Штрафи під час війни: як бухгалтеру впоратися зі списанням санкцій і не втратити баланс

Зміни в українському законодавстві під час воєнного стану вплинули не лише на громадян, а й на бухгалтерську роботу. Особливо це стосується пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який звільняє позичальників від відповідальності за прострочення виконання грошових зобов’язань (в контексті Рішення від 31 січня 2024 року, яке зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 183/7850/22, провадження № 61-14740св23 (ЄДРСРУ № 116840099). 

Після введення воєнного стану в Україні 24 лютого 2022 року законодавець ухвалив низку змін, покликаних пом’якшити фінансові наслідки для громадян та бізнесу. Зокрема, пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільняє позичальників від сплати неустойки (штрафу, пені), інфляційних втрат та 3% річних за прострочення грошових зобов’язань у період дії воєнного чи надзвичайного стану та протягом 30 днів після його скасування.

На перший погляд, це рішення виглядає цілком виправданим і навіть гуманним. Проте, як завжди, диявол криється в деталях. Ось кілька аспектів, які заслуговують на увагу:

Сфера застосування. Норма поширюється лише на договори позики, кредиту та споживчого кредиту. Інші види зобов’язань залишаються поза межами цього пункту. Наприклад, орендарі, які не спромоглися вчасно внести орендну плату, не можуть скористатися цією нормою.

Вплив на договірні відносини. Звільнення від сплати штрафних санкцій не означає звільнення від виконання основного зобов’язання. Іншими словами, борг залишається, хоча й без "додаткового вантажу". Це важливий момент, який часто неправильно інтерпретується боржниками.

Роль форс-мажору. Згідно зі статтею 617 ЦК України, для звільнення від відповідальності необхідно довести наявність обставин непереборної сили. Сертифікат Торгово-промислової палати України є вагомим, але не єдиним доказом. Суд оцінює всі надані матеріали в сукупності.

Чи дійсно це гуманність? Думка адвоката

На практиці, застосування пункту 18 породило чимало суперечок. Наприклад, як бути з нарахуваннями, які були здійснені до 24 лютого 2022 року, але залишилися несплаченими? Чи можна списати такі санкції? Верховний Суд неодноразово наголошував, що дія пункту 18 має обмежений період. Іншими словами, до ситуацій, що виникли до початку війни, норма не застосовується.

Особливий виклик у судовій практиці становить питання добросовісності сторін. Чи є справедливим звільнення боржника, який навмисно зловживає своїми правами, наприклад, використовуючи війну як привід, аби не платити за кредит, хоча фінансовий стан дозволяє це зробити? І навпаки: чи мають право банки нараховувати величезні штрафи у надзвичайний період, не враховуючи ситуацію позичальника?

Як це працює на практиці? Чого чекати від перевірок? І як правильно врахувати ці зміни в обліку? Розберімо детальніше.

Норма закону: що змінюється?

Пункт 18 Прикінцевих положень ЦК України встановлює, що позичальник звільняється від сплати:

• штрафів і пені;
• інфляційних втрат;
• 3% річних.

Ці положення діють у період воєнного стану та протягом 30 днів після його скасування. Важливо зазначити: ця норма не стосується основного боргу — зобов’язання з його погашення залишаються.

На які договори поширюється норма?

Ця стаття закону діє виключно щодо таких видів зобов’язань:

1. Кредитні договори. Зокрема, це стосується договорів споживчого кредиту.
2. Договори позики.
3. Фінансова допомога, яка надається на умовах поворотності.

Відповідно, інші види договірних відносин, наприклад, оренда чи постачання, не охоплені цією нормою.

Що це означає для бухгалтера?

Як бухгалтеру врахувати цю норму? Ось кілька ключових моментів:

Списання нарахованих штрафів. Штрафи, пеня, 3% річних, які нараховані з 24 лютого 2022 року, підлягають списанню. Це необхідно відобразити в бухгалтерському обліку як коригування нарахованих доходів чи витрат.

Робота з первинними документами. Якщо кредитор списує штрафи, пеню чи інші санкції, це має бути належним чином оформлено документально: актом про списання чи іншою формою, визначеною внутрішньою політикою компанії.

