Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


25.08.22
12319 9

Розраховуєтесь через Wise, Payoneer, Paysera тощо? Можливі проблеми.

Олексій Павленко Податковий експерт журналу «Податки & бухоблік».

Чимало ФОП та юросіб працюють зараз через рахунки, відкриті у платіжних системах Wise[1]Payoneer, Paysera і таке інше. Деякі з цих систем навіть дозволяють відкривати так звані бізнес-рахунки ще й з додатковими заохочувальними умовами. Це приваблює й українських суб’єктів господарювання, особливо працюючих у ІТ-сфері. 

Останнім часом почастішали питання: чи законне використання у ЗЕД-діяльності таких рахунків? Чи підпадають такі системи під визначення фінансових установ, зокрема, банків? Та багато інших питань.

            Не претендуючи на істину в останній інстанції, спробую окреслити своє бачення пов’язаних з використанням таких рахунків проблем.

 

Що проголошують укрнорми.

 

            1. Рахунки і ЗЕД-розрахунки. 

У п.п. 1 ч. 1 ст. 2 та ч. 3 ст. 4 Закону про валюту[2] зазначено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом про валюту та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції. У той же час відповідно до п. 16 розділу I Положення № 5[3] розрахунки за ЗЕД-операціями здійснюються виключно через рахунки в банках

            Тож, якщо згадані системи (Wise, Payoneer, Paysera) можна віднести до фінустанов, то резиденти мають право відкривати в них рахунки. Однак розрахунки за ЗЕД-операціями можна здійснювати виключно через рахунки саме в банках.

            Таким чином, важливо довести, що фінустанова, у якій вами відкрито рахунок є саме банком! Згідно зі ст. 1 Закону про валюту термін «банк» вживається у значенні, визначеному Законом «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III: 

«Банк — юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги». І тут постає питання: як за цим українським терміном ідентифікувати іноземну фінустанову саме як «банк», щоб, не порушуючи наше валютне законодавство, проводити через неї/нього ЗЕД-розрахунки? Чіткої відповіді немає. Тож тут усе доволі суб’єктивно і залежатиме від думки з цього приводу конкретного інспектора. Тому відкриття рахунків та проведення ЗЕД-розрахунків через іноземні установи, які офіційно не іменуються «банками» і не мають банківських ліцензій є доволі-таки ризиковою справою! Наскільки мені відомо, у систем Wise, Payoneer, Paysera (та деяких інших), в найменуванні слово «банк» відсутнє, та й банківських ліцензій вони не мають. Під виключення де-не-де може потрапити хіба що система Revolut, яка вже отримала банківські ліцензії і позиціонує себе як «банк» в десятці країн Європи[4]

2. Розрахунки за експорт та повернення виручки в Україну.

Отриманням експортної виручки на рахунок у іноземному банку (!) юрособа чи ФОП не порушує чинне валютне законодавство України. Але при цьому кошти мають бути повернуті в Україну у відповідні строки. Зокрема у п.п. 2 п. 9 Інструкції № 7[5] зазначено, що операція знімається з банківського нагляду у разі експорту товару:

«після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар, уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар»

Тож ті госпсуб’єкти, які користуються рахунками у системах Wise, Payoneer, тощо навряд чи зможуть зняти операцію з банківського нагляду, адже уповноважений банк буде вимагати від них підтвердні документи саме іноземного банку! А документи від таких «платіжних систем» напевно не прийме. Тож навіть коли кошти від експорту товарів надійдуть в Україну протягом граничних 180 днів (якщо експорт відбувся до 5 квітня — 365 днів), але не з банківського рахунку, а з рахунку Wise, Payoneer тощо, за формального підходу теж можуть бути проблеми зі зняттям операції з нагляду. І можливе нарахування ЗЕД-пені і штрафи (див. нижче). 

