Про обмеження на проведення перевірок суб'єктів господарювання Мінекономрозвитку (лист Мінекономрозвітку від 06.04.2016 р. № 3632-01/10151-03)

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 06.04.2016 р. № 3632-01/10151-03

Щодо надання інформації

На виконання доручення Прем'єр-міністра України Яценюка А. П. від 01.03.2016 N 4120/1/1-16 до листа <...> про надання органам державного нагляду (контролю) та Донецькій облдержадміністрації вичерпної інформації щодо обмежень на проведення перевірок суб'єктів господарювання Мінекономрозвитку, з урахуванням позиції Мінюсту, висловленої у листі від 18.03.2016 N 8929/2216-0-4-16/8.2, у межах компетенції, повідомляє.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон про контроль).

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону про контроль, органи державного нагляду (контролю) - це уповноважені законом центральні органи виконавчої влади, їх територіальні органи, державні колегіальні органи, органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, які діють у межах повноважень, передбачених законом щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Дія Закону про контроль поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів: контролю органами державної фіскальної служби; валютного контролю; державного експортного контролю; контролю за дотриманням бюджетного законодавства; банківського нагляду; державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; державного нагляду за дотриманням вимог ядерної безпеки; державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації; при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення (стаття 2 Закону про контроль).

На даний час встановлені особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності Законом України "Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності" (далі - Закон N 4448).

Дія Закону N 4448 поширюється на фізичних осіб - підприємців, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику відповідно до Закону про контроль (далі - фізичні особи - підприємці), та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику відповідно до Закону про контроль (далі - юридичні особи) (стаття 2 Закону N 4448).

Статтею 3 Закону встановлені особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Так, стосовно фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб:

органи державного нагляду (контролю), їх посадові особи проводять планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного законодавства, законодавства про працю, зайнятість (у тому числі зайнятість та працевлаштування інвалідів), про рекламу щодо реклами про вакансії (прийом на роботу), про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати матеріального забезпечення страхових виплат, надання соціальних послуг;

органи захисту прав споживачів проводять позапланові перевірки за скаргами споживачів.

Щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, діяльність яких віднесена до середнього ступеня ризику, органи Пенсійного фонду України проводять планові та позапланові перевірки.

Органам державного нагляду (контролю), їх посадовим особам забороняється здійснювати щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, не передбачені цим Законом (стаття 3 Закону N 4448).

Також, статтею 3 Закону України від 02.09.2014 N 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон N 1669) встановлено, що органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику.

З огляду на зазначене, на сьогодні заходи державного нагляду (контролю) органами державного нагляду (контролю) здійснюються у загальному порядку, встановленому Законом про контроль з урахуванням обмежень, встановлених Законами N 4448 та N 1669.

Щодо дії обмежень, встановлених пунктом 3 розділу II "Прикінцевих положень" Закону України N 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон N 71),

Верховною Радою України 28.12.2014 прийнято Закон N 71, пунктом 3 розділу II "Прикінцевих положень" якого встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України (за деяким виключенням).

Слід зазначити, що Закон N 71 направлений на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

Відносини, що виникають в сфері справляння податків і зборів, здійснення контролю за платниками податків та зборів, їх права та обов'язки, повноваження і обов'язки посадових осіб контролюючих органів під час проведення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - Кодекс).

Згідно з пунктом 41.1 статті 41 Кодексу, контролюючими органами є органи доходів і зборів, до яких відносяться: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової політики, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову і митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.

Реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску Державна фіскальна служба України (далі - ДФС). Крім того, ДФС відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за додержанням податкового і митного законодавства (Положення про Державну фіскальну службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 N 236).

Також законодавством визначено порядок отримання інформації про обсяг доходу (виручки) суб'єктів господарювання за попередній рік для органів доходів і зборів.

Так, відповідно до пункту 46.1 статті 46 Кодексу податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1 статті 49 Кодексу).

З огляду на наведене, обмеження, встановлені пунктом 3 розділу II "Прикінцевих положень" Закону N 71, поширюються на проведення перевірок контролюючих органів визначених Податковим кодексом України.

Щодо дії постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 N 408 "Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами" (далі - постанова N 408).

Постанову N 408, яка містить Перелік державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, прийнято у зв'язку із запровадженням статтею 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами, Кабінетом Міністрів України.

Однак, пунктом 24 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України передбачено, що закон про Державний бюджет України - закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду.

Так, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду (частина перша статті 3 Бюджетного кодексу України).

Таким чином, слід вважати положення статті 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", а також Постанову N 408 такими, що не діють, у зв'язку із закінченням бюджетного періоду.