Як позбутися статусу відповідності критеріям ризиковості платника податку. Mission (im)possible?

Фактично кожне підприємство щоразу, коли подає на реєстрацію податкову накладну, наражається на небезпеку отримання статусу відповідності критеріям ризиковості. Це обумовлено процедурними алгоритмами автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків. 

Першим етапом процедури, що прописана у «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», що затверджено Постановою КМУ від 11 грудня 2019 року №1165 (надалі за текстом – «Порядок 1165»), є перевірка на наявність ознак безумовної реєстрації щодо відповідної податкової накладної/розрахунку коригування чи щодо юридичної особи, яка подає її/його на реєстрацію. Якщо присутня будь-яка з цих ознак, відповідні накладна чи розрахунок не будуть зупинені. 

Серед них є наступні:

• податкова накладна оформлена за операцією, звільненою від оподаткування;
• податкова накладна щодо постачання товарів чи послуг за кодом згідно УКТ ЗЕД чи кодом Державного класифікатора продукції та послуг, що зазначені у врахованій таблиці платника податку;
• податкова накладна чи розрахунок коригування оформлена щодо постачання сільськогосподарської, харчової продукції за певним,  визначеним підпунктом 5 пункту 3 Порядку 1165 переліком, її виробником, що при цьому має бути також малим чи мікропідприємством відносно його фінансових показників;
• вартість товару чи послуги, що визначено у податковій накладній чи розрахунку коригування,  не перевищує 5000 гривень, за умови, що загальна сума операцій за зареєстрованими у поточному місяці накладними/розрахунками не перевищує 500 тисяч гривень;
• та інші ознаки безумовної реєстрації, що перелічені у пункті 3 Порядку 1165.

Якщо ознак безумовної реєстрації не виявлено, починається другий етап – перевірка на наявність позитивної податкової історії, серед критеріїв якої є наступні:

• одноманітність придбаних (не більше чотирьох кодів УКТЗЕД) та реалізованих (за одним кодом)  товарів та послуг протягом тривалого часу за умови наявності високих показників зі сплати податків та зборів протягом 12 попередніх календарних місяців;
• високі показники щодо сплати  ПДВ та інших податків та зборів (оцінюється період в 12 попередніх подачі на реєстрацію податкові накладній календарних місяців, а також загальний торгівельний оборот за цей період);
• залишкова вартість основних засобів більше 5 мільйонів гривень за умови незмінності керівника юридичної особи протягом попереднього року;
• площа власних або орендованих земельних ділянок не менше 200 га, або, якщо орендовані землі комунальної чи державної власності, – не менше 0,5 га, та сплачений податок за них;
• розмір середньої заробітної плати на підприємстві більший за подвійний розмір мінімальної заробітної плати, за умови, що середньомісячна чисельність працюючих за останні 12 місяців становить не менше п’яти осіб;
• загальна сума сплачених у попередньому році податків і зборів більше 10  мільйонів гривень;
• інші показники, перелічені у Додатку 2 Переліку 1165, що враховують дисциплінованість у сплаті податків і зборів, дотриманні строків подання звітності, подання на реєстрацію податкових накладних, застосування скорочених (не більше 180 днів) термінів подання пояснень за заблокованими в реєстрації податковими накладними та факт їх подальшої реєстрації. Розрахунки показників підприємство отримує через електронний кабінет.

Наявність хоча б одного з показників позитивної податкової історії достатня для реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування. 

Якщо такої відповідності не виявлено, наступним етапом  з моніторингу є перевірка на критерії ризиковості платника та критерії ризиковості здійснення операцій. 

Найчастіше податкові накладні блокують в реєстрації, все ж таки, за причини відповідності критерію ризиковості здійснення операцій. Блокування за причини відповідності платника критеріям ризиковості відбувається приблизно у 20% випадків зупинення реєстрації податкових накладних (за дослідженнями Рахункової палати). 

Наявність чинного рішення про відповідність платника критеріям ризиковості означає, що ознаки безумовної реєстрації та показники позитивної податкової історії для нього не діють. 

За зупиненими внаслідок віднесення платника до категорії ризикових в реєстрації податковими накладними  підприємство має  подати пояснення та копії відповідних документів. Такі пояснення можуть бути подані протягом 365 календарних днів. 

Щодо самого рішення, то підприємство чи ФОП можуть подати інформацію та копії документів, які спростовують висновки Державної податкової служби щодо віднесення платника до категорії ризикових. Платник податків не обмежений строками подання таких пояснень та кількістю спроб. 