Непіднаглядне. Операції з експорту сумою менш екв. 400 тис. грн (уключаючи незавершені розрахунки за операцією!) не підпадають під банківський нагляд (знімаються з нього). А згідно з постановою Правління НБУ від 14.05.2019  № 67 під нагляд теж не підпадають: послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються[6]! Цим і користується багато госпсуб’єктів (зокрема, працюючих у сфері ІТ), які експортують не товарний продукт, а нематеріальний. Вони не поспішають отримані за експорт кошти повертати в Україну, адже граничного строку для їх повернення не встановлено. У той же час тут теж не усе так гладко – читайте далі. 

 

Гроші за експорт — в Україну

 

Обов’язковість повернення інвалютної виручки, отриманої за експорт прямо витікає з п. 23 розд. ІІ Положення № 5, де зазначено:

«грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку»!

Оскільки термін «товар» (ст. 1 Закону про ЗЕД) охоплює будь-яку продукцію, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, то зарахуванню на рахунок в Україні підлягає виручка, отримана за експорт будь-чого. У той же час низка експортних операцій (які ми згадали вище) під банківський нагляд не підпадає і граничний строк для повернення за ними виручки в Україну не встановлено. Але згадана норма є нормою прямої дії, виключень не передбачає і вимагає зарахування коштів, отриманих за експорт товарів (у т.ч. робіт, послуг та немайнових прав!), саме на рахунок резидента в Україні в банку. Звісно, кошти, отримані за експорт низки робіт, послуг чи майнових прав (та залишки заборгованостей до екв. 400 тис.грн) формально експортери можуть «солити» на своїх закордонрахунках скільки їм заманеться, однак ці кошти вони все одно колись зобов’язані (!) повернути в Україну на свої банківські рахунки. 

До речі фіскали стверджують, що витрачання цих «експортних» коштів за кордоном (без їх попереднього повернення в Україну) вже взагалі виключить можливість їх повернення в Україну. І це буде явним порушенням валютного законодавства.

Отже без повернення в Україну краще не витрачати з закордонрахунку кошти у таких сумах, що призведуть до зменшення залишку на рахунку у сумі меншій, ніж було вами отримано за експорт. Тоді при перевірці вам не зможуть інкримінувати «неповернення»…

 

Можливі негативні наслідки

 

Штрафи. За використання небанківських рахунків для ЗЕД-розрахунків та/або за неповернення експортної виручки юрособа може отримати штраф у розмірі 25 % суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства згідно з п. 4 та 5 Порядку застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2021 № 524. У разі повторного протягом року вчинення такого ж порушення штраф вже складатиме 50 % від суми операції (витрачених-неповернених коштів)!

Цей штраф застосовують податківці.

ФОП та посадовим особам юросіб за такі порушення загрожує адмінштраф згідно зі ст. 162/1 КУпАП у розмірі від 17000 до 51000 грн (протоколи складають податківці, ухвали виносить суд).

І хоча під час воєнного стану частина перевірок ще знаходиться під забороною, але податківці можуть перевіряти дотримання норм валютного законодавства і штрафувати на позапланових документальних та фактичних перевірках, які вже їм дозволені…

«Непідприємницькі» доходи. У іноземних банках буває важко відкрити бізнес-рахунок фізособі, як українському ФОП, і багато інобанків відкривають нашим ФОП рахунки лише як звичайним фізособам. Податківці формально чіпляються за це і доходи, одержані на такі рахунки, намагаються розцінювати не як підприємницькі, а як доходи звичайної фізособи. І відповідно — оподаткувати їх ПДФО (18 %) і ВЗ (1,5 %). У таких випадках доведеться піднімати контракти/інвойси й платіжні документи і доводити (можливо й в суді), що ви здійснювали діяльність і отримували на такий закордонрахунок кошти саме як суб’єкт підприємництва, а не як звичайна фізособа. Тож шукайте інобанки, які відкривають українським ФОПам бізнес-рахунки, а краще розраховуйтесь через українські банки.

Зовсім свіже «ноу-хау» з цього приводу нещодавно з’явилося у листі ДПСУ від 04.07.2022 № 5064/Г/99-00-24-03-03-09Там фіскали без особливої аргументації стверджують, що коли кошти, отримані від нерезидента на рахунок, вiдкритий у інобанку, не будуть зараховані на рахунок ФОП-платника ЄП у банку в Україні, то такі кошти не є підприємницькими доходами. Тож ці кошти оподатковуються ПДФО та ВС на загальних підставах! Більш детально щодо цього листа та інших питань, пов’язаних з закордонрахунками ФОП, читайте тут: https://buhgalter911.com/uk/news/news-1067058.html?from=widget

Електронні гроші. Відкриття навіть бізнес-рахунків у платіжних системах Wise та Payoneer теж може не вирішити проблему з «непідприємницькими» доходами ще й обіцятиме ФОП (а також і юрособам) низку неприємностей. Адже ЗЕД-розрахунки через ці системи, як ми побачили, порушують валютне законодавство.

Крім того, для тих ФОП та юросіб, що працюють на спрощеній системі, розраховуючись через Wise та Payoneer тощо, фіскали мають у себе на озброєнні ще таку «фішку». Вони (не так вже й безпідставно) стверджують, що розрахунки у цих системах здійснюються електронними грошима. Та інкримінують порушення п. 291.6 ПКУ, тобто умов здійснення розрахунків виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). І вважають, що до таких «електронних» доходів необхідно застосувати юрособою — подвійну ставку ЄП (6 або 10 %), а ФОП — ставку 15 %. Плюс вимагають з наступного звітного кварталу перейти на загальну систему!

А от тим, хто працює у 3 групі ЄП за ставкою 2%, загрожує тільки перехід з наступного місяця на загальну систему. Але якщо з дати таких розрахунків минуло більше місяця, то можуть доходи за увесь період, з якого мали перейти й працювати на загальній системі оподаткувати «загальними» податками…

            

Підсумок

Тож чи варто так ризикувати і користуватися рахунками згаданих платіжних систем? До того ж офіційний курс НБУ зараз вже майже відповідає ринковому…

Тому, поки ці питання не будуть врегульованими та чітко роз’ясненими НБУ й ДПСУ, краще уникати користування такими ситемами для розрахунків у ЗЕД-діяльності. 

            Додам відверто. Звісно, ви можете переховувати свої доходи на рахунках Wise, Payoneer тощо і сподіватися, що вони залишаться інкогніто. Але, по-перше, «it won`t be long»[7]. А по-друге, коли країна воює, а ви, маючи мізерні українські податкові ставки, «шаманите» на податках й не донатите ЗСУ, то: «how do you sleep»?..

 

P.S. Випуск «Податки & бухоблік», 2022, № 62 повністю присвячений питанням ЗЕД.

 

 

 

 

[1]          Колишня назва — TransferWise.

[2]          Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VІІІ. 

[3]          Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5.

[4]          https://www.finextra.com/newsarticle/39492/revolut-launches-as-a-bank-in-10-western-european-countries

[5]         Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затверджена постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7.

[6]          Водночас тут треба уважно дивитися на предмет контракту з нерезидентом і формулювання в інших документах, пов’язаних із цим контрактом. Детальніше про те, як відрізняти послуги-роботи від інших («піднаглядних») товарів можна прочитати в журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 50, с. 10.

 

[7]          Див., наприклад, тут https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_prezentuvav_zakonoproiekt_shchodo_implementatsii_v_ukraini_zagalnogo_standartu_zvitnosti_common_reporting_standard-3558

Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.

Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі
  • Alexander
25.08.22 16:50

> відкриття рахунків та проведення ЗЕД-розрахунків через іноземні установи, які офіційно не іменуються «банками» і не мають банківських ліцензій
Вопрос интересный, так как что Payoneer, что Wise, хоть сами по себе никакими банками и не являются, но предоставляют возможность совершения платежей на банковский счет (например, через Wire/ACH в США), указывая бенефициара. Т.е. формально рассчет будет проведен через банковский счет.