Контроль за виконанням зобов’язань. Незважаючи на звільнення від відповідальності за прострочення, позичальник має виконувати свої зобов’язання. Необхідно стежити за термінами сплати основного боргу.

Проблемні аспекти застосування норми

1. Як бути зі штрафами, нарахованими до 24 лютого 2022 року?

Штрафні санкції, які були нараховані до початку війни, під дію пункту 18 не підпадають. Відповідно, вони залишаються в силі, якщо інше не передбачено договором чи окремим рішенням кредитора. У бухгалтерському обліку такі суми продовжують обліковуватися як заборгованість позичальника.

2. Чи потрібен сертифікат форс-мажору?

Норма пункту 18 діє автоматично і не потребує підтвердження форс-мажорних обставин. Але в окремих випадках, якщо мова йде про інші санкції чи претензії кредитора, суд може вимагати додаткових доказів форс-мажору, зокрема сертифіката Торгово-промислової палати.

3. Як уникнути помилок у звітності?

Якщо компанія є кредитором, списання штрафів та пені вплине на доходи. Важливо правильно оформити бухгалтерські записи, щоб уникнути неточностей у фінансовій звітності. Для позичальників це може стати приводом для перегляду фінансових зобов’язань у розрізі податкового обліку.

Міжнародний досвід: як це працює в інших країнах

Під час кризових ситуацій багато країн запроваджують подібні норми для захисту боржників. Наприклад:

У багатьох країнах, які стикалися з кризовими ситуаціями, були запроваджені подібні механізми. Наприклад, у Греції під час фінансової кризи 2010-х років банки мали обов’язок переглядати умови кредитів для громадян, які постраждали від економічного спаду. Умови списання штрафів були чітко регламентовані, але позичальники зобов’язані були доводити свій фінансовий стан.

У США, після урагану Катріна, діяв тимчасовий мораторій на стягнення штрафів за прострочення іпотечних платежів у зонах стихійного лиха. Важливим моментом стало те, що уряд компенсував фінансовим установам частину втрат. Це дозволило зберегти баланс між інтересами кредиторів та боржників.

Досвід Італії під час пандемії COVID-19 показав, що звільнення від штрафних санкцій можливе лише за умови доведення форс-мажорних обставин. Тут було впроваджено правило: якщо компанія або фізична особа довели, що їхня економічна діяльність повністю зупинилася через локдаун, вони отримували право на звільнення від штрафів.

У всіх випадках головним принципом залишалося балансування між інтересами боржників і кредиторів.

Рекомендації для бухгалтерів

1. Проведіть аудит договорів. З’ясуйте, чи підпадають ваші зобов’язання під дію пункту 18.
2. Звертайте увагу на документи. Будь-яке списання штрафів чи пені має бути підтверджене документально.
3. Консультуйтеся з юристами. У складних випадках залучення правника допоможе уникнути судових спорів.

Моя адвокатська практика навчила мене: немає універсальних рішень. Кожна справа унікальна, кожен боржник має свої причини, кожен кредитор – свої ризики. Війна, безумовно, створює умови, в яких законодавство має адаптуватися, але це не повинно відбуватися за рахунок правових принципів.

Суди в Україні мають надзвичайно складне завдання – знаходити баланс між гуманністю до боржників і захистом інтересів кредиторів. Адже звільнення від сплати штрафних санкцій – це не про прощення боргів, а про підтримку в часи, коли кожен потребує розуміння.

Розумне тлумачення норм закону, чіткий підхід до оцінки доказів і уважність до кожного нюансу – ось ті інструменти, які допомагають досягати справедливості. І хоча цей шлях не завжди простий, саме в ньому полягає сутність правосуддя.

Для бухгалтера пункт 18 Прикінцевих положень ЦК України — це не лише правова новела, а й виклик у роботі з фінансовою документацією. Головне — правильно оцінити вплив цієї норми на облікову політику компанії, а також забезпечити прозорість і точність у звітності. Адже під час кризи важливо залишатися не лише професіоналом, а й партнером для бізнесу, який допомагає орієнтуватися в нових умовах.