Як прогнозувати ПОЗАПЛАНОВУ податкову перевірку

  У грудні 2023 року набув чинності Закон №3453, яким було внесено зміни в Податковий кодекс та знято мораторій на проведення податкових перевірок. Проте, якщо платники податків можуть передбачити проведення планових податкових перевірок щодо себе, більшість все ж вважає, що це неможливо щодо позапланових податкових перевірок, які тепер теж дозволені. І будуть неправі, тому що позапланову перевірку також можна передбачити, про що і піде мова у нашій статті.

            Коли може бути проведена позапланова перевірка

           Стаття 78 ПКУ передбачає випадки проведення позапланової податкової документальної перевірки, яких налічується 25. Податківці при плануванні позапланової податкової перевірки керуються нормативними актами ДПС, серед яких, зокрема, Наказ ДПС №444 про затвердження Методики перевірки загальних положень податкового та іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладений на податкові органи (Далі – Методика), Наказ ДФС №543, яким затверджено Рекомендований порядок взаємодії підрозділів ДФС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з ПДВ (далі – Порядок). Ці нормативні акти містять як критерії, за якими податківці проводять позапланові документальні перевірки, так і порядок і процедуру їх проведення.

 Головними критеріями за якими податківці вирішують у кого може бути проведена перевірка є наявність податкових ризиків у діяльності платників податків. Такі ризики виявляються автоматично алгоритмами програм інформаційних баз ДПС. При виявленні вказаних ризиків податківці зобов’язані їх відпрацювати. При цьому, платнику податків, який відпрацьовується, за результатами такого моніторингу встановлюється статус за суттєвістю ризиків в залежності від встановлених програмою податкових ризиків. Таких статусів 3: Зелений (незначний) ризик – менше 10% загальної кількості алгоритмів, помаранчевий (середній) – до 35%, червоний (суттєвий) – від 35% Саме від статусу ризиків у діяльності платника податків податківці визначають методи «відпрацювання» такого платника податків.

            Критерії ризиковості платників податків для позапланової перевірки

      Аналізуючи як вказані нормативні документи ДПС так і інші, можна виділити деякі групи критеріїв, за якими податківці визначають наявність податкових ризиків у діяльності платників податків. Визначимо більшість з них.

Наявність взаємовідносин з ризиковими контрагентами.

У господарській діяльності платників податків виникає безліч правовідносин з контрагентами. При цьому податківці ретельно відслідковують ваших контрагентів на наявність серед них «ризикових». Більшість з них вказана у Постанові КМУ №1165. Зокрема, це такі платники податків, які зареєстровані або придбані на фіктивних осіб, за неналежними документами, без цілі здійснення реальних господарських операцій, щодо яких є кримінальні провадження тощо. 

Проте, крім очевидних ознак ризиковості є досить сумнівних, за якими багатьох платників податків можна визначити як «ризикових». Це і неподання податкової звітності, і не знаходження за офіційною податковою адресою, і недостатність на думку податківців матеріально-технічної бази та персоналу для здійснення господарських операцій. Навіть не допущення податківців на перевірку може вважатись ними ознаками ризиковості платників податків, не кажучи вже про здійснення ними господарських операцій, які податкова служба вважає нереальними або безтоварними. Отже, всі платники податків, які податківці вважають «ризиковими» становлять загрозу для тих, хто коли-небудь мав із ними взаємовідносини. Тож якщо ваше підприємство за свою історію мало взаємовідносини з такими «ризиковими» контрагентами, воно підпадає під ризик для проведення позапланової податкової перевірки.

1. Господарські операції з неіснуючим товаром.

Податківці слідкують за тим, щоб товар, який отримало підприємство, був або виготовлений його постачальником або така ж кількість товару була отримана таким постачальником від попередніх продавців такого товару. Якщо ж за даними Єдиного реєстру податкових накладних товар, що був поставлений вашому підприємству постачальником не був ним виготовлений та немає відомостей в ЄРПН щодо його придбання постачальником, такий товар вважається неіснуючим, а операція нереальною. При цьому такий товар прослідковується за ланцюгом постачання та в разі таких «проблем» з товаром у будь-кого з попередніх постачальників, операції з ним будуть вважатись нереальними. Отже у таких випадках податківці повинні відпрацювати вказані ризики.

1. Сумнівні господарські операції.

Одразу зазначимо, що всі операції з ризиковими контрагентами та щодо неіснуючого на думку податківців товару будуть вважатись ними нереальними. Але у Додатку 3 до Методики встановлені приклади сумнівних операцій, які автоматично підпадають під моніторинг податківців. Таких операцій у цьому Додатку аж 56, тому у нас немає можливості навести всі ці операції. Проте, деякі з них можна навести. Наприклад, це операції з нерезидентами, які зареєстровані у офшорних юрисдикціях, операції, які є нетиповими для діяльності платників податків, наявність рішень щодо блокування податкових накладних, зростання вдвічі та більше кредиторської заборгованості при зростанні запасів тощо. Наявність господарських операцій у платника податків, які перелічені у Додатку 3 до Методики свідчить про податкові ризики і може бути підставою для позапланової документальної податкової перевірки.

Як податківці відпрацьовують наявні податкові ризики

Податківці повинні відпрацювати ризики, які ними встановлені в результаті автоматичного моніторингу багатьма способами, серед яких – направлення запиту платнику податків, проведення вибіркової перевірки господарських операцій, проведення позапланової перевірки та включення платника податків до плану-графіка планових перевірок. Зазвичай першим етапом будь-якого «відпрацювання» є направлення податкового запиту щодо порушень, виявлених у платника податків (здійснених ним операцій). Такий запит є обов’язковим для більшості випадків проведення позапланової перевірки. І хоча ст.78 ПКУ передбачає, що запит є обов’язковим лише в 5 випадках з 25, перелічених у цій статті, саме за цими 5 випадками і здійснюється 80% всіх позапланових перевірок. 

Отже, будь-який платник податків, який отримав податковий запит, є предметом «відпрацювання» податківців для проведення позапланової перевірки. При цьому, наявність відповіді на такий запит з боку платника податків не має значення для проведення позапланової перевірки. Для податківців важливо, що наявні ризики і вони вже визначили, що такі операції є нереальними відповідно до формальних ознак. Тому навіть без наявності первинних документів платників податків податківці визнають такі операції нереальними на підставі інформації з баз даних. Перевірка – лише формальний крок, обов’язковий для нарахування податкових зобов’язань та штрафів.

Отже, якщо ви вже отримали податковий запит на отримання інформації та документів – це перша ознака того, що після надання відповіді на такий запит у вас можлива позапланова документальна перевірка. А ось те, коли саме вона може бути, вказано у Порядку 543. Головною ознакою для призначення позапланової перевірки цей порядок визначає задекларований податковий кредит з ПДВ за сумнівними господарськими операціями такого платника податків. Якщо сума такого податкового кредиту перебільшує суму, за якою може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.212 КК (ухилення від сплати податків), тоді позапланова перевірка повинна бути проведена невідкладно. Нагадаймо, що ця сума на січень 2024 року складає 4 534 500 грн. Зазначимо, що мінімальний поріг для податкової перевірки – 100 000 грн податкового кредиту. А якщо податкових кредит за сумнівними операціями між цими цифрами – позапланова перевірка повинна бути проведена протягом 3 податкових періодів, тобто 9 місяців.

Отже для прогнозування позапланової податкової перевірки платник податків може порахувати розмір податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентами, які вказані податківцями у запиті.

Нагадаємо, що ненадання відповіді та документів на запит податкового органу є обовязковою підставою для позапланової документальної перевірки. Отже, якщо платник податків надасть відповідь та документи, таку перевірку не можна бути вважати законною.

Ігор Січеславський,

Адвокат, м. Київ, 067 847 9892