Ответы на вопросы участников 5-го ежегодного Всеукраинского бухгалтерского конгресса относительно порядка налогообложения НДС отдельных хозяйственных операций

   

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 25.10.2011 р. N 4261/6/15-3415-04

   
   ВКК "Баланс-Клуб"
   
   

Про розгляд листа

   
   Державна податкова служба України розглянула питання учасників 5-го щорічного Всеукраїнського бухгалтерського конгресу щодо порядку оподаткування податком на додану вартість, надіслані на розгляд ДПС України листом ВКК "Баланс-Клуб" від 22.09.2011 р. N 41, та надає відповіді на поставлені запитання.
   
   <...>
   
   Заступник Голови
   С. Лекарь
   
   
   Додаток
   
   

Відповіді на питання учасників 5-го щорічного Всеукраїнського бухгалтерського конгресу щодо порядку оподаткування податком на додану вартість окремих господарських операцій

   
   Чи можна доручити виписку податкових накладних різним відділам підприємства, які знаходяться за однією юридичною адресою, але займаються різними видами діяльності?
   
   Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 р. N 969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення" (далі - Порядок N 969) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право виписки податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та структурному підрозділу присвоїти окремий числовий номер, про що письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість.
   
   При цьому при складанні податкової накладної філією чи структурним підрозділом платника податку порядковий номер податкової накладної встановлюється з урахуванням присвоєного числового номера і визначається числовим значенням через дріб. У чисельнику порядкового номера податкової накладної проставляється порядковий номер, а в знаменнику - числовий номер філії чи структурного підрозділу.
   
   Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 Порядку N 969.
   
   Враховуючи вищевикладене, якщо один або кілька структурних підрозділів платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то такий платник податку може делегувати таким структурним підрозділам право виписки податкових накладних.
   
   При цьому при складанні податкових накладних філією чи іншим структурним підрозділом платника податку:
   
   • при заповненні реквізиту "Особа (платник податку) - продавець" разом із назвою головного підприємства, зареєстрованого як платник ПДВ, необхідно зазначити назву філії або структурного підрозділу, які відповідно до наданого їм права виписують податкову накладну;
   
   • при заповненні реквізиту "Місцезнаходження продавця" зазначається місцезнаходження юридичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, а також може зазначатися адреса філії або структурного підрозділу, якому делеговано право виписування податкових накладних.
   
   З 1 січня 2011 р. послуги, які надає наше підприємство, не були об'єктом оподаткування ПДВ на підставі підпункту 196.1.14 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України, тому було визнано умовний продаж основних засобів (нараховані податкові зобов'язання з ПДВ на балансову вартість ОЗ станом на 01.01.2011 р.). З 01.07.2011 р. наші послуги знову обкладаються ПДВ (підприємство надає виключно такі послуги).
   
   Чи може підприємство зменшити податкові зобов'язання з ПДВ, які були нараховані в січні 2011 року? Якщо так, то як таку операцію відобразити в реєстрі та декларації з ПДВ?
   
   Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та про ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур" від 19.05.2011 р. N 3387-VI (далі - Закон N 3387-VI), який набув чинності з 1 липня 2011 року, виключено з Податкового кодексу України (далі - Кодекс) підпункт 196.1.14 пункту 196.1 статті 196, яким було передбачено, що операції з постачання послуг, визначених в підпункті "в" пункту 186.3 статті 186 Кодексу, а саме консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних та інших подібних послуг консультаційного характеру, а також послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
   
   Таким чином, починаючи з 1 липня 2011 року операції з постачання послуг на митній території України, визначених в підпункті "в" пункту 186.3 статті 186 розділу V Кодексу, оподатковуються на загальних підставах за ставкою 20 відсотків.
   
   Враховуючи те, що відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу у разі якщо придбані товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами.
   
   Отже, у січні 2011 року підприємство правильно вчинило, нарахувавши податкові зобов'язання на балансову вартість основних засобів станом на 01.01.2011 р., оскільки саме з цієї дати такі основні засоби почали використовуватись в операціях, які не є об'єктом оподаткування ПДВ.
   
   Що стосується повторного використання основних засобів в оподатковуваних операціях, то у такому випадку можливості поновлення податкового кредиту платник податку не має.
   
   Підприємство займається поставкою лісопродукту залізничним транспортом. Умовою поставки є передоплата. 01.08.2011 р. підприємством отримано передоплату в загальній сумі 20000,00 грн. При цьому у платіжному дорученні покупцем самостійно визначено суму ПДВ, в тому числі в сумі 1000 грн. 02.08.2011 р. підприємство здійснює відвантаження лісопродуктів, в тому числі звільнених від оподаткування, на суму 10000 грн., послуги залізниці складають 5000,00 грн., в т. ч. ПДВ 833,33 грн. Яким чином має бути виписана податкова накладна? Чи є платіжне доручення покупця, в якому ним самостійно визначена сума ПДВ (частину оподатковуваних операцій наперед не може визначати навіть продавець), основою для виписки податкової накладної датою отримання коштів?
   
   Відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
   
   При цьому відповідно до пункту 201.4 статті 201 розділу V Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.
   
   Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
   
   а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
   
   б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетину митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
   
   Відповідно до пункту 201.7 статті 201 розділу V Кодексу податкова накладна виписується на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
   
   Таким чином, на дату отримання передоплати за товари/послуги продавець повинен визначити суму податкових зобов'язань та виписати податкову накладну на суму отриманої передоплати.
   
   Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 201.5 статті 201 розділу V Кодексу для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.
   
   У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 розділу V Кодексу, відповідно до пункту 201.3 статті 201 розділу V Кодексу у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 розділу V Кодексу.
   
   Крім того, відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу одними з обов'язкових реквізитів податкової накладної є ціна постачання без урахування податку, ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні.
   
   При цьому, зважаючи на положення Кодексу (підпункт 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V Кодексу), які визначають особливі правила, як визначення суми податку (відсотки від бази оподаткування), так і визначення вартості товарів (податок додається до ціни товару (послуг)), звертаємо увагу на неприпустимість наведеного у питанні способу визначення суми податку (в тому числі).
   
   Покупець (ФОП - платник єдиного податку) частково повертає підприємству раніше придбану та оплачену продукцію. Чи може підприємство (продавець) відкоригувати податкові зобов'язання з ПДВ, якщо розрахунок з підприємцем за повернену продукцію здійснено взаємозаліком?
   
   Відповідно до пункту 192.2 статті 192 розділу V Кодексу зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.
   
   Отже, зменшити податкові зобов'язання з ПДВ можливо лише при наданні повної грошової компенсації за повернений товар. Оскільки в описаній ситуації розрахунок здійснено шляхом проведення взаємозаліку, а не оплати грошовими коштами, то у продавця право на зменшення податкового зобов'язання не виникає.
   
   Які штрафні санкції передбачені за порушення порядку нумерації податкових накладних в реєстрі податкових накладних?
   
   Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних (далі - Реєстр) в електронному вигляді, у якому зазначається, зокрема, порядковий номер податкової накладної (далі - ПН) (пункт 201.15 статті 201 розділу V Кодексу). Порядковий номер ПН присвоюється відповідно до її номера в Реєстрі (пункт 3 Порядку N 969). Відповідно до пункту 9 Порядку ведення Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 р. N 1002 (далі - Порядок N 1002), заповнення окремих граф у розділі I передбачено наступним чином:
   
   • у графі 1 проставляється порядковий номер документа, який вноситься до Реєстру: ПН, який відповідає порядковому номеру запису в Реєстрі; розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до ПН (додаток 2 до ПН), на підставі якого здійснюється запис у Реєстрі; документа бухгалтерського обліку;
   
   • у графі 2 вказується: дата виписки ПН, яка відповідає даті виникнення податкових зобов'язань з ПДВ; дата розрахунку коригувань кількісних та вартісних показників; у разі експорту товару - дата виписки ПН, яка відповідає даті оформлення вантажно-митної декларації (далі - ВМД); дата оформлення бухгалтерського документа, що підтверджує факт здійснення операцій, які не є об'єктом оподаткування ПДВ;
   
   • у графі 3 вказується: порядковий номер ПН, який відповідає номеру з графи 1, тобто порядковому номеру запису в Реєстрі; номер розрахунку коригувань; номер документа бухгалтерського обліку. У разі якщо платником ПДВ здійснюються експортні операції, то у графі 3 проставляються останні 6 цифр ВМД (порядковий номер митної декларації в журналі обліку ВМД на митниці). При цьому номер наступної ПН повинен відповідати порядковому номеру запису в Реєстрі.
   
   За вибором платника нумерацію можна вести за кожний місяць окремо, починаючи з N 1, або наскрізну за весь рік.
   
   За порушення законів з питань оподаткування передбачена фінансова, адміністративна та кримінальна відповідальність (пункт 111.1 статті 111 розділу II Кодексу). За порушення порядку нумерації податкових накладних в Реєстрі (що не призводить до стягнення грошових зобов'язань та відповідно застосування фінансових санкцій) застосовується адміністративний штраф. Накладається адміністративний штраф на керівника та іншу посадову особу підприємства у разі порушення ними встановленого законом порядку ведення податкового обліку. Ураховуючи те, що зазначення порядкового номера податкових накладних в Реєстрі передбачене Кодексом, то за порушення порядку нумерації податкових накладних в Реєстрі може бути застосовано адміністративний штраф. Розмір адмінштрафу відповідно до статті 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. N 8073 складає від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні це від 85 грн. до 170 грн.).
   
   Крім того, слід нагадати, що порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
   
   Чи потрібно відображати в Реєстрі виданих і отриманих податкових накладних операції по передоплаті товарів/послуг підприємству - неплатникові ПДВ? Якщо так, то яким чином заповнити графи Реєстру?
   
   За загальним правилом в податковому обліку з ПДВ податкові зобов'язання та податковий кредит відображаються за правилом першої події.
   
   Оскільки в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних та в декларації з ПДВ відображаються не лише операції, які оподатковуються ПДВ, але й ті, що не є об'єктом оподаткування чи звільнені від оподаткування, то операції по передоплаті товарів/послуг підприємству - неплатникові ПДВ також слід відображати в зазначених Реєстрі та Декларації за правилом першої події, тобто або за датою списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або за датою отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено відповідним документом.
   
   Відповідно до пункту 11 Порядку N 1002 у графі 5 розділу II Реєстру зазначається вид документа згідно з такими позначеннями, зокрема: НП - документ, що засвідчує придбання товарів/послуг на митній території України в осіб, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість; БО - документ бухгалтерського обліку.
   
   Отже, операції по передоплаті товарів (робіт, послуг) підприємству - неплатникові ПДВ слід відображати в Реєстрі в періоді здійснення такої передоплати, при цьому документом для такого відображення служитиме рахунок або платіжне доручення на перерахування коштів, а в графі 5 розділу II Реєстру слід зазначити вид документа - НП.
   
   Яким чином відображати отримані послуги з розрахунково-касового обслуговування банку в реєстрі податкових накладних: по кожному дню чи підсумком за місяць? Який вид документа при цьому ставиться: БО чи НП? Які штрафи передбачені за невідображення та як вони застосовуються: одноразово чи за кожне невідображення?
   
   Операції з розрахунково-касового обслуговування не є об'єктом оподаткування ПДВ (підпункт 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Кодексу). Однак це не звільняє платника ПДВ від обов'язку відобразити операції з отримання таких послуг в декларації з ПДВ та Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (далі - Реєстр), ведення якого передбачене пунктами 201.14 та 201.15 статті 201 розділу V Кодексу.
   
   Вартість послуг з розрахунково-касового обслуговування та порядок їх нарахування зазвичай передбачається у договорі між клієнтом та банком. Якщо договором передбачено оформлення акта про надання таких послуг раз на місяць, то підприємство на підставі цього документа відображатиме такі послуги у Реєстрі раз на місяць.
   
   Якщо ж єдиний акт не оформляється, а підприємство відображає витрати на разрахунково-касове обслуговування на підставі банківських виписок, то відображати в Реєстрі потрібно кожну з таких виписок.
   
   Відповідно до пункту 11.4 Порядку N 1002 у графі 5 зазначається вид документа, зокрема "НП" - документ, що засвідчує придбання товарів/послуг на митній території України в осіб, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість.
   
   За порушення законів з питань оподаткування передбачена фінансова, адміністративна та кримінальна відповідальність (пункт 111.1 статті 111 розділу II Кодексу). За порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку може бути застосовано адмінштраф в розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні це від 85 грн. до 170 грн.) (стаття 1631 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. N 8073).
   
   Будівельна компанія побудувала котеджі, вони продаються фізичним особам. Чи потрібно податкову накладну, виписану на фізособу - неплатника ПДВ, реєструвати в Єдиному реєстрі (сума ПДВ більше 100 тис. грн.)? Чи є інший порядок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі ПН, окрім електронного (оскільки не завжди є інтернет-зв'язок)?
   
   Відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
   
   При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
   
   Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. N 1246 (далі - Порядок N 1246).
   
   Відповідно до пункту 4 Порядку N 1246 не підлягають реєстрації податкові накладні, які не видаються покупцеві та залишаються у продавця в порядку, встановленому Державною податковою службою.
   
   Згідно із пунктом 8 Порядку N 969 усі примірники податкових накладних, окремі особливості заповнення яких викладені в підпунктах 8.1 - 8.4 пункту 8 Порядку N 969, зокрема, у разі поставки товарів/послуг неплатнику податку на додану вартість, залишаються в особи, що їх виписала.
   
   Таким чином, податкові накладні, які відповідно до пункту 8 Порядку N 969 залишаються у продавця товарів/послуг, незалежно від суми ПДВ, що зазначена в таких податкових накладних, не підлягають реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.
   
   Що стосується способу внесення інформації про податкові накладні до Єдиного реєстру податкових накладних, то відповідно до Порядку N 1246 після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та накладення електронного цифрового підпису продавець здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх Державній податковій службі засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис" та "Про електронні документи та електронний документообіг".
   
   Іншого способу внесення інформації про податкові накладні до Єдиного реєстру податкових накладних Порядком N 1246 не передбачено.
   
   За результатами перевірки виявлено, що підприємство показало податковий кредит від постачальника, який за даними ДПІ не відображений в звітності контрагента, або контрагент не сплатив податкові зобов'язання. Інспектор знімає податковий кредит і нараховує на дану суму 25 % штрафу. Чи правомірні дії податкового інспектора за умови надання йому всіх необхідних документів для підтвердження права на податковий кредит?
   
   Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
   
   Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
   
   При цьому відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
   
   У реєстр за який місяць слід включити отриману податкову накладну на послуги зв'язку, якщо дата її виписки 30.09.2011 р., а видана вона контрагентом 10.10.2011 р.?
   
   Відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
   
   • або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг,
   
   • або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
   
   Підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця (абзац перший пункту 201.10 статті 201 Кодексу).
   
   Відповідно до пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V Кодексу.
   
   У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі, відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
   
   Таким чином, отримувач послуг зв'язку має право на включення сум ПДВ по отриманих послугах до складу податкового кредиту у тому місяці, в якому ним отримано податкову накладну від постачальника, тобто у жовтні 2011 року, або у місяці фактичного отримання послуг чи списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату послуг, якщо отримання послуг чи списання коштів відбулося у місяці, що передує жовтню 2011 року, та за умови подання податкової декларації за звітний податковий період разом із заявою із скаргою на постачальника та з обов'язковим наданням копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
   
   Підприємство займається виробництвом деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404, залишок якої наявний на 01.01.2011 р. Крім цього підприємство займається деревопереробкою, де також може бути використано залишки деревини, які наявні на 01.01.2011 р. Яким чином мало бути здійснене коригування податкового кредиту з ПДВ по залишках цієї продукції?
   
   Починаючи з 01.01.2011 р. відповідно до пункту 15 підрозділу 2 розділу XX Кодексу тимчасово, до 1 січня 2014 року, операції з постачання деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТЗЕД, у тому числі операції з імпорту та експорту таких товарів, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
   
   Законом України від 07.07.2011 р. N 3609-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" (далі - Закон N 3609) внесено зміни до пункту 15 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.
   
