Налогообложение доходов физических лиц от предпринимательской деятельности

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 12.10.2009 р. N 4781/с/17-0714, N 22213/7/17-0717

   
   З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. N 889 (далі - Закон), згідно з п. 22.10 ст. 22 якого втратив чинність Декрет Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" (далі - Декрет), крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень п. 9.12 ст. 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
   
   Таким спеціальним законодавством на даний час є вказаний вище розділ IV Декрету, яким визначено, що фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності при провадженні діяльності з продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках є платником ринкового збору відповідно до чинного законодавства, має право самостійно обирати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту за умови, якщо: кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку не перевищують п'яти та валовий доход за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує суми 119000 грн.
   
   Розміри фіксованого податку встановлюються відповідною місцевою радою залежно від територіального розташування місця торгівлі і не можуть бути менше ніж 20 грн. та більше ніж 100 грн. за календарний місяць для громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно. Тобто, розмір сплаченого фіксованого податку не залежить від обсягу одержаного (валового) доходу (якщо він не перевищує 119 тис. грн.).
   
   Декретом застережень щодо неподання платниками фіксованого податку декларацій не встановлено, тому вони повинні подавати декларації у встановленому Декретом порядку із зазначенням періоду діяльності, в якому він працює на фіксованому податку, розміру валового доходу та суми сплаченого за звітний період фіксованого податку.
   
   Згідно із ст. 14 Декрету доходи громадян, одержані від здійснення підприємницької діяльності, що оподатковуються фіксованим податком, не включаються до складу його сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року, а сплачена сума фіксованого податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань такого платника податку.
   
   Враховуючи наведене, а також те. що згідно із ст. 13 Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності, то в підприємців, які сплачують фіксований податок, звітним періодом є календарний (податковий) рік і декларація подається саме за наслідками звітного податкового року.
   
   Замість Книги обліку доходів і витрат (Книга ф. N 10), затвердженої наказом ДПА України від 21.04.93 р. N 12 "Про затвердження Інструкції "Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю", для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність на загальній системі оподаткування, платник фіксованого податку може вести облік доходів і витрат у будь-якій зручній для нього формі, що не вимагає будь-якої реєстрації. Дані такого обліку платники фіксованого податку по закінченні звітного податкового року мають зазначати у річній податковій декларації про доходи, одержані від здійснення своєї діяльності.
   
   Щодо Ваших посилань на пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо конфлікту інтересів, то ця норма розповсюджується на процедуру апеляційного узгодження скарг платників податку на рішення податкових органів.
   
   Заступник Голови
   О. Любченко