Найбільшою складністю у подоланні «чорної мітки» ризикового статусу є механізми, прописані Порядком №1165, а саме той факт, що Державна податкова служба так само не обмежена кількістю разів  встановлення платнику цього статусу. Це, як було сказано на початку статті, може відбуватись кожного разу, як бухгалтерією підприємства подається до реєстрації податкова накладна чи розрахунок коригування. 

За змістом абзацу 27 пункту 6 Порядку 1165 контролюючий орган може і самостійно (безвідносно наявності поданої платником інформації чи скарги на рішення щодо відповідності платника критеріям ризиковості) «у разі виявлення обставин» за власною ініціативою скасувати рішення про відповідність платника критеріям ризиковості. Однак така подія відноситься до категорії маловірогідних.

Строк для звернення за процедурою адміністративною оскарження складає 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення. Скарга та докази подаються через електронний кабінет. Термін розгляду скарги – 10 календарних днів за відсутності заяви щодо наміру приймати участь у розгляду скарги; 30 – якщо така заява була подана. 

Судовий розгляд, на відміну від адміністративної процедури, є більш тривалим. Однак, головним недоліком адміністративного розгляду є те, що ДПС  не охоче скасовує такі рішення. За даними Рахункової палати в цій категорії контролюючий орган задовольняє лише 33,7% скарг. В суді ж рішення у 90% таких справ виносяться на користь бізнесу. 

Така позитивна для бізнесу статистика вирішення судових спорів найчастіше обумовлена тією обставиною, що податкові органи не можуть довести, які саме підстави послугували застосуванню найулюбленішого ними критерію ризиковості платника податку з  Додатку №1 до Порядку 1165, 8-го, – «наявна податкова інформація». Улюбленим він, насправді, є тому, що інші сім складно застосувати до реального працюючого бізнесу (реєстрація на підставі підроблених документів, відсутність рахунків у банківських установах і таке інше). Іншою обставиною є ігнорування (не врахування) ДПС пояснень та доказів, наданих платниками податків із поясненнями та/чи скаргою. 

 Наслідком вступу  в дію Порядку 1165 стала кардинальна зміна позиції Верховного суду відносно, взагалі, можливості оскарження рішення про віднесення платника до категорії ризикових. Справа у тому, що попередній Порядок №117 щодо зупинення реєстрації податкових накладних (Постанова КМУ від 21 лютого 2018 року), на відміну від діючого, не передбачав адміністративного чи судового оскарження рішення щодо  віднесення підприємства до категорії ризикових. За його чинності  Касаційний адміністративний суд Верховного Суду висловлював позицію, відповідно до якої скасування рішення податкового органу про відповідність платника критеріям ризиковості  саме по собі не може бути предметом спору. Бо нібито, таке рішення не породжує для платника правових наслідків. Що, насправді, звісно, і під час дії Порядку №117 фактично не відповідало дійсності. 

Поточна ж і вже  усталена судова практика є цілком протилежною. Так, за висновком ВСУ, викладеному  у Постанові від  23 червня 2022 року по  справі №640/6130/20, рішення щодо віднесення платника податків до категорії ризикових є індивідуальним актом  у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, і тому може бути оскаржене у суді. 

Ефективним інструментом у позбавленні від ризикового статусу є звернення до Ради бізнес-омбудсмена. За Регламентом Ради за допомогою можна звернутись у випадку, якщо проблема не була вирішена після застосування адміністративної чи судової процедури, і якщо з моменту її виникнення пройшло менше, ніж рік. На сайті Ради опубліковано багато позитивних кейсів такого звернення. Представники Ради через налагоджену комунікацію, спілкування, зустрічі із представниками податкової служби сприяють тому, що останні помічають, нарешті, надані бізнесом пояснення та докази, або розкривають справжні причини віднесення платника до категорії ризикових. Проте, найчастіше проблема розв’язується компромісними рішеннями з боку бізнесу щодо збільшення податкового навантаження, додавання штатних одиниць, підвищення заробітної плати, відмови від податкового кредиту за операціями з контрагентами, віднесеними до ризикових.

Налагодити контакт з представниками ДПС підприємство може і без залучення посередників, під час адміністративної процедури, використовуючи права, передбачені, як, власне, Порядком №1165 («Порядок розгляду скарги …»), так і Законом «Про адміністративну процедуру», а саме: право брати участь при розгляді скарги і бути заслуханим, ознайомлюватися із матеріалами справи, отримувати документи та докази, що стосуються справи. 

Телефони консультаційних центрів з питань зупинення реєстрації податкової накладної та відповідності платника критеріям ризиковості у відповідних регіонах розміщені на сайті Державної податкової служби. 

Яна Бондаренко

Адвокат, Старший юрист Корпорації «Глобал Консалтинг»