому обліку в фіскальних органах сплачувати податки та збори на бюджетні рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України в розрізі територіально-адміністративних одиниць України.
   
    Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків здійснюється органами ДФС згідно з положеннями ст. 100 Податкового кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 «Про затвердження Переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» (далі – Перелік) та Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385 (далі – Порядок).
   
   Згідно з п. 3.1 Порядку для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу ДФС за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, аналізу фінансового стану, графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум, розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.
   
   Підставою для відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків є надання ним доказів, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків (згідно з Переліком), а також економічного обґрунтування, яке вказує на можливість погашення грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
   
   Відповідно до розділу ІІ Переліку обставинами непереборної сили є обставини, дія яких може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо тощо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (війна, блокада, страйк, аварія).
   
   Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є:
   
   висновок Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України;
   
   рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації, затверджені Верховною Радою України.
   
   Визначення сум грошових зобов'язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи, що ведеться органами доходів і зборів (п. 1.4 Порядку).
   
   Для відстрочення грошового зобов’язання платнику необхідно звернутися до територіального органу ДФС, який обліковує відповідний платіж до бюджету, та надати пакет документів, включаючи документ (документи), що підтверджує дію обставин непереборної сили.
   
   Додатково повідомляємо, що Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) не містить положень про розстрочення, відстрочення або інші види перенесення термінів сплати єдиного внеску.
   
   Щодо механізму перерахування на належний рахунок помилково сплачених коштів. Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів затверджено наказом Міндоходів від 09.09.2013 № 450, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.09.2013 за № 1601/24133 (далі – Порядок № 450).
   
   Відповідно до п. 4 Порядку № 450 повернення коштів здійснюється у випадках:
   
   надміру або помилково сплачених сум єдиного внеску, безпідставно стягнених сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій або інших коштів (далі – кошти) на відповідний рахунок фіскального органу, відкритий в органі Казначейства за балансовим рахунком 3719;
   
   помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок фіскального органу.
   
   До сум помилково сплачених коштів не включаються суми авансових платежів, сплачені відповідно до абзацу другого частини восьмої ст. 9 Закону № 2464.
   
   Повернення коштів у випадках, передбачених п. 4 Порядку № 450 (окрім випадку надходження до фіскальних органів рішення суду про визнання безпідставним стягнення ним з юридичних і фізичних осіб сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій), здійснюється виключно на підставі заяви платника про повернення надміру або помилково сплачених коштів (далі – заява), яка подається у довільній формі до фіскального органу (абзац перший п. 5 Порядку № 450).
   
   У разі наявності у платника єдиного внеску заборгованості зі сплати єдиного внеску або фінансових санкцій за іншими рахунками, повернення надміру або помилково сплачених коштів здійснюється після погашення платником такої заборгованості (абзац другий п. 6 Порядку № 450).
   
   Згідно з п. 9 Порядку № 450 помилково сплачені суми єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на неналежний рахунок фіскального органу перераховуються шляхом оформлення фіскальним органом розрахункового документа про перерахування коштів на відповідний рахунок за заявою платника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження відповідного висновку. Цей висновок готується протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви від платника.
   
   За період з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відпoвіднoго платежу, дo дня, наступного за днем подання заяви платником, фіскальні органи застосовують штрафні санкції та нараховують пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску.
   
   Отже, для вирішення порушеного питання необхідно звернутися до органу ДФС за місцем своєї реєстрації з наданням заяви на повернення або врахування в рахунок сплати наступних платежів суми надміру або помилково сплаченого податку з дотриманням умов повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, визначених ст. 43 ПКУ.
   
    Голова

Р.М. Насіров