Чому я не раджу оскаржувати ризиковість платника в суді?
У сучасних умовах ведення бізнесу рішення про «ризиковість платника» від податкових органів стає справжнім викликом для компаній. Часто платники податків, отримавши таке рішення, не вбачають позитивного потенціалу в адміністративній процедурі і обирають судовий шлях, намагаючись захистити свої права. Але чи є це ефективним рішенням? Я вважаю, що ні, і ось чому.
1. Нечітке правове регулювання питання ризиковості
Не зважаючи що блокування податкових накладних існує з 2017 року поняття ризиковості залишається поверхнево врегульованим. Це створює широке поле для маніпуляцій з боку податкових органів. Зазвичай у рішенні про визнання платника ризиковим міститься лише загальна інформація без конкретизації причин. Наприклад, відсутні детальні претензії щодо ризикових операцій, очікування податково органу щодо податкової віддачі або розміру заробітної плати. Тому під час судового розгляду суд буде аналізувати лише те, що прямо вказано в офіційному рішенні, залишаючи поза увагою реальні, але неоформлені претензії податкових органів.
2. Судове рішення не усуває проблеми
Навіть якщо суд ухвалить позитивне рішення на користь платника й визнає недійсним рішення про ризиковість, це не вирішує основних претензій податкових органів. Вони можуть знову визнати компанію ризиковою, спираючись на ті самі або нові обґрунтування. Така циклічність не дозволяє платнику ефективно відновити свою роботу й знижує довіру контрагентів до компанії.
3. Практичні кроки поза судом
На практиці часто простіше й ефективніше вирішувати питання ризиковості в межах адміністративного процесу.
Це включає:
• Аналіз претензій податкових органів;
• Побудову діалогу з податковими органами на рівні комісії;
• Усунення можливих проблем, сплата необхідних доплат до бюджету;
4. Реальні кейси та досвід
Існує чимало випадків, коли компанії, які не займаються схемами ухилення від сплати податків, але отримали ризиковий статус через проблеми контрагентів або процедурні помилки, успішно вирішували ці питання адміністративним шляхом. Такі компанії змогли довести реальність операцій і уникнути подальших претензій.
5. Що обрати?
Судовий процес може бути доцільним лише тоді, коли всі можливі адміністративні способи вирішення проблеми вичерпано, а претензії податкових органів є явно неадекватними. У всіх інших випадках раджу зосередитися на вирішенні проблем в адміністративному порядку, усуваючи причини ризиковості.
Висновок
Оскарження ризиковості платника в суді – це не завжди ефективний шлях вирішення проблеми. Замість цього краще спрямувати зусилля на аналіз претензій податкових органів, усунення недоліків і конструктивний діалог нарівні комісії. Це допоможе уникнути витрат часу й ресурсів, а також відновити нормальну діяльність компанії в найкоротші терміни.
Податковий консультант Ірина Нараєвська
Більше про мене тут: www.nilos.ua
Телеграм: @naraievska_iryna
Інстаграм: @nilos.com.ua
Ця стаття не про те:
- щоб давати хабарі (разові чи регулярний % від обороту;
- щоб платити фантастичне податкове навантаження (яке відрізняється від середньостатистичного та господарської діяльності)
Йдеться про те, що судові рішення рідко допомагають позбутися статусу «ризиковості».
Платіть податки відповідно до реальних даних (зарплата, ПДВ, податок на прибуток) – це оптимальний шлях, щоб уникнути блокування накладних. А якщо хтось вимагає гроші, звертайтеся до ДБР.
ну і звісно автор не працює в податковій, а зовсім на іншому боці
Відповісти