Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


  • Об уплате земельного налога за земельные участки, предоставленные жилищно-строительным (жилищным) и гаражно-строительным кооперативам

Об уплате земельного налога за земельные участки, предоставленные жилищно-строительным (жилищным) и гаражно-строительным кооперативам



   

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 04.04.2007 р. N 6738/7/15-0717
   
   Щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, надані житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам


   
   Основним документом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України, прийнятий 25 жовтня 2001 року, п. 12 розділу X Перехідних положень якого визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
   
   Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою (ст. 20 Земельного кодексу).
   
   Процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками визначає державний земельний кадастр, який згідно зі статтею 193 Земельного кодексу є єдиною державною системою земельно-кадастрових робіт та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.
   
   Наявність земель за їх категоріями обліковується землевпорядними органами, підпорядкованими Державному комітету України по земельних ресурсах відповідно до Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель, затвердженої наказом Держкомстату України 05.11.98 р. N 377, зареєстрованого в Мін'юсті України 14.12.98 р. за N 788/3228 (форма N 6-зем "Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності").
   
   Земельним кодексом України (ст. 125 та 126) встановлено, що право власності на земельну ділянку та право постійного користування нею виникає після одержання її власником або користувачем документа (державного акта), що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.
   
   Тому питання виникнення або припинення права власності або права користування земельними ділянками, встановлення грошової оцінки землі та визначення розмірів земельних ділянок є компетенцією підрозділів землевпорядних органів, які підпорядковані Державному комітету України по земельних ресурсах.
   
   Справляння земельного податку здійснюється відповідно до Закону України від 03.07.92 р. N 2535-XII "Про плату за землю" в редакції Закону від 19.09.96 р. N 378/96-ВР (зі змінами та доповненнями, далі - Закон N 2535-XII), яким визначено коло платників земельного податку, ставки податку, порядок його обчислення і сплати, а також пільги окремим категоріям платників.
   
   Відповідно до ст. 5 Закону N 2535-XII об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, а суб'єктом - є власник земельної ділянки і землекористувач, у тому числі орендар.
   
   Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата (ст. 2 Закону N 2535-XII). Підставою для нарахування земельного податку, як встановлено статтею 13 Закону, є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності - договір оренди такої земельної ділянки.
   
   Згідно із частиною другою ст. 12 Закону N 2535-XII не справляється плата за земельні ділянки в межах граничних норм, встановлених Земельним кодексом України, інвалідів I і II груп, громадян, які виховують трьох і більше дітей, та громадян, члени сімей яких проходять строкову військову службу, пенсіонерів, а також інших осіб, які користуються пільгами відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", громадян, яким у встановленому порядку видано посвідчення про те, що вони постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
   
   Підпунктом "д" пункту 1 статті 121 Земельного кодексу норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів встановлені у розмірі - не більше 0,01 гектара.
   
   Відповідно до статті 40 Земельного кодексу України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.
   
   Згідно зі статтею 41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.
   
   Отже, громадяни, які є власниками земельних ділянок, наданих безпосередньо їм для гаражного будівництва, на яких поширюються пільги, визначені частиною другою ст. 12 Закону N 2535-XII, будуть звільнятися від сплати земельного податку. Громадяни - орендарі таких земельних ділянок, повинні сплачувати орендну плату за землю відповідно до укладених договорів на оренду землі.
   
   Статтею 12 Закону N 2535-XII звільнення житлово-будівельних (житлових) та гаражно-будівельних кооперативів від сплати земельного податку не передбачено.
   
   Тому такі кооперативи є платниками земельного податку за надані їм земельні ділянки у розмірі трьох відсотків суми земельного податку, обчисленого у відповідності до частини першої та другої статті 7 Закону N 2535-XII. Щодо орендної плати за землю, то житлово-будівельні (житлові) та гаражно-будівельні кооперативи сплачують цю плату відповідно до умов договору на оренду землі.
   
   Заступник Голови
   Л.Є. Боєнко

Теги
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам