Призупинення трудового договору: більше питань ніж відповідей

Одним із наслідків мала деструктуризацію ринку праці. Багато підприємств фактично зупинили свою роботу або перемістились до іншої області, втратили масштаб і т.д., а працівники, тікаючи від війни іноді полишали робочі місця навіть без попередження. 

Тому розповсюдженим у трудових відносин стало призупинення трудового договору. Які нормативні акти це врегулювали та які на сьогоднішній день найбільш гострі питання виникли з юридичної точки зору як у працівника, так і роботодавця – аналізуємо у статті. 

24 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» N2136-IX (надалі – Закон), у якому серед інших положень також було передбачено можливість призупинення трудового договору. 

Закон таке призупинення трактує, як тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. По суті це «заморожування ситуації», наслідком якого є те, що трудові відносини зберігаються, однак ні у однієї зі сторін не виникає жодних зобов’язань під час такого призупинення.  

Чи прописані чіткі критерії для призупинення трудового договору?

Підставою для призупинення може бути в тому числі і військова агресія проти України, в умовах якої відсутня можливість надання та виконання роботи. Тобто сам по собі факт оголошення воєнного стану чи прояв агресії не є підставою для того, щоб скористатись таким правом, оскільки Закон чітко встановлює обов’язковий елемент – неможливість надання або виконання роботи і, відповідно, причинно-наслідковий зв'язок між військовою агресією, як причиною, та такою неможливістю, як наслідком.

На перший погляд все виглядає логічним, але чіткі критерії визначення у якому випадку надання та виконання такої роботи є неможливим – відсутні. Звісно, якщо ваше підприємство перебуває в зоні активних воєнних дій, то навряд чи одна зі сторін буде сперечатись щодо застосування призупинення. Однак, якщо розглянути питання трохи по-іншому, то ми виявим можливість потенційного конфлікту.

Так, для прикладу, ви – роботодавець (скажімо, сільгоспвиробник) і підприємство перебуває в помірно благополучному районі. Ваш працівник повідомляє, що призупиняє трудовий договір і тимчасово виїжджає закордон. Ферма та худоба (умовно) не будуть чекати поки війна скінчиться, а, отже, ви стаєте заручником «свавілля» працівника. 

Аналогічна ситуація і з іншого боку, коли діяльність підприємства зупинена його власником не з об’єктивних причин, а «про всяк випадок», але вам потрібні засоби до існування. 

З цього вбачається, що нас може чекати хвиля трудових спорів.

На які важливі питання щодо режиму призупинення трудових відносин потрібно знати відповіді

- Чи необхідно видавати наказ про призупинення трудового договору? – Так, необхідно щодо кожного працівника з яким він призупиняється.

- Чи вносити до трудової книжки запис про призупинення трудового договору? – Ні, не вносити.

- Чи враховується до стажу роботи період призупинення дії трудового договору, що дає право на щорічну відпустку? – Оскільки у період призупинення дії трудового договору працівник фактично не працює і не отримує заробітну плату, то такий період не враховується до стажу роботи.  

- Як повідомляти про призупинення трудового договору? – Мінекономіки рекомендує сторонам трудового договору повідомляти одна одну про призупинення трудового договору письмово або в електронній формі та використовувати технічні засоби електронних комунікацій (коментар Мінекономіки до Закону № 2136 від 23.03.2022). 

Проте постає питання, чи буде в майбутньому при можливому трудовому спорі, прийняте судом як належне, наприклад, смс-повідомлення від вашого керівництва про призупинення роботи?  На  мою думку, необхідно забезпечити надсилання працівнику безпосередньо копії наказу для ознайомлення.

- Як відображати в звіті 4ДФ призупинення дії трудового договору? – Якщо доходів даному працівнику за конкретний місяць не сплачувалось, то такий працівник в 4ДФ не зазначається.

- Якщо трудовий договір призупинений, чи буде сплачений лікарняний за час призупинення? – Ні, за винятком лікарняних у зв’язку із вагітністю та пологами.

Чи можна стягнути відшкодування за неотриману заробітну плату?

Найбільше виникає запитань щодо ч. 3 ст. 13 Закону, яка визначає, що відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

По-перше, необхідно зазначити, що це, по суті, є стягненням втраченої вигоди, а тому скоріше за все стягненню підлягає тільки сама заробітна плата без надбавок та доплат. Однак, можливо судова практика піде і по іншому шляху, бо однозначної відповіді нормативні документи не містять.

По-друге, таке право стягнення має тільки сам працівник і механізму централізованої компенсації не передбачено. Це означає, що працівник самостійно буде звертатись до суду із позовом про стягнення. Наразі Верховним Судом в Постанові КЦС ВС від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19 сформульовано висновок щодо можливості розгляду позовів до РФ і при цьому суд має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії РФ. Але постає питання: що робити працівнику потім із таким рішенням? Як воно буде реалізовуватись?

На сьогодні такого правового механізму немає. Можливо, у майбутньому держава передбачить можливість, до прикладу, передання права стягнення державі, тобто відступлення державі права вимоги до росії, як це передбачено в законопроекті № 7198 (так званого Проекту Закону про компенсацію за знищене нерухоме майно).