Применение штрафных (финансовых) санкций к субъектам хозяйствования - плательщикакм единого налога

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 25.12.2009 р. №28923/7/23-7017
   
   Про розгляд листа

   
   Державна податкова адміністрація України розглянула лист Державної податкової адміністрації у Закарпатській області від 06.11.09 №7501/8/23-204 та Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області від 04.11.09 №17628/8/23-214 з питань щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій до суб’єктів господарювання – платників єдиного податку і в межах компетенції повідомляє.
   
   1. Статтею 6 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265) визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
   
   Згідно пункту 6 статті 9 Закону №265 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
   
   Кабінетом Міністрів України на виконання статті 9 Закону №265 прийнято постанову від 26.09.01 №1269 „Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат” (далі - Порядок).
   
   Відповідно до пунктів 1 та 5 Порядку, книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку). При цьому до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведенням витратами і/або отриманим доходом; суми витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.
   
   Пунктом 3 Порядку визначено, що форма книги обліку доходів і витрат затверджується Державною податковою адміністрацією України.
   
   Форму книги обліку доходів і витрат визначено інструкцією „Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю" (додаток № 10), що затверджена наказом ДПА України від 21.04.93 №12 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 09.06.93 за №64.
   
   Зважаючи на те, що в Україні діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України) і закон є нормативно-правовим актом вищої юридичної сили, який регулює найважливіші суспільні відносини, а інші нормативно-правові акти приймаються на основі, на виконання і відповідно до закону, то слід керуватися вимогами Закону № 265.
   
   2. Щодо застосування Указу Президента України від 03.07.98 №727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” (далі - Указ № 727) зазначаємо наступне.
   
   Відповідно до пункту 4 Указу № 727, форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
   
   На виконання Указу № 727 видано наказ ДПА України від 29.10.99 № 599 „Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі”, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 02.11.99 за № 752/4045 (далі - Наказ № 599). Згідно з пунктом 8 Наказу № 599, для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком № 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 № 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93 за № 64. При цьому, обов'язковому заповненню підлягають лише графи „період обліку”, „витрати на виробництво продукції”, „сума виручки (доходу)", „чистий доход".
   
   Відповідно до пункту 2 листа ДПА України від 05.11.97 № 17-0117/10-8886 у Книзі обліку доходів і витрат графи 4,5 та 6, заповнюються підприємцем безпосередньо на місці реалізації після кожного факту продажу.
   
   Наприкінці робочого дня підбиваються підсумки всіх сум, отриманих за реалізований товар, і виводиться денна сума валового доходу.
   
   Уся отримана суб’єктом господарювання готівкова виручка протягом дня має бути в повній сумі оприбуткована у Книзі обліку доходів і витрат.
   
   Разом з тим, Указ №727 видано 03.07.98, пункт 6 статті 9 Закону №265 викладений в наведеній редакції згідно з Законом №2746 від 04.10.01. Тобто зважаючи на дію нормативно -правових актів у часі, потрібно керуватися нормами Закону № 265.
   
   3. Відповідно до пункту 17 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення затверджених постановою КМУ від 15.06.06 № 833 забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема що засвідчують їх якість та безпеку.
   
   До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів.
   
   Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушення установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.
   
   Також, відсутність первинних документів, що підтверджують факт отримання та перевезення вантажів, а саме: товарно-транспортні накладні, дорожні листи тощо та документи на зберігання товару, є порушенням Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за № 128/2568.
   
   Здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік. Відсутність таких документів може свідчити про нездійснення самих господарських операцій.
   
   Облік - це належним чином організована система збору, нагромадження, обробки, групування, узагальнення і реєстрації (фіксації) необхідної інформації або її сукупних даних, що відображають кількісну чи якісну характеристику подій, явищ, фактів, процесів, об'єктів тощо. Серед видів обліку, що розрізняють і бухгалтерський облік.
   
   Відповідно до Закону № 996 бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
   
   Відтак, з урахуванням вищевказаного, суб'єкти господарювання зобов’язані вести зазначений облік.
   
   Фінансові санкції, відповідно до статей 20, 21 Закону № 265 застосовуються до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, чи не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання.
   
   Заступник Голови
   Н.І. Рубан