Відповісти
  • Олексій
26.08.22 09:31

Alexander,
"что Payoneer, что Wise, хоть сами по себе никакими банками и не являются"
оце і надає формальні підстави вважати що ЗЕД-розрахунки через них порушують валютне законодавство України...

Відповісти
  • Alexander
25.08.22 16:55

однак ці кошти вони все одно колись зобов’язані (!) повернути в Україну на свої банківські рахунки
__
Тоже интересный вопрос: обязаны ли эти "свои" счета быть ЧПшными, или это может быть долларовый счет физлица?

Відповісти
  • Олексій
26.08.22 09:27

Alexander, 
Мені здається, що кошти мають повертатися в Україну саме на рахунок ФОП, а не звичайної фізособи
1. Якшо операція знаходиться під банківським наглядом, то через неповернення саме на рахунок ФОП коштів протягом граничних строків (180 чи 365 днів) банк не зніме операцію з нагляду. Що призведе до нарахування ЗЕД-пені.
2. Якщо операція не підпадає під банківський нагляд, то теж є формальні підстави стверджувати, що кошти мають повернутись в Україну саме на рахунок ФОП. Справа в тому що темін "резидент" у ст. Закону про валюту як окремі категорії "резидентів" визначає звичайних фізосіб та ФОП. Тож згадана норма п. 23 розд. ІІ Положення № 5 («грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку») явно має на увазі рахунок саме резидента-експортера, тобто ФОП.
Якщо ж не читати цю норму формально. то можна стверджувати, що повернення коштів на рахунок фізичної особи валютне законодавство не порушує.
У той же час фіскали постійно вимагають повернення коштів саме на рахунок ФОП (інакше - 18% + 1.5%). Ось і в останньому листі ДПСУ від 04.07.2022 № 5064/Г/99-00-24-03-03-09 вони наголошують:
"якщо кошти, отримані від нерезидента на рахунок, пiдкритий у іноземному банку, не зараховані на рахунок для здійснення підприємницької діяльності у банку в Україні, то такі кошти не включаються до доходу фізичної особи – підприємця платника единого податку, але оподатковуються за правилами, встановленими для платників податків фiзичних осіб".

Відповісти
  • Alexander
26.08.22 21:30

Олексій,
Спасибо за развернутый ответ!
> Мені здається, що кошти мають повертатися в Україну саме на рахунок ФОП, а не звичайної фізособи
__
Как минимум один банк с Вами согласился бы - мне отказали в приеме такого платежа, ссылаясь на некое постановление НБУ. Мол, если это ваш доход ЧП - и заводите его на счета ЧП, или докажите, что эти средства взялись откуда-то еще.

Відповісти
  • Вадим
26.08.22 13:28

все этим системы отправляют деньги на банковские счета в Украину через каналы SWIFT, т.е. у каждой из них есть свой собственный "ручной", как правило, банк, со счетов которого они и отправляют деньги на украинский счет.

Відповісти
  • HelenaG
21.10.22 17:57

По-моему, это классический случай, когда подзаконный акт противоречит Закону. А вы ставите на один уровень законы и подзаконные акты, с юридической точки зрения это неправильно. Закон имеет приоритет по отношению к подзаконному акту, и если акт противоречит закону, применяются нормы закона.

Відповісти
  • Олексій
28.11.22 08:56

HelenaG,
1. Валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов’язань за міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

Відповісти
  • Khristina
20.07.23 22:25

Вітаю!
Чи не підкажете посилання на першоджерело?
"До речі фіскали стверджують, що витрачання цих «експортних» коштів за кордоном (без їх попереднього повернення в Україну) вже взагалі виключить можливість їх повернення в Україну. І це буде явним порушенням валютного законодавства."

Відповісти
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам