Аліментщик на підприємстві, але зарплата не нараховується. Що робити?
Роботодавець та його проблеми. Роботодавець зобов’язаний утримувати аліменти незалежно від того, як виплачує зарплату — готівкою чи на картку. Якщо є постанова виконавця — є відрахування.
Загальне правило: заборонено обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю зарплатою. Але є виняток: стаття 2 Закону № 108 і стаття 127 Кодексу законів про працю України (КЗпП), які передбачають, що відрахування із зарплати здійснюють лише в передбачених законодавством випадках.
Постанова виконавця про звернення стягнення на зарплату й інші доходи боржника є обов’язковою для роботодавця (ст. 68—73 Закону України «Про виконавче впровадження від 02.06.2016 № 1404-VII). За невиконання законних вимог виконавця роботодавці несуть відповідальність (ст. 188-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 382 Кримінального кодексу України). Як би не хотілося допомогти працівникові, а аліменти треба утримати.
Встановлені на період карантину правила ніяк не поліпшують становище боржника аліментів і не ставлять на паузу утримання за виконавчим листом. Тож маєте продовжувати відраховувати аліменти із зарплати працівника за виконавчим листом. Але й тут не все так просто.
А якщо зарплату не нарахували? Наприклад, цілий місяць була відпустка за свій рахунок. Адже будь-який працівник за погодженням із роботодавцем може взяти відпустку без збереження зарплати на період карантину, встановленого КМУ. Таку можливість передбачає Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короно вірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-ІХ. Або нарахованої суми замало, щоб утримати аліменти. Як бути у цьому випадку?
Якщо стягнути аліменти неможливо, мусите нарахувати боржникові заборгованість зі сплати аліментів.
Залишок несплаченої суми заборгованості покажіть у графі «Примітка» Звіту про здійсненні відрахування і виплати. Позначте причину несплати: «відсутність заробітку або недостатня суму заробітку».
Що робити з працівником? Поясніть працівникові, що утримувати аліменти за виконавчим документом — це не ваша забаганка. У зв’язку з істотною зміною матеріального або сімейного стану він може спробувати розірвати або змінити угоду про сплату аліментів. Якщо інша сторона буде проти, то звернутися до суду. Щойно пристави або стягувач відкличе виконавчий документ, ви перестанете утримувати аліменти. Іншого варіанта немає.
Якщо працівник сплачує аліменти не примусово, а добровільно, то тут можливі два варіанти.
- 1. За власною ініціативою. За цього варіанта підстава для утримання аліментів — заява працівника на відрахування аліментів на дитину (ч. 1 ст. 187 Сімейного кодексу України; СК).
- 2. За договором. Договір про виплату аліментів на дитину укладають батьки (ст. 189 СК). У цьому разі підстава для утримання аліментів — заява працівника про відрахування аліментів на дитину, до якої зазвичай долучають копію договору між батьками.
Оскільки таке відрахування — добровільне волевиявлення одного з батьків, заяву можна відкликати будь-коли і припинити відрахування.
А отримувати зарплату через касу працівник має повне право. Роботодавець не має права примусити його отримувати виплати у безготівковій формі.
Зарплату працівникам виплачують за місцем роботи (ч. 4 ст. 24 Закону № 108). Зразок формулювання заяви працівника для цього випадку:
ПРИКЛАД тексту ЗАЯВИ від працівника:
“На підставі частини п’ятої статті 24 Закону України «Про оплату праці» починаючи із виплати за першу половину січня ____ року прошу видавати мені заробітну плату готівкою”.
Якщо підприємству незручно заради одного працівника утримувати касовий відділ, спробуйте переконати працівника отримувати зарплату на картку, а питання з аліментами розв’язати у інший спосіб.
А як зрозуміти ось це ? Закон України від 15.03.2022 № 2129-IX (Статус: Чинний)
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);
визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Відповісти