Як бізнесу відобразити в обліку знищене, пошкоджене майно внаслідок воєнних дій

Повномасштабна війна в Україні триває вже понад півроку і від неї потерпає бізнес на всій території України. Так, навіть Одеська область неодноразово зазнавала численних ракетних обстрілів, внаслідок яких були зруйновані склади та зерносховища.

Тож перед бізнесом постає питання: що робити, і як це відобразити в своєму обліку, щоб не наражати себе на небезпеку донарахування податків.

На які моменти варто звернути увагу розповідає наш юрист – Олексій Ющенко, керівник корпоративної практики, адвокат.

Для початку – документи для фіксування шкоди – знищення, руйнувань

Тут слід зазначити, що війна є форс-мажором – але за умови, що знищення майна є прямим наслідком воєнних дій. Тобто, якщо ваш сарай згорів від попадання ракети, а не від того, що просто сталися перебої зі струмом.

Факт та причини руйнування майна фіксується відповідним актом МНС. У цьому документі зазначається як те, що пошкоджено, так і причини виникнення пожежі, пошкодження чи руйнування (для прикладу: «внаслідок влучання снаряду під час обстрілу»).

Очевидно, що під час розбирання завалів чи гасіння пожежі фахівцям зазвичай не до встановлення конкретного переліку пошкодженого майна. А тому, часто навпроти графи «пошкоджено» прописується «встановлюється». Проте, вам як потерпілому у такому випадку необхідно якомога швидше провести процедуру інвентаризації з метою встановлення пошкодження майна та надати її або складену за її результатами довідку з зазначенням переліку знищеного (пошкодженого) майна, його кількості та вартості. Довідку слід подати до МНС для отримання належних підтверджень, що саме це майно було пошкоджено.

Зверніть увагу, що навіть якщо мова йде про пошкодження лише того майна, яке ви можете одразу назвати (наприклад, конкретну одиницю техніки) – вам однаково необхідно буде формально провести інвентаризацію та скласти відповідну відомість, відповідно до Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованого у Міністерстві юстиції 30.10.2014 за № 1365/26142 – на що наголошувала ДПА у своєму листі від 05.05.2022 за № 3781/7/99-00-04-01-03-07. 

Якщо ж мова йде про об’єкт нерухомості, який не прописано в акті як знищений, а щодо нього є запис про пошкодження – то в такому випадку слід залучити відповідних фахівців інженерних служб для отримання підтвердження, що майно пошкоджено без можливості його ремонту (відновлення) і ремонту не підлягає. Або ж у складі комісії скласти акт про таку неможливість.

Тут слід зважати на те, що податкова в будь-якому разі буде шукати «бліх» у ваших документах. Служба, зокрема, може задавати питання і про утилізацію товару, що не підлягає подальшому використанню, а також про оприбуткування залишків матеріалу, який може використовуватися повторно. Наприклад, якщо в результаті збройної агресії був зруйнований збірно-розбірний металевий склад, то його залишки слід оприбуткувати та здати як металобрухт. Також подбайте й про утилізацію залишків товару, звісно якщо він не згорів весь вщент.

Акт списання майна – що це і для чого?

Чіткої форми акту списання (надалі також – Акт) немає, однак він має містити обов’язкові реквізити «первинки» (первинних документів) згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV. В документі обов’язково зазначається причина списання активів.

Як певний зразок можна, звісно, використати форми, затверджені Постановою КМУ від 8 листопада 2007 № 1314 , проте вона розроблена для державного сектору, а тому навряд чи буде підхожою для приватників. Також рекомендується отримати відповідний сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажор. Про це розповідали в цій статті нашого експерта.

Тут слід зазначити, що обов’язковість такого сертифікату податковим законодавством не передбачена, але у своїх листах податкова посилається на необхідність наявності сертифікату. І зазвичай у своїй діяльності ДПС іноді зважає на позиції у листах.

Торгово-промислова палата України (надалі за текстом також ТПП) листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану.

Проте, згідно з пунктом 1 статті 14-ї Закону № 671/97-ВР ТПП України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини, а отже – лист як такий для підтвердження цих обставин не передбачений.

Якщо списуються основні засоби (надалі за текстом – ОЗ), то на підставі акту інвентарні картки обліку ОЗ закривають, а самі об’єкти ОЗ знімають з обліку. Залишкову вартість списаних активів і додаткові витрати на ліквідацію (демонтаж) включають до інших витрат (п. 29 НП(С)БО 16 «Витрати»): вилучають знищені, пошкоджені ОЗ зі складу активів.

Коли мова йде про ОЗ, що амортизуються, то накопичену амортизацію знищених об’єктів теж списують.

У випадку, коли списуються товари (запаси), то операціями зі списання вартості зіпсованих товарів на витрати у бухобліку Податковий кодекс України (далі – ПКУ) не передбачає різниць для коригування фінрезультату до оподаткування. Такі операції відображають за правилами бухобліку.

А як щодо юридичних осіб-платників ПДВ?

Всі пам’ятають, що за загальним правилом будь-яке списання активів платником ПДВ прирівнюється за податковими наслідками до продажу. Але законодавці, з огляду на ситуацію та реальний масштаб пошкоджень, ввели тимчасову норму на період воєнного стану.

Так відповідно до п. 32-11 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ тимчасово протягом періоду воєнного стану товари, що придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, і які знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану – не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Щодо таких операцій норми, що прямо передбачені в пункті 198.5 статті 198 ПКУ, не застосовуються, а отже компенсуючий ПДВ не буде нараховуватись.

Щоправда, якщо дослівно читати цей пункт, то списання теж має бути і під час воєнного стану, а тому не зовсім зрозуміло чи дадуть час та можливість для належного оформлення тим платникам, що перебувають на окупованих територіях.