Сайт для бухгалтеров №1 в Украине

Получайте
новости почтой!


08.07.21
3897 1 Печатать

Бізнес та експерти закликають виправити ключові негативні норми проєкту № 5600

Фахівці бізнес-асоціацій, членів Української Ради Бізнесу, до складу якої входять 94 бізнес-об’єднання, проаналізували проєкт Закону №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (надалі – ПЗУ) та зазначають, що проєкт містить низку позитивних норм – зокрема, оптимізацію розмірів ставок ренти на копалини та екологічного податку за викиди двоокису вуглецю в атмосферне повітря, за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, за відходи для підприємств гірничої промисловості. Однак зауважимо, що збільшення розмірів ставок цього податку мають бути поступовими.

В той же час переважна більшість запропонованих змін, у разі їх прийняття, призведе до негативних наслідків для бізнесу з різних секторів економіки та для економіки в цілому, зокрема:

1. В частині розрахунку мінімального податкового зобов’язання для користувачів сільськогосподарських земель:

  • Проєктом закону України фактично збільшується податкове навантаження на сумлінних сільськогосподарських виробників, адже пропонована ставка мінімального податкового зобов’язання  у розмірі 5% від НГО значно перевищує середні по Україні показники суми сплачених податків легальних сільськогосподарських виробників (4.5% НГО згідно даних Державною податковою службою за 2020 рік). Сама ідея введення МПЗ полягає у встановленні мінімального рівня податкового навантаження, який сплачуватиметься сумлінними платниками податків. Відповідно, мінімальне податкове зобов’язання не може бути встановлене вище або на рівні з середнім податковим навантаженням.
  • Норми щодо розрахунку та адміністрування МПЗ містять численні прогалини, які призведуть до маніпуляцій при розрахунку та адмініструванні МПЗ.
  • Проєктом закону України встановлюється пільга для фізичних осіб, в яких менше 0,5 га сільськогосподарської землі. Але норма виписана таким чином, що якщо у фізичної особи більше 0,5 га, то з розрахунку МПЗ 0,5 га не віднімається. Наприклад, якщо у фізичної особи 0,51 га, то МПЗ застосовується до усіх 0,51 га, а не до 0,01 га. Отже, пропонований варіант пільги з МПЗ є несправедливим та призведе до соціального напруження на селі.

2. В частині адміністрування податків і зборів законопроєкт №5600 пропонує ініціативи, які дискримінують платників податків по відношенню до контролюючого органу, а також містить численні корупційні ризики, про які також зазначило НАЗК у Висновку антикорупційної експертизи відповідного проєкту закону України, зокрема:

