Для кого РРО є обов язком ?

Для відповіді на це питання слід дати відповідь на такі ТРИ питання: 

Питання № 1. Чи є моє підприємство-фізична особа суб’єктом господарювання?

✅ Приклад 1 : нотаріус, адвокат, приватний виконавець – є самозайнятою особою, а не суб’єктом господарювання. Саме тому, скільки б грошей Ви не дали нотаріусу за вчинення нотаріальних дій – касового чеку він не видасть.

✅ Приклад 2: фізична особа – теж не є суб’єктом господарювання, крім випадків реєстрації підприємцем.

Отже, якщо на перше питання відповідь – «так» і йдеться про суб’єкта господарювання, читаємо далі.

✅ Питання № 2. Чи здійснює моє підприємство або я як СПД ФО розрахункові операції. Для цього маємо подивитися визначення розрахункової операції із закону про РРО ( №265)

✅ Розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг)

(ст. 2 ЗУ № 265)

✅ При цьому визначення місця реалізації податківці пов’язують із місцем здійснення розрахунків, а тому ще одне визначення.

✅ Місце проведення розрахунків — місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо 

(ст. 2 ЗУ № 265)

✅ А тепер, що це все означає, поясню на прикладі

Приклад 1

Ви СПД ФО, у вас магазин роздрібної торгівлі взуттям. Батько купує мешти, а в оплату дає готівку. А його старший син і собі прикупив мешти, а в оплату дає банківську платіжну картку, а молодший син купив шкарпетки, а оплачує «телефоном» О! Це воно! Адже в усіх трьох випадках має місце класична розрахункова операція – отримання готівки або платіжних карток  за місцем здійснення реалізації.

Йдемо далі і даємо відповідь на питання № 3 – Чи поширюються на мене, як на торговця виключення із закону про РРО ( № 265) ?

Йдеться про статтю 9 та статтю 10, яку слід «читати в парі» із Постановою КМУ № 1336. 

✅ Приклад із статті 9 ЗУ Про РРО:

Підприємство торгує продукцією власного виробництва – дитячими іграшками. А отже, можемо скористатися виключенням пункту 1 статті 9, а саме: 

«Стаття 9. Реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються: 

1. при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання. «..» 

✅ А це означає, що якщо:

1) ми беремо гроші, а натомість виписуємо прихідний касовий ордер, 

2) ми є підприємством, а не СПД ФО, 

3)наша продукція  не відноситься до технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, (постанова КМУ від 16 березня 2017 р. N 231)  не є  лікарським засобом, виробом медичного призначення чи ювілеркою - ми можемо «жити» без РРО. 

✅ Підсумую: необхідність застосування РРО  виникає у разі:

1. якщо «ми»-  суб’єкт господарювання;
2. якщо «ми»- здійснюємо розрахункову операцію;
3. і якщо на «нас» не поширюється звільнення із статті 9 та 10 Закону № 265.

Слава Україні! Перемога скоро!