Коригування митної вартості через пов'язаність продавця і покупця: виклики та шляхи вирішення

Реалії сучасного бізнесу в умовах глобалізації ставлять перед підприємцями безліч викликів, один із яких — коригування митної вартості через пов’язаність сторін. У цій статті я хочу поділитися досвідом та практичними порадами щодо розв’язання цієї проблеми, що часто турбує українські ТОВ, які імпортують товари, особливо якщо їх засновниками є іноземні компанії.

Проблема пов’язаності: юридична суть та виклики

Основна загроза, яка постає перед підприємствами, що імпортують товари, — це ризик визнання митницею продавця та покупця пов’язаними особами. Як наслідок, митна вартість товарів може бути скоригована, а це часто призводить до значного фінансового навантаження. Відповідно до ч. 16 ст. 58 Митного кодексу України, визначення пов’язаних осіб ґрунтується на положеннях статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Простіше кажучи, компанії вважаються пов’язаними, якщо вони мають певні спільні інтереси, такі як спільне управління, взаємна участь у капіталі, або ж коли одна сторона контролює іншу. Проблема виникає тоді, коли митниця вважає, що цей зв'язок вплинув на ціну угоди.

Юридичні аспекти та практичні проблеми

Частина 12 ст. 58 МКУ чітко зазначає, що факт пов’язаності сам по собі не є підставою для неприйняття митної вартості. Однак доведення того, що зв’язок між сторонами не вплинув на ціну, лежить на плечах декларанта. У реальності це може стати справжнім випробуванням.

Наприклад, у випадку української ТОВ, яка на 100% належить німецькій компанії-нерезиденту, митні органи можуть наполягати на коригуванні вартості за підставою, зазначеною в пп. d) або f) ст. 15 Угоди. Часто це супроводжується запитами про надання великої кількості документів: контрактів, рахунків, звітів про порівняльний аналіз.

Закордонний досвід: уроки для України

Досвід зарубіжних країн показує, що проблему митної вартості можна вирішити, але потрібні правильні інструменти:

США. В американській системі митної оцінки основний акцент робиться на аналізі ринковості цін. Компанії повинні довести, що ціна між пов’язаними сторонами відповідає цінам на аналогічні товари, що продаються непов’язаним сторонам. Для цього широко використовуються спеціальні сертифікати та звіти від незалежних аудиторів.

Європейський Союз. У країнах ЄС митні органи орієнтуються на прецедентне право. Докази ринковості угод часто ґрунтуються на даних про аналогічні операції в межах об’єднаної бази митних органів.

Китай. Тут ключову роль відіграють попередні консультації з митними органами. Компанії можуть звернутися до митниці для визначення попередньої митної вартості, що зменшує ризики визнання пов’язаності.

Що робити в Україні? Практичні поради

Як адвокат, я рекомендую такі кроки для мінімізації ризиків:

Підготовка документів. Забезпечте детальну документацію щодо кожної угоди. Контракти, рахунки-фактури, підтвердження вартості товарів — усе це повинно бути оформлено ідеально.

Залучення незалежних експертів. Проведення аналізу ринковості цін із залученням незалежних аудиторів значно підвищує ваші шанси переконати митницю в адекватності заявленої вартості.

Дотримання вимог трансфертного ціноутворення. Якщо ваші доходи перевищують 150 млн грн, а обсяг операцій із нерезидентом становить понад 10 млн грн, потрібно подавати звіт про трансфертне ціноутворення. Вибір правильного методу оцінки є критичним для успіху.

Підготовка до судового захисту. Якщо митниця все ж таки коригує вартість, необхідно бути готовим відстоювати свої права в суді. Практика показує, що якісна доказова база та фахова юридична підтримка є запорукою успіху.

Нові можливості: виплата дивідендів

Не можна обійти увагою й нововведення, що стосуються валютних операцій. У 2024 році НБУ дозволив виплату дивідендів нерезидентам за умов дотримання встановлених лімітів. Це значно полегшує діяльність підприємств, хоча процес виплати все ще супроводжується численними технічними труднощами.

Погляд у майбутнє

Митна система України переживає період трансформації. Проте впровадження міжнародних стандартів, прозорих механізмів оцінки та конструктивний діалог між бізнесом і державою є ключовими факторами для зменшення конфліктів і ризиків.

Я впевнений, що озброївшись знаннями та досвідом, український бізнес може ефективно адаптуватися до нових умов і знайти оптимальні рішення навіть у складних ситуаціях.