Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


  • Щодо оподаткування переоцінки (дооцінки) основних засобів

Щодо оподаткування переоцінки (дооцінки) основних засобів



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   
   ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у м. КИЄВІ
   
   ЛИСТ
   
   № 14186/10/26-15-12-05-11 від 24.06.2016 р.

   

   
   Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист «_», щодо оподаткування переоцінки (дооцінки) основних засобів та їх вибуття через продаж та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
   
   Відповідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
   
   Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. IІІ ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.
   
   Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 № 92, із змінами і доповненнями (далі – Наказ № 92).
   
   Порядок переоцінки основних засобів регулюється пунктами 16–21 Наказу № 92.
   
   Відповідно до п. 33 Наказу № 92, продаж основних засобів належить до операцій з вибуття основних засобів з балансу підприємства. У випадку коли підприємство приймає рішення про продаж об’єктів основних засобів, їх слід класифікувати як необоротні активи, утримувані для продажу, згідно з вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність», затверджене наказом Мінфіну від 07.11.2003 № 617, із змінами і доповненнями.
   
   Отже, переоцінка (дооцінка) основних засобів та продаж переоціненого об’єкта основних засобів здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
   
   Згідно з п. 52.5 ПКУ, контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
   
   Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України (далі – Положення № 375).
   
   Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику, зокрема, у сфері бухгалтерського обліку (п. 1 Положення № 375).
   
   Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
   
   Таким чином, з питань відображення в бухгалтерському обліку операцій з переоцінки (дооцінки) основних засобів та продажу переоціненого об’єкта основних засобів, доцільно звертатися до Міністерства фінансів України.
   
   Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, встановлено ст. 138 ПКУ.
   
   Фінансовий результат до оподаткування зменшується відповідно до абз. 3 п. 138.2 ст. 138 ПКУ на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
   
   В листі «» зазначено, що по дооцінених основних засобах уцінка раніше не проводилась, отже, до вказаного платника абз. 3 п. 138.2 ст. 138 ПКУ не застосовується.
   
   Поряд з цим, слід зазначити, що статтею 36 ПКУ визначено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
   
   Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог ПКУ.
   
   Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
   
   Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
   
   
   
   Заступник начальника Е.М.Пруднікова
   
   

Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам