Контрагент не реєструє податкову накладну: як компенсувати свої збитки

Ситуація знайома багатьом: товар отримано, гроші сплачено, а податкова накладна або взагалі не з’явилась в ЄРПН, або була складена продавцем, але в її реєстрації ДПС відмовила. В обох випадках результат однаковий: ви не можете включити суму ПДВ до податкового кредиту і несете збитки.

Хороша новина: українські суди сформулювали достатньо сталу практику, за якою такі збитки можуть бути стягнуті з контрагента.

Погана новина: є нюанси, які вирішують, виграєте ви справу чи програєте. Давайте їх розглянемо.

Правова основа для компенсації втраченого податкового кредиту

Обов’язок продавця зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений ст. 201 Податкового кодексу України. Але як бути, коли продавець цей обовʼязок не виконує?

Може здатися очевидним, що в такому випадку потрібно зобовʼязати контрагента зареєструвати податкову накладну через суд. Але ще у 2019 році (справа №908/1568/18) Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок, якого зобовʼязані дотримуватися всі суди: реєстрація податкової накладної в ЄРПН є публічним обов’язком перед державою, а не обовʼязком перед покупцем. Тому позов покупця з вимогою зобовʼязати продавця зареєструвати податкову накладну не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції та, відповідно, не може бути задоволений.

Натомість Велика Палата Верховного Суду підтвердила позицію, що належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків.

Таким чином, покупець має право вимагати від продавця відшкодування таких збитків. Розмір збитків зазвичай дорівнює сумі ПДВ, яку ви не змогли включити до податкового кредиту.

Для того щоб суд задовольнив позов, потрібно довести чотири елементи:

1. Протиправну поведінку контрагента.
2. Факт завдання збитків та їх розмір.
3. Причинно-наслідковий зв’язок між протиправною поведінкою вашого контрагента і вашими збитками.
4. Вину контрагента.

Сценарій 1: продавець просто не подав податкову накладну на реєстрацію

Це найпростіший випадок. Перша подія відбулась (оплата або відвантаження), а податкова накладна в ЄРПН протягом визначеного строку не зареєстрована і продавець навіть не намагається виконати свій обов’язок.

У таких спорах судова практика наразі є переважно сприятливою для покупця. Так у справі №910/11758/24 Господарський суд міста Києва стягнув з постачальника на користь мого клієнта-покупця 625 110,66 грн збитків: продавець отримав передоплату, поставив лише частину товару і жодної ПН не зареєстрував. Суд констатував: «бездіяльність відповідача щодо виконання визначеного законом обов’язку зареєструвати відповідні податкові накладні становить прямий причинно-наслідковий зв’язок із неможливістю включення позивачем суми ПДВ до податкового кредиту».

Рішення суду: оскільки продавець не склав та не зареєстрував податкову накладну в ЄРПН, він зобовʼязаний відшкодувати покупцеві збитки у розмірі суми втраченого податкового кредиту.

Що потрібно для задоволення позову в цьому сценарії:

Для успішного стягнення збитків з контрагента в такому випадку суду потрібно надати:

• договір, специфікації
• платіжні інструкції або видаткові накладні (підтвердження першої події)
• претензію до контрагента та відповідь контрагента на вашу претензію (не обов’язково, але бажано – щоб зафіксувати факт відсутності реєстрації податкової накладної та пояснення контрагента з цього приводу).

Сценарій 2: продавець склав податкову накладну, але отримав відмову в її реєстрації

Цей випадок складніший – продавець може спробувати довести, що він зі свого боку виконав все від нього залежне (склав податкову накладну і відправив її на реєстрацію), а податкова накладна не зареєстрована через відмову ДПС. Тому його вина у відсутності зареєстрованої податкової накладної – відсутня.

Саме таку позицію зайняв ФОП-постачальник у справі №902/1732/25 про стягнення 580 664,25 грн збитків. У цій справі я представляв інтереси покупця і збудував позицію на наступному: продавець після зупинення реєстрації податкової накладної подав до ДПС пояснення та документи, але зробив це не належним чином – саме це стало підставою для відмови в реєстрації податкової накладної. Те, що адміністративні суди окремо підтвердили правомірність відмови ДПС, я використав як преюдицію: рішення адмінсуду фактично зафіксувало, що причиною відмови є дії самого продавця, а не рішення контролюючого органу як таке. Суд з цією логікою погодився: неналежне виконання продавцем своїх обов’язків після зупинення реєстрації = його вина = його відповідальність перед покупцем.

Рішення суду: оскільки продавець не виконав всіх необхідних для реєстрації ПН дій, він зобовʼязаний відшкодувати покупцеві збитки у розмірі суми втраченого податкового кредиту.

Законність рішення суду у справі №902/1732/25 підтверджена судом апеляційної інстанції, який залишив його без змін.

А ось приклад, де я захищав покупця вже від зустрічних вимог продавця. Господарський суд міста Києва у справі №910/13117/25 відмовив у задоволенні зустрічного позову продавця, який вимагав стягнути 276 216 грн збитків з мого клієнта. Клієнт, який був покупцем, у звʼязку зі зменшенням компенсації вартості отриманого товару мав зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування (РК). Але РК зареєстрований не був, оскільки ДПС відмовила в його реєстрації. Чому ж суд відмовив в задоволенні позову? Тому що йому були надані пояснення та копії документів, які підтвердили, що:

• мій клієнт-покупець подав розрахунок коригування до податкової накладної на реєстрацію вчасно
• реєстрацію РК спочатку зупинили через статус ризикового платника покупця, але цей статус покупець згодом скасував через суд
• фактичною підставою для відмови стало подання саме продавцем документів, складених з порушенням законодавства
• саме продавець мав право оскаржити відмову в реєстрації РК, але не скористався цим правом
• натомість покупець оскаржив відмову в реєстрації РК через адвоката (автора цього допису) і розгляд справи на момент ухвалення рішення ще тривав.

На підставі цього суд встановив: покупець вжив усіх залежних від нього заходів → вини немає → відповідальності немає.

Рішення суду: оскільки вина покупця у відсутності реєстрації РК відсутня, вимоги продавця про стягнення з покупця збитків задоволенню не підлягають.

Рішення Господарського суду міста Києва продавець не оскаржував.

Що визначає результат справи

Узагальнюючи власний досвід ведення таких справ, можу виділити наступні ключові фактори:

На користь покупця (позивача):

• продавець взагалі не подавав ПН на реєстрацію
• продавець подав ПН на реєстрацію, але після зупинення реєстрації нічого не робив або подав контролюючому органу для розблокування неналежні документи
• адміністративний суд підтвердив правомірність відмови ДПС в реєстрації ПН і причиною є дії саме продавця
• в договорі є пряме застереження про відшкодування ПДВ-збитків (дуже бажано таку умову в договорі мати).

На користь продавця (відповідача):

• продавець вчасно подав ПН/РК на реєстрацію, надав пояснення і документи, оскаржив відмову в реєстрації
• відмова пов’язана зі статусом ризиковості покупця або з документами, які подавав покупець
• сторона, яка вимагає стягнення збитків, мала право оскаржити відмову в реєстрації ПН сама, але не скористалася цим правом.

Практичні поради бухгалтеру

Сам факт відсутності зареєстрованої ПН ще не гарантує автоматичного стягнення збитків. Суд буде дивитися, чому саме ПН або РК не зареєстровані, хто мав можливість вплинути на ситуацію, які документи подавалися до ДПС і чи були використані механізми оскарження. Саме тому в таких справах потрібно відштовхуватися від доказів причин, вини та втрати податкового кредиту.

Поки ситуація ще не перейшла до судової стадії:

• зафіксуйте факт відсутності реєстрації ПН
• надішліть контрагенту письмову вимогу зареєструвати ПН або відшкодувати збитки
• перевірте договір: чи є в ньому умова про відшкодування ПДВ-збитків і який строк її застосування.

Якщо реєстрацію ПН зупинено:

• відстежте, які пояснення та документи подає контрагент
• якщо отримали відмову – оцініть, чи є підстави для оскарження і хто має це робити (залежить від типу ПН/РК).

Коли варто звернутись до адвоката

Якщо сума втраченого ПДВ суттєва, контрагент ігнорує вимоги, а ситуація вписується в один із описаних вище сценаріїв – це справа, за вирішенням якої потрібно звертатися до господарського суду. Практика свідчить, що при правильно підготовленій доказовій базі суди такі позови задовольняють, а покупець отримує компенсацію за втрачений податковий кредит.

Якщо вам потрібна допомога у стягненні через суд збитків, завданих не реєстрацією податкової накладної, можете написати мені і ми разом визначимо, що можна зробити у вашій ситуації.