   Починаючи з 06.08.2011 р. відповідно до пункту 23 підрозділу 2 розділу XX Кодексу тимчасово, до 1 січня 2014 року, від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту та експорту деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТЗЕД 4401 30 90 00).
   
   Враховуючи викладене, платники податку, які здійснювали операції з постачання деревини (включаючи і операції з деревопереробки) товарних позицій 4401, 4403, 4404 УКТЗЕД у періоді з 01.01.2011 р. по 05.08.2011 р. та товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТЗЕД 4401 30 90 00), починаючи з 06.08.2011 р. як на митній території України, так і на експорт, не мають права на формування податкового кредиту, якщо операції з постачання таких товарів (з урахуванням дати першої з подій, перерахованих у пункті 187.1 статті 187 розділу V Кодексу) здійснюватимуться ними на митній території України в період з 1 січня 2011 року до 1 січня 2014 року, тобто в режимі звільнення від оподаткування.
   
   При цьому якщо за операціями з виготовлення чи придбання зазначених груп товарів в попередніх податкових періодах (до 1 січня 2011 року) було задекларовано податковий кредит, то при здійсненні операцій з постачання таких товарів слід визнати умовний продаж у відповідності з правилами, встановленими підпунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу.
   
   Підприємство - платник ПДВ здійснило продаж офісного приміщення у багатоповерховій будівлі, яке знаходиться у нього на балансі. Земля, на якій розташована будівля, є власністю продавця. В договорі між продавцем та покупцем зазначено, що до моменту оформлення права власності на володіння частиною землі, яка відповідає частці офісного приміщення, покупець зобов'язаний компенсувати частину податку на землю продавцеві. Чи є об'єктом оподаткування ПДВ сума компенсація частини плати за землю?
   
   Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
   
   Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
   
   Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу) (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 розділу V Кодексу).
   
   Відповідно до статей 269, 270 розділу XIII Кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об'єктами оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності (стаття 270 розділу XIII Кодексу).
   
   Підпунктом "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.
   
   Відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу V Кодексу постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
   
   Згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу I Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).
   
   До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
   
   Таким чином, у разі якщо покупець відшкодовує витрати на сплату земельного податку землекористувачу згідно з умовами договору продажу нежилого приміщення, то таке відшкодування вважається частиною оплати його вартості і, відповідно, є об'єктом оподаткування ПДВ.
   
   Чи підлягає оподаткуванню ПДВ операція з продажу частки майна підприємства - платника ПДВ в спільній діяльності без створення юридичної особи?
   
   Відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.
   
   При цьому відповідно до пункту 180.1 статті 180 розділу V Кодексу для цілей оподаткування ПДВ платником податку є, в тому числі, особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи.
   
   Враховуючи викладене, операція з продажу частини майна підприємства - платника ПДВ в спільній діяльності без створення юридичної особи особою, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи, є об'єктом оподаткування ПДВ.
   
   Чи підлягають оподаткуванню ПДВ операції по фінансуванню нерезидентом витрат резидента - платника ПДВ по утриманню свого власного стендового устаткування (устаткування нерезидента), яке використовується для влаштування виставок на митній території України?
   
   Відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
   
   Відповідно до пункту 186.4 статті 186 розділу V Кодексу місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 розділу V Кодексу.
   
   Так, відповідно до підпункту 186.2.1 пункту 186.2 статті 186 розділу V Кодексу, місцем постачання послуг є місце фактичного постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном.
   
   Враховуючи те, що послуги з утримання стендового устаткування надаються резидентом нерезиденту на митній території України, дані послуги є об'єктом оподаткування ПДВ. При цьому, операція по фінансуванню нерезидентом витрат резидента на утримання стендового устаткування є оплатою за надані послуги.
   
   Підприємство - платник ПДВ та податку на прибуток у 2010 році придбало зерно й отримало бюджетне відшкодування. У серпні 2011 року зерно реалізується. Які наслідки з ПДВ?
   
   Починаючи з 06.08.2011 р. відповідно до пункту 15 підрозділу 2 розділу XX Кодексу тимчасово, до 01.01.2014 р., від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТЗЕД (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00 - до 06.08.2011 р.), крім першого постачання таких зернових культур сільськогосподарськими підприємствам