  • Законопроєктом надається право податковим органам отримувати на запит інформацію (пояснення) від платника не лише по факту виявленого правопорушення, а й у випадках, коли Державною податковою службою виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків вимог законодавства. Оскільки оцінка того, чи може певний факт свідчити про ухилення від сплати податків, є абсолютно суб’єктивною, така норма дозволяє податковим органам направляти необмежену кількість відповідних запитів, тероризуючи підприємства. Ненадання відповіді на запит карається штрафом та є підставою для проведення позапланової перевірки.
  • Відповідно до проєкту закону України, якщо платник оскаржує донараховані зобов’язання, в тому числі в апеляційному органі Державної податкової служби, податковій надається право брати у податкову заставу (без рішення суду) рухоме та нерухоме майно платника податку (в тому числі вироблену продукцію). Це корупціогенна норма, яка за умови зловживань надаватиме можливість зупиняти господарську діяльність і фактично знищити підприємство без підтвердження судом наявності факту податкового порушення.
  • Додаткової уваги потребує норма пункту 87.13 статті 87 ПКУ, запропонована проєктом Закону, яка передбачає можливість встановлення для керівника платника податків відповідальності у вигляді тимчасового обмеження права на виїзд за межі України за непогашення податкового боргу, враховуючи той факт, що протягом багатьох років існує велика кількість випадків необґрунтованого відображення контролюючими органами податкового боргу внаслідок несвоєчасного рознесення сплачених платежів, несвоєчасного внесення інформації про адміністративне та судове оскарження податкових повідомлень-рішень, а також внаслідок безпідставного незняття податкового боргу за відсутності правових підстав для його існування. Ця норма також містить значні корупційні ризики та зменшує інвестиційну привабливість України з точки зору іноземних інвесторів.
  • Законопроєкт пропонує повернутися до практики обмеження права платників податків на перенесення збитків минулих років. Так, згідно з нормами законопроєкту, великі платники податків матимуть право на перенесення від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих звітних (податкових) років лише у сумі 50% такого непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування. З огляду на економічну кризу та вибірковість застосування, дана норма потребує оцінки на відповідність принципу недопущення податкової дискримінації згідно з пп. 4.1.2 Податкового кодексу України. Запропоновані зміни можуть призвести до негативних наслідків в аспекті податкового планування суб’єктів господарювання та, як наслідок, до негативних фінансових наслідків для платників податків.
  • Проєктом закону Українм встановлюється оподаткування ПДФО за ставкою 18% доходів фізичних осіб від продажу третьої і наступних об’єктів нерухомості, включаючи земельні ділянки, протягом податкового року (діюча норма: 5%). Фактично це призводить до подвійного оподаткування, тому що кошти на які платник податків купував об’єкт нерухомості і тепер собі повертає, вже були оподатковані ПДФО.
  • Проєкт закону України встановлює обмеження бюджетного відшкодування ПДВ для платників-посередників, у разі придбання та/або імпорту товарів, що в подальшому постачаються на митній території України, в тому числі під таке обмеження підпадають виробники/переробники, в яких витрати на переробку складають менше 8% від продажної ціни. При цьому не зрозуміло, чи може вважатися переробником той же аграрій, у якого може виникнути ПДВ до відшкодування при реалізації продукції виключно всередині країни (через знижену ставку ПДВ 14% на с/г продукцію). Норма корупціогенна та призведе до затримок у відшкодуванні ПДВ: податківці для кожного будуть перераховувати, чи підпадає суб’єкт під критерії відшкодування.
  • Законопроєкт встановлює обмеження можливості включення платниками податку до складу податкового кредиту податкових накладних, складених не раніше, ніж 6 місяців з моменту здійснення операції. Дана норма не узгоджується з можливістю реалізувати право платників на податковий кредит з ПДВ при зупинці реєстрації податкових накладних. Це пояснюється тим, що строк подання пояснень для реєстрації податкових накладних – один рік, а судові спори тривають більше року. Переважна більшість спорів з цього питання вирішується на користь платників. У разі неможливості виконання рішення суду щодо отримання податкового кредиту через 6-місячний строк – платники змушені будуть звертатися до суду про відшкодування податковим органом завданої шкоди.
  • Проєктом закону України передбачено оподаткування ПДВ операцій з продажу житла – наразі такі операції, крім першого постачання житла, звільнено від оподаткування, – що призведе до (1) порушення євроінтеграційних зобов’язань України (Глава 4 Оподаткування, ст. 353, додаток XXVIII (28) Угоди про асоціацію), (2) порушення принципу нейтральності ПДВ, (3)  кумулятивного ефекту зростання вартості житла.
  • Проєкт закону України надає повноваження органам місцевого самоврядування без будь-яких доказів, більшістю голосів місцевих депутатів визначати ту чи іншу особу винною в самостійному захопленні земельної ділянки, на підставі чого податкові органи зобов’язані  нараховуватимуть такій особі податок на землю. Такий підхід явно корупціогенний та порушує права громадян: ніхто не може бути притягнутий до відповідальності без надання будь-яких доказів. Більше того, на сьогодні органи місцевого самоврядування мають достатні механізми для стягнення у судовому порядку плати за фактичне використання самозахоплених земельних ділянок (у порядку ст. 1212 Цивільного кодексу) і цим активно користуються, а суди приймають рішення на їх користь.
  • Фактично пропонується заднім числом скасувати мораторій на індексацію земель несільськогосподарського призначення, скоротивши термін дії мораторію до 2020 року (наразі до 2023 року).
  • Проєктом закону України пропонується щорічне затвердження місцевими органами влади розмірів ставок і пільг по місцевих податках і зборах вивести з-під дії базового Закону з регуляторної політики (Закон №1160). Закон №1160 встановлює вимоги щодо підготовки проектів регуляторних актів, а також зобов’язує органи влади проводити їх попередню публікацію та громадське обговорення. Прийняття ініціативи ПЗУ №5600 призведе до того, що громадськість втратить можливість впливати на процес прийняття рішень не тільки щодо встановлення ставок місцевих податків, а також щодо встановлення податкових пільг (корупційні ризики).

3. В частині оподаткування енергетичної галузі. Законопроєкт №5600 скасовує чинне звільнення виробників зеленої електроенергії від сплати акцизного податку при її реалізації. При цьому акциз – це спеціальний податок, який береться з товарів, споживання яких шкодить суспільству: сигарети, алкоголь, енергія при отриманні, якої виділяється СО2. Зелена електроенергія до таких товарів не належить. Фактично це є непрямим зниженням «зеленого» тарифу, що також порушує домовленості Уряду (підписано Прем’єр-міністром України Шмигалем Д.А.) з виробниками ВДЕ, зазначені у Меморандумі, відповідно до якого була здійснена реструктуризація зеленого тарифу (щодо утримання від запровадження додаткових податків, або зменшення “зеленого” тарифу). Такий підхід свідчить, що державні органи не спроможні виконувати свої обіцянки, та дає негативний сигнал як для внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів.

4. Щодо змін, запропонованих проєктом Закону до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Змінами до пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР передбачається обов’язок суб’єкта господарювання сканувати штриховий код марки акцизного податку на алкогольний напій після сканування штрихового коду такого алкогольного напою.

Однак наразі центральними органами виконавчої влади активно розробляється концепт, мета якого – об’єднати штрих-код на товарі з кодом на акцизній марці в одне ціле. Відтак, для представників бізнесу незрозуміло, до яких із наведених змін слід готуватись, яких капіталовкладень і змін у бізнес-процесах потребуватиме кожна з цих ініціатив. За попередніми оцінками експертів, запровадження передбачених змін потребуватиме значних витрат від суб’єкта роздрібної торгівлі на оновлення програмного забезпечення, в тому числі для забезпечення роботи РРО, іншого додаткового обладнання, а також значний період часу (один-два роки) для належного впровадження таких змін. Необхідність сканування коду акцизної марки збільшить не лише витрати бізнесу на переобладнання кас, але і час на опрацювання товару на касі. Отже, враховуючи значну частину відкритих питань у бізнесу щодо впровадження таких процесів, а також наявної концепції, що вже розробляється, пропонуємо зазначену норму виключити з законопроєкту.

Вищезазначений перелік – це лише частина основних зауважень. Порівняльна таблиця законопроєкту №5600 містить понад 100 сторінок, і майже до кожної з них у бізнесу та експертного середовища є аргументовані зауваження. Причиною цього, зокрема, є те, що під час підготовки законопроєкту Урядом було порушено вимоги чинного законодавства і текст законопроєкту жодним чином не обговорювався з громадськістю.

Представники бізнесу закликають народних обранців врахувати викладені численні зауваження бізнесу та припинити практику збільшення надходжень коштів до бюджету за рахунок необґрунтованого підвищення розмірів ставок податків та надання Державній податковій службі України неадекватно широких та дискреційних повноважень до проведення її комплексної реформи. Також просимо взяти до уваги Висновок антикорупційної експертизи НАЗК, яким зазначається, що проект Закону містить корупціогенні фактори та потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням наданих НАЗК рекомендацій.

Закликаємо врахувати викладені пропозиції до другого читання та виправити всі негативні норми проєкту №5600. Також наголошуємо, що на цей час рівень загальнодержавних видатків критично високий, і  подальше збільшення податкових зборів без відповідного зниження інших, шкідливих для економіки податків – податку на прибуток та податків на фонд оплати праці, – неприпустиме. Пропонується позитивні норми проєкту №5600 щодо ренти та екологічного податку збалансувати до другого читання нормами зі зниження шкідливих прямих податків з метою недопущення збільшення перерозподілу через публічні фінанси та пришвидшення зростання економіки.

По материалам Українська Рада Бізнесу
Комментарии
  • Олена
21.07.21 00:15

малюємо червоні лінії і виходим на майдан...

Ответить
фото автора В фокусе
Ушакова Лилия СРЕДНЯЯ ЗАРПЛАТА — НОВЫЙ ПЕРЕРАСЧЕТ [Порядок 100]...
45502 133
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться
copy-print__image
Данная функция доступна только
авторизованным пользователям
Нас уже image пользователей
Клуб 911 — присоединяйтесь, чтобы получить полный доступ ко всем материалам сайта. Это бесплатно!
Уже с нами